Статус військового омбудсмена має бути закріплений законодавчо - експерт
Таку думку під час брифінгу в медіацентрі Укрінформу висловили учасники презентації дослідження Центру формування політики на тему «Інститут військового омбудсмена: іноземний досвід і уроки для України».
«Є чотири основні виміри, за якими ця інституція відрізняється від держави до держави. Перший вимір – це модель і її призначення та відповідне подальше підпорядкування. Тобто – чи це парламентська модель, чи це урядова модель. Як ми бачимо з досвіду, парламентські омбудсмени мають більші повноваження, більшу інституційну вагу і, відповідно, є більш інтегрованими суб’єктами загалом ширшого поняття демократично-цивільного контролю. Друге питання – це, умовно кажучи, інстанційність. Тобто чи потрібно попередньо проходити всі інстанції захисту своїх прав чи можна звертатись до омбудсмена в будь-який момент, незалежно від того, чи проходиш ти внутрішньоармійські процедури. Третє питання - це ступіть доступу до державної таємниці, до режимних об’єктів, до військових частин і загалом до військової інфраструктури, доступ до якої для більшості цивільних обмежений», - розповів аналітик Центру формування політики Олександр Нотевський.
Він наголосив на необхідності ухвалити відповідний закон про військового омбудсмена.
«Статус військового омбудсмена має бути закріплений законодавчо для того, щоб він був найбільш захищений. Це не має бути окрема постанова Кабміну або положення, затверджене Міноборони тощо. Це має бути на рівні закону. На нашу думку, варто обрати парламентську модель. Тут Україні не треба вигадувати велосипед, у нас є Уповноважений ВР з прав людини, відповідно ця модель обкатана. Можна те ж саме опрацювати, звузивши функціонал конкретно до рівня військовослужбовців», - зазначив експерт.
На його думку, термін повноважень військового омбудсмена має бути довшим, ніж строк каденції парламенту, аби уникнути політичних маніпуляцій.
«Важливе питання - хто б мав подавати кандидатуру, як би мав відбуватися відбір. Звісно, в ідеальних умовах хотілося б мати прозорий конкурс, за результатами якого народні депутати подають кандидатуру переможця, надалі його призначає або комітет, або весь парламент, і він далі з ним працює», - пояснив Нотевський.
Він зауважив що військовий омбудсмен повинен мати інституційну незалежність і можливість працювати незалежно від різних факторів політики. Також важливо надати йому право самостійно визначити категорію осіб, які б мали право звертатись до нього. На думку експерта, це можуть бути військовослужбовці, у тому числі колишні, їхні сім’ї, ветерани.
Окрім того, для повноцінної роботи інституту військового омбудсмена має бути значна підтримка з бюджету та донорів.
«Ми бачимо з публічних заяв, що і Президент України підтримує створення цього інституту, і міністр оборони це навіть прописував в своєму програмному дописі при призначенні. Ми готові ділитись інформацією, яку опрацювали, готові долучатись, запрошуємо інших колег з громадського сектору, з державного», - запевнив Нотевський.
Відповідаючи на запитання, скільки часу необхідно для ухвалення відповідного законопроєкту, він зазначив, що на це може піти до року.
«Чи розроблений текст законопроєкту нам невідомо. Те, що ми зробили, – це така база, на яку можна спертись, допрацювати і відповідно такий текст розробити. Скільки це може тривати? За наявності політичної волі у нас закони ухвалюються швидко. Якщо це грамотно проводити, проаналізувати весь досвід, синтезувати, погодити з усіма стейкхолдерами, я думаю, від пів року часу є. Якщо це робити в помірному форматі, то це можуть бути і роки», - підсумував експерт.
Як повідомляв Укрінформ, на 2024 рік у Міністерстві у справах ветеранів закладено 71 мільйон гривень на здобуття вищої освіти ветеранами.
