Закон про мобілізацію прийнято: до нього є претензії, але він підсилить ЗСУ
І хоча журналістів у кулуари парламенту ще не допускають, по фото та постам нардепів видно, що в ложах Верховної Ради були присутні діючі офіцери, командири славетних бригад.
Напевно, це мало бути моментом стратегічної комунікації влади, суспільства і армії. Суспільство мало побачити цих людей, які тримають фронт, армія дочекалася, що попри відсутність норми про демобілізацію (це було одним з найбільш очікуваних рішень), поповнення прийде.
Норма про демобілізацію військових після 36 місяців служби, яка була в першій версії законопроєкту, зникла за день до розгляду…
Про поповнення. Наприкінці грудня 2023 року, коли закон вперше виносився в сесійний зал, йшлося про необхідність поповнити армію на пів мільйона людей. Кілька днів тому головнокомандувач Олександр Сирський в інтерв’ю Укрінформу сказав, що це число має бути суттєво меншим. «Ми переглядаємо чисельність певних частин, які не беруть участі у бойових діях, на підставі аудиту їхньої діяльності. Це дало нам змогу вивільнити тисячі військовослужбовців і спрямувати їх до бойових частин», – уточнив генерал.
Закон буде підписаний спікером у найближчі години і направлений на підпис Президенту, на момент написання тексту його ще не було в базі парламенту. Але ще за тиждень до дня голосування кілька народних депутатів України, у тому числі із парламентського Комітету з питань національної безпеки, підготували короткий перелік ключових норм закону, який обговорювався в комітеті більш як пів року.
ЩО НОВОГО У ФОРМІ ОБЛІКУ І ВЛАСНЕ ПРИЗОВІ
Коротко зазначимо, що принципово нового з’явиться у військовому обліку і у призові.
Мобілізації підлягають чоловіки з 25 років (вік знижено з 27 років).
Військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг, або створивши електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Електронні повістки не надсилатимуть, вони будуть надсилатися лише у паперовому вигляді.
Це стосується і військовозобов’язаних за кордоном, які повинні звернутися до консульства, щоб уточнити свої дані.
У період проведення мобілізації громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його на вимогу уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Скасовується право на відстрочку для студентів, якщо йдеться не про першу їхню освіту (відомо, що останнім часом кількість студентів «похилого віку» дуже збільшилася).
Упродовж 9 місяців люди, які мали статус «обмежено придатний», мають з’явитися в ТЦК і пройти військово-лікарську комісію, а вона визначить, придатна людина чи ні. Це стосується як військовозобов’язаних, так і військовослужбовців.
Строкова служба скасовується, всі звільнені строковики переходять у мобілізаційний ресурс відповідно до загальних правил, вводиться базова загальновійськова підготовка.
Тобто найперше, що держава має намір зробити: порахувати і поставити на облік всіх чоловіків призовного віку.
НОРМИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Якщо попередній проєкт передбачав заморожування рахунків громадян, які ухиляються від мобілізації, то у прийнятій версії закону (у випадку, якщо громадянин проігнорує вимогу ТЦК з’явитися протягом 10 днів), центр комплектування звертається до суду про тимчасове обмеження цієї особи у праві керування транспортним засобом до виконання вимоги або її відкликання.
ТЦК матиме право звернутися з метою застосувати положення закону щодо ухилянта.
Чоловікам віком від 18 до 60 років, які не матимуть військово-облікових документів, буде обмежене надання консульських послуг. Якщо вони перебувають за кордоном, вони зобов’язані стати там на облік.
НА КОГО ПОШИРЮЄТЬСЯ БРОНЬ
Як і раніше не підлягають мобілізації:
- топчиновники (категорії А);
- народні депутати України;
- працівники НАБУ, Нацполіції, БЕБ та прокуратури, ДСНС та виконавчої служби;
- співробітники стратегічних підприємств, які виконують оборонне замовлення;
- персонал підприємств, який є критично важливим для постачання Збройних сил України.
Суттєва новина: бронювати будуть лише 50% чиновників категорії Б та В.
Ми попросили прокоментувати закон експертів та депутатів.
Олександр Федієнко, член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки:
- Ми всі розуміємо, якою буде критика закону, і усвідомлюємо, що закон непопулярний. І я знаю, як чекали військові норму про демобілазацію. Але на вагах існування України. Розумію, як треба звільнити людей, але спочатку слід домобілізувати людей, навчити їх злагодженню. І зняти з фронту найефективніших, фактично здати країну. Зняти норму про демобілізацію була пропозиція головкома Сирського, він звернувся до Комітету позавчора, ми зібралися на закриту нараду, але він переконав депутатів прийняти пропозицію, яку він направив до Кабінету Міністрів. Але ми погодилися на те, що незабаром готуватимемо новий закон про демобілізацію.
