Українці вважають, що між політичною елітою і народом є чималі розбіжності
Про це свідчать результати опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова, які презентував в Укрінформі безпековий аналітик, в.о. виконавчого директора Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко.
«Досить поширеною серед українських громадян є думка, що прості люди краще за політиків знають, що і як робити в державі та суспільстві. Зокрема, 51% опитаних були цілком чи скоріше згодні з твердженням, що народ набагато мудріший за політиків, тому політики повинні слідувати тільки волі народу», - повідомив Жовтенко.
За його словами, думки з цього приводу мають певну залежність від рівня матеріальної забезпеченості респондентів. Зокрема, більшу віру в народну мудрість демонструють менш заможні особи (тут така віра поширена серед 60%), натомість багатші ставляться до цього твердження критичніше (серед осіб із задовільним матеріальним становищем 46% погодилися із перевагою народу над політиками, серед заможних осіб відповідна частка становить 48%).
В опитуванні також йдеться, що більшість опитаних (61%) цілковито або скоріше погодилися з тим, що між політичною елітою та народом в Україні існують чималі розбіжності; не згодні з цим твердженням лише 12% респондентів.
Дослідження також продемонструвало, що серед українців не спостерігається одностайності щодо того, який порядок – демократичний чи авторитарний, є більш ефективним. Адже думку, що лише виборна демократія, верховенство права та незалежний суд можуть забезпечити порядок в країні, поділяють 42% опитаних. Натомість 23% вважають за можливе поєднувати демократичні та авторитарні практики, а 19% переконані, що кращим для забезпечення порядку є авторитаризм.
Деякі відмінності в цьому питанні фіксуються серед мешканців різних регіонів України. Зокрема, серед мешканців Східного регіону однозначна орієнтація на демократію дещо менш поширена (таку орієнтацію продемонстрували 33% представників цього регіону), тоді як серед мешканців Центрального регіону вона є найвищою (47%). Проте нижчий показник на Сході формується внаслідок різних підходів – не лише більшої схильності до авторитаризму (таку схильність мають 22% жителів Сходу проти 17–18% на Заході та в Центрі), але й вищого рівня невизначеності в цьому питанні (19% порівняно з 12–15% в інших регіонах).
Загальнонаціональне опитування проведено з 21 по 27 березня 2024 року методом face-to-face у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).
Опитано 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Водночас додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
Фото: EPA
