Для якісного фіксування російських злочинів в Україні потрібні зміни до КПК - адвокатка
Про це заявила директорка Ukrainian Legal Advisory Group, адвокат, барістер з британського права, представник потерпілих в міжнародних судових та квазісудових інстанціях, співголова Dialogue Group з координації національних та міжнародних зусиль з питань притягнення до відповідальності за злочини, скоєні в Україні у результаті російської збройної агресії Надія Волкова на круглому столі в Укрінформі на тему “Псевдовибори на окупованій території під дулами автоматів: що далі?», організованому ГО «Агенція розвитку демократії та інформаційних свобод».
Зокрема, вона зупинилася на проблемах фіксування та документування воєнних злочинів, які вчиняє Росія на тимчасово окупованих територіях України.
Волкова згадала про певну практику фіксування злочинів РФ на території України, напрацьовану до повномасштабного вторгнення - з часів окупації Криму, окремих територій Донецької та Луганської областей, “коли у правоохоронних органів не було доступу до тих територій і все ж таки якось вдавалось їм документувати злочини”.
“Але знову ж таки зараз масштаби насправді набагато більші. І спектр злочинів, які вчиняються, набагато ширший. І тут я би звернула увагу на те, що для того, щоб максимально якісно і ефективно фіксувати і документувати ці злочини, нам треба внести досить багато змін до Кримінально-процесуального кодексу, щоб полегшити роботу нашим правоохоронним органам”, - сказала Волкова.
Зокрема, вона зауважила, що нині інформація з відкритих джерел - “є потенційно одним з основних джерел доказів”.
“Єдине, що за нашим КПК процедура фіксування цієї інформації для того, щоб вона стала належним доказом в судах, є недосконалою. Зокрема, це стосується вимоги верифікувати таку інформацію. Якщо ми говоримо про верифікацію, є декілька варіантів, як це робити. Один із них, це, звісно, збирати таку інформацію, підтверджувати від свідків та потерпілих”, - пояснила адвокатка.
Водночас вона зауважила, що ці люди, перебуваючи на ТОТ, піддаються репресіям з боку окупантів.
“І тут дуже важливо розуміти, яка в нас рамка із захисту свідків і потерпілих у такому випадку. Зараз вона в нас відсутня фактично. Законодавство треба напрацьовувати відповідно до тих викликів, які в нас існують зараз”, - наголосила Волкова.
Також вона розповіла про проблему легітимізації та долучення до матеріалів проваджень доказів, які є розвідувальними даними.
“Наразі ці дані, які є розвідданими, дуже часто вони є засекреченими. Для того, щоб їх розсекретити, це можна зробити, але знову ж таки - джерело, показати те, в який спосіб була зібрана ця інформація. Зараз механізму немає в КПК”, - зауважила адвокатка.
Волкова також звернула увагу на те, що примус до голосування може підпадати під злочин “переслідування”.
“Це злочин проти людяності. На жаль, за нашим Кримінальним кодексом, в нас немає такого складу злочину на сьогоднішній день, але він є у Римському статуті. Якщо б Україна ратифікувала Римський статут, то це б полегшило справу. Наразі інформацію варто збирати, і на той період, коли в нас законодавство буде відповідати міжнародним стандартам, тоді ми зможемо звертатися до Міжнародного кримінального суду і просити про те, щоб відкрили провадження по злочину проти людяності , а саме — по переслідуванню”, - зауважила адвокатка.
Як повідомлялося, незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування російських злочинів в Україні задокументувала нові докази того, що російська влада та її війська вчиняли воєнні злочини та порушували міжнародне та гуманітарне право на тимчасово окупованих українських територіях.