Дуже цінно, що запроваджується електронний кабінет і військовозобов’язані будуть мати право актуалізувати свої дані, або зареєструвавши електронний кабінет, або звернувшись до сервісних центрів чи ТЦК.
Запровадження електронних кабінетів дозволить ефективно налагодити саме рекрутингову схему залучення військовозобов’язаних до несення військової служби. Але електронних повісток не буде.
Зазвичай люди по мобілізації залучаються за своєю військово-обліковою спеціальністю і це погано, бо якщо 20 років тому людина вчилася на танкіста, а останні 20 років був економістом, то який з нього танкіст.
Ми прибрали всі лазівки та схеми для ухилянтів, які раптово ставали інвалідами. Ми віримо, що закон покращить ситуацію на фронті, але ми всі маємо гуртуватися та захищати країну.
Закон запроваджує обмін між цифровими реєстрами, щоб наповнювати реєстр «Оберіг» інформацією. За прогнозами, десь через пів року центри комплектації будуть бачити кожного військовозобов’язаного в нашій країні. Ті хлопці, які вже більш як два роки воюють безпосередньо на лінії зіткнення, потребують відпочинку. Також ухвалення цього законопроєкту стане меседжем для партнерів, що ми не зупиняємося, готові відвойовувати нашу територію і для мобілізованих потрібна зброя.
Тетяна Циба, народний депутат України:
- Прийняття закону всім нам важко коментувати, він апріорі не може бути популярним, але це – питання виживання. Не депутатів, а України і українців. Мені здається, абсолютна більшість народних депутатів усвідомлює, що стоїть на кону, тому всі фракції працювали над законом. Більшість правок на підтвердження тієї чи іншої норми набирали 320-330 голосів, опозиція теж голосувала.
Ми всі намагалися почути суспільство, критику, ми вносили правки, працювали, щоб максимально зняти те, що могло стати конфліктогеном. Щось вдалося. Безумовно, не все. Комітет дуже ретельно опрацьовував всі подані пропозиції. Головними «консультантами» були військові.
Хоча, наприклад, у роботі нашого комітету з соціальної політики ми консультувалися з асоціаціями роботодавців, профспілками… На жаль, не всі пропозиції від депутатів нашого комітету були враховані в остаточній редакції Закону. Хоча при розгляді їх брали до уваги. Наприклад, я подавала правку, щоб людина з інвалідністю 3 групи могла сама обрати, хто її доглядатиме. В закон увійшла інша редакція. Будь-які закони – це компроміс. І цей Закон – теж результат компромісу.
Валерій Димов, політолог, очільник аналітичного центру «Форум»:
- Добре, що закон прийнятий, хоча приймати його треба було позавчора. Бо саме затягування з ним змінює і ситуацію у суспільстві. Законодавці стали заручниками суспільно-політичних процесів, і такий потрібний закон відкладався аж 8 місяців.
Так, у суспільстві важко сприймається сама тема мобілізації. І я скажу, що якби закон ухвалили раніше, то 140 тисяч чоловіків, які є мобілізаційним ресурсом вже давно були б навчені та озброєні.
Про плюси. У законі є мотивуючі норми. Передбачено додаткову винагороду за знищене озброєння та бойову техніку. Її розмір становитиме від 4 до 300 прожиткових мінімумів, ще є відпустка, яка надаватиметься за знищену техніку.
Добре, що пом’якшені деякі караючі норми. Бо перспектива замороження рахунків для ухилянтів потягнула б відтік депозитів з банків. Але штрафи, які планують накладати на них, мають бути спрямовані на матеріальне забезпечення ЗСУ.
Позитивною інформацією і для партнерів, від яких ми чекаємо зброю, і для армії є те, що закон сам по собі запускає мобілізаційний процес.
Військові, до яких ми звернулися з проханням про коментар, наразі не поспішають говорити публічно, але поділилися не для запису з конкретизацією джерела такими думками. Одностайно вони визнали, що мобілізація дуже потрібна. Утім, те, що питання демобілізації виключили в останній момент разом з відсутністю прозорої системи ротації фронтовиків, привабливості мобілізації як такій не додає...
Багато військових вітають жорсткі заходи проти ухилянтів, але мають побоювання, що суворість закону буде компенсуватися вибірковістю застосування.
Сприятливий час, на думку офіцера П., який два роки на фронті, для мобілізації був саме в період наших перемог, але й зараз не пізно. Військові зауважують, що нелогічно розповідати всюди про брак зброї та боєприпасів і тут же ледве не на вулиці ловити пересічних громадян, у такий спосіб залучаючи їх до війська. А нині, щоб мобілізація була успішна, має бути остаточно розгорнута економіка воєнного часу, всі ресурси держави демонстративно мають бути спрямовані на досягнення перемоги.
Ярослава Міщенко, Київ
Перше фото Олександра Федієнка, Укрінформ.
