Війна вносить корективи в календар свят і вшанувань - експерти
На цьому наголосили учасники круглого столу «Російсько-українська війна: календар ключових дат» в Укрінформі.
Організатори заходу вважають, що календар є одним із усталених інструментів меморіалізації, тож закономірно, що в контексті збереження пам'яті про події сучасної російсько-української війни постає питання впровадження відповідних дат.
"Це складне завдання, тому що меморіалізація відбувається прямо під час війни, і це один із найбільших викликів. Нам важливо зрозуміти - який буде загальний підхід на час війни: чи накласти мораторій на ухвалення нових дат, допоки війна триває; чи прийняти державну стратегію обмеженої, обережної меморіалізації і не поспішати вводити дати перемог чи звільнень територій; або не визнавати жодних обмежень і визначати пам’ятні дати і свята, наче немає ніякого форс-мажору, бо війна триває вже 10 років", - сказав голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.
Учасники круглого столу звернули увагу на те, що окремі пам'ятні дні було запроваджено після початку російської збройної агресії в 2014 році. Так, приміром, 29 серпня вшановуємо пам'ять загиблих захисників України - пам'ятну дату приурочено до роковин Іловайської трагедії. Але з повномасштабним вторгненням постали нові і не менш трагічні події.
"29 серпня надзвичайно складна дата з прив'язкою до конкретних подій. По-перше, використання слів трагедія, котел, масова українська поразка - це гра росіянам на їхні ІПСО. По-друге, дата потребує вшанування, але, крім Іловайська, були ще величезні втрати в Зеленопіллі, Оленівці, на полігоні "Десна" тощо. Прирівнювати одномоментну втрату великої кількості людей до національного дня жалоби в умовах повномасштабного вторгнення не є правильно. Весь український календар воєнно-історичних дат потребує оновлення, уточнення та осучаснення", - вважає радник Міністерства у справах ветеранів Василь Павлов.
Водночас є дати, які вже викарбувані в народній пам’яті і які не можна не відзначати, переконаний народний депутат України, голова Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.
"У нас є загиблі воїни у цій війні і не важливо, з якого часу ми її відраховуємо. Ми свідомо внесли це (29 серпня — ред.) в календар, щоб підкреслити, що війна триває вже 10 років. Є загиблі захисники України і у них має бути день вшанування. І коли буде цей день - питання друге, хоча й важливе... Так, війна почалася в 2014-ому. Але 24 лютого (2022 року - ред.) з пам’яті українців не стерти ніколи. Є дати, які ми не можемо не відзначати, бо вони вже викарбувані у народній пам’яті на десятиліття вперед, а є ті, які треба наповнити змістом", - зауважив Потураєв.
Учасники круглого столу зійшлися на думці, що 2022 року питання меморіалізації війни постало масштабніше. З'явилися ініціативи запровадження дат, пов'язаних із окремими подіями повномасштабної війни. Тож виникла потреба впорядкувати календар і синхронізувати потенційні нові дати з уже наявними.
