Українські біженці у Литві матимуть ще рік на вивчення мови
Як передає Укрінформ, про це повідомляє національний мовник LRT.
«Щоб забезпечити якомога більшій кількості громадян України, яким надано тимчасовий захист, можливість працювати, утримувати себе та свої сім'ї, сплачувати податки до моменту повернення в Україну, ми пропонуємо продовжити звільнення від вимог володіння державною мовою для цієї категорії», - сказала заступниця міністра освіти, науки і спорту Агне Кудараускене.
Вона наголосила, що зазначений пункт поширюється і на тих осіб, яким надано тимчасовий захист, і на тих, кому він був наданий, але вони вже набули нового статусу, наприклад, дозвіл на роботу у Литві.
Кудараускене також нагадує, що з першого дня повномасштабної війни Росії проти України Литва "твердо підтримує Україну" і прагне створити сприятливі умови для проживання українців, які втекли від війни та отримали тимчасовий притулок у Литві.
Таким чином Міністерство пропонує змінити відповідну постанову уряду та встановити, що "для іноземців, яким надано тимчасовий захист у Литовській Республіці, категорія володіння державною мовою не застосовується при прийомі на роботу протягом 3 років з моменту надання тимчасового захисту в Литві". У чинній постанові передбачається дворічний термін.
«І далі докладатимуться зусилля щодо створення сприятливих можливостей для вивчення литовської мови українцями за рахунок коштів, що фінансуються Службою зайнятості або через систему індивідуальних профілів навчання, щоб полегшити їхню інтеграцію на ринку праці та можливості працювати на більш висококваліфікованій роботі», - йдеться у зверненні міністерства.
Наголошується, що в даний час іноземцям з тимчасовим захистом надається лише дуже обмежений обсяг соціальної підтримки, тому створення умов для роботи забезпечить задоволення їхніх потреб та кращий емоційний стан.
У середині березня минулого року литовська Інспекція з державної мови інформувала політиків, що з березня 2024 року почне перевіряти, наскільки воєнні біженці з України, які працюють у країні, знають литовську мову.
У листі Інспекції говорилося, що якщо роботодавці не нададуть довідку про складений мовою іспит, який зданий працівником, то "Мовна інспекція та муніципальні органи, що відповідають за збереження мови, будуть змушені вжити примусових заходів".
Ці плани Державної інспекції литовської мови обурили урядовців. Прем'єр-міністр Інгріда Шимоніте назвала таку поведінку інспекції неповажною, спікерка Сейму Вікторія Чміліте-Нільсен назвала його відірваною від реальності. Такі плани також розкритикували міністр культури Симонас Кайріс та міністр соціального захисту та праці Моніка Навіцкене. Міністр економіки та інновацій Аушріне Армонайте звинуватила Інспекцію у відсутності співчуття та пообіцяла припинити «переслідування воєнних біженців та компаній, які їх найняли».
Як повідомлялося, за даними Міністерства соціального захисту та праці, з початку масштабного російського вторгнення в Україну в Литві працевлаштовано майже 30 тисяч українців.
Фото: J. Kalinsko / BNS nuotr
