60 історій українських жінок: у Варшаві представили рапорт про сексуальні злочини росіян
У рапорті українською і польською мовою описується 60 історій українських жінок, щодо яких було скоєно сексуальне насильство з боку росіян на окупованих територіях, передає кореспондент Укрінформу.
Директорка Інституту Пілецького в коментарі агентству зазначила, що вперше у Польщі громадській думці представлено рапорт, що стосується злочинів на сексуальному ґрунті, скоєних російськими військами в Україні. Вона зауважила, що відразу після початку повномасштабного вторгнення в Інституті Пілецького було створено центр Лемкіна і сьогодні волонтери і співпрацівники їздять на деокуповані території, збираючи свідчення і роблячи інтерв’ю зі свідками сексуальних злочинів. Гавін підкреслила, що свідчення сексуальних злочинів збирати найскладніше і це був нелегкий процес.
У Варшаві представлено рапорт центру Лемкіна про сексуальні злочини росіян в Україні / Фото: Юрій Банахевич, Укрінформ
“Я сподіваюся, що цей рапорт, який було підготовлено на базі дуже серйозних свідчень, розповість правду про окупацію України і дозволить накопичити інформацію про російські злочини проти українських жінок”, - наголосила директорка Інституту Пілецького.
Координаторка рапорту, польська журналістка Моніка Андрушевська в коментарі Укрінформу підкреслила, що в цьому рапорті було використано 60 розповідей жінок з різних регіонів України, яких торкнулася російська агресія. Вона зазначила, що це жінки різного віку, різних соціальних груп, різних професій і всі вони стали жертвами сексуального насилля з боку російських окупантів.
За її словами, збирати ці свідчення складно, особливо на нещодавно деокупованих територіях, які перебувають під постійними обстрілами.
“Жінки, які дають свідчення, проявляють надзвичайну відвагу. Вони розуміють, що фронт недалеко і вони знову можуть опинитися в російській окупації. Проте даючи свідчення вони хочуть, щоб світ почув правду про російську агресію”,- підкреслила Андрушевська.
Вона додала, що рапорт створено для того, щоб показати Європі і світові, що кожна жінка в Європі може опинитися в такій ситуації.
“Насправді ми наголошуємо на тому, що єдиним гарантом безпеки для українських і європейських жінок є Збройні сили України, оскільки вони стримують російських окупантів від захоплення наступних регіонів, а можливо і країн”,- наголосила волонтерка.
Співпрацівниця центру Лемкіна, українська волонтерка Ірина Довгань підкреслила агентству, що документування злочинів росіян в межах місії Центру Лемкіна стала місією її життя. За її словами, в кожному визволеному з-під окупації селі, де вона побувала, волонтерка чула історії про зґвалтованих жінок і це було майже на кожній вулиці. Вона зазначила, що не відразу почала збирати ці свідчення у жінок, лише фіксуючи, де вони живуть, щоб потім можна було туди повернутися і як мінімум запропонувати їм допомогу.
“На той час я шукала у міжнародних організаціях можливості допомогти таким людям, потім добре активізувалася наша держава і зараз всі жінки, які були ідентифіковані як постраждалі від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, отримують медичну, психологічну і соціальну допомогу”,- зазначила Довгань.
За її словами, нею задокументовано близько 300 свідчень злочинів, з яких близько 30 мають характер сексуального насилля.
Під час презентації рапорту своїми історіями перебування в окупації і перенесення тортур поділилися українські активістки Тетяна Тіпакова з Бердянська та Людмила Гусейнова з Новоазовська.
Рапорт ілюстрований малюнками українського художника Сергія Захарова. Центр Лемкіна збирає свідчення про сексуальні злочини та насилля росіян в Україні з квітня 2022 року. Центр функціонує при Інституті Пілецького у Варшаві.
