У ПАРЄ створять постійний майданчик допомоги українським дітям
Про це кореспонденту Укрінформу розповіла народна депутатка, членкиня делегації Верховної Ради у ПАРЄ та авторка цієї ініціативи Олена Хоменко.
«Парламентська асамблея Ради Європи визначила своїм пріоритетом напрямок допомоги українським дітям. Ідеї створення Парламентської мережі щодо ситуації з українськими дітьми передувало прийняття двох резолюцій. Перша була ухвалена у квітні минулого року щодо насильно переміщених осіб, в тому числі дітей. Другу резолюцію щодо становища українських дітей депутати ПАРЄ ухвалили у січні цього року», – розповіла Олена Хоменко.
За її словами, у грудні минулого року відбулося засідання спеціального комітету ПАРЄ щодо становища українських дітей, на якому були представлені як члени асамблеї, так і міжнародні експерти, які опікуються питаннями дітей, освіти, ментального здоров’я, також були представлені наші урядовці, зокрема представники Міністерства охорони здоров’я, а також представники Генеральної прокуратури і Офісу омбудсмена. Був на зустрічі і Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
«Минулого тижня представники спеціального комітету, який був створений перед запуском Парламентської мережі щодо ситуації з українськими дітьми, відвідали Женеву, де зустрілися з представниками усіх міжнародних організацій, які мають гуманітарний мандат і займаються питаннями повернення цивільних і дітей. Це Міжнародний комітет Червоного хреста, Уповноважений Верховного комісара справ біженців, моніторингова місія ООН», – сказала Хоменко.
Утім, вона відзначила, що усі ці спеціальні комітети створювались тимчасово.
«Ми розуміємо, що маємо мати постійний майданчик. Бо за один-два візити, або за кілька засідань чи зустрічей, звісно, неможливо вирішити питання українських дітей».
У розмові з кореспондентом Укрінформу Олена Хоменко підкреслила, що створена Парламентська мережа займатиметься не лише депортованими дітьми, а й вирішуватиме проблеми українських дітей, які були евакуйовані за кордон та тих, що залишаються зараз в Україні, які були внутрішньо переміщені.
Що стосується повернення депортованих дітей, то за словами Хоменко, Парламентська мережа ставить перед собою такі цілі: моніторинг виконання країнами-членами Ради Європи рекомендацій резолюції ПАРЄ щодо становища українських дітей, яка була ухвалена в січні цього року. До речі, Хоменко була доповідачем по цій резолюції. Також Парламентська мережа сприятиме ухваленню відповідних декларацій у національних парламентах про засудження викрадення дітей і визнання депортації дітей геноцидом. Також мережа ставитиме собі за завдання запровадити санкції проти осіб, задіяних у депортації.
«Є країни, які мають свої списки таких осіб. До них входять не тільки найвищі чи високі посадові особи Російської Федерації, а усі ті, хто залучений до депортації дітей. У Росії існує ціла мережа, яка вчиняє цей злочин. Тому країни мають мати єдиний список задіяних у ній осіб для того, щоб застосовувати проти них санкції», – розповіла Хоменко.
Ще одне завдання Парламентської мережі щодо ситуації з українськими дітьми, за її словами, – це співпрацювати з українськими правоохоронними органами. Наприклад, коли особа, яка в Росії всиновила українську дитину, буде перетинати кордон, кордон країни-члена Ради Європи, то Україна має бути про це поінформована.
«Плюс ми знаємо, що Росія виправдовує ці викрадення. Вони називають їх рятуванням дітей. Не може бути депортація дитини здійснена у кращих її інтересах, навіть якщо дитина переміщена в безпечне місце. Тому що ця дитина вирвана з корінням з рідної землі, з рідного оточення, з оточення, яке говорить рідною мовою. І звісно, що ми маємо протидіяти російській пропаганді і діяльності таких журналістів, які виправдовують такі дії агресора», – зазначила Хоменко.
Водночас, додала вона, Парламентська мережа щодо ситуації з українськими дітьми працюватиме й над вирішенням інших питань. Зокрема, за словами Хоменко, мережа буде ініціювати розробку рекомендацій для країн-членів Ради Європи, у яких живуть українські діти, що перебувають під тимчасовим захистом.
«Це рекомендації до національного законодавства держав-членів Ради Європи для більш ефективного захисту прав українських дітей, які там наразі проживають. Зокрема, наші українські опікуни повинні мати безперешкодний доступ до дітей та інституцій, які були евакуйовані за кордон, бо ми стикаємося в цьому питанні з проблемами», – відзначила парламентарка.
Наступне, за її словами, – це визнання урядами цих країн навчальних програм для українських дітей. В Україні, наприклад, діти навчаються офлайн в школі, а в країні, де вони проживають, – онлайн. Тобто вчаться у двох школах одночасно.
«Для зменшення навантаження на дітей Україна визнала навчальні програми держав Європейського Союзу. Ми хочемо, щоб держави-члени Ради Європи також визнали українські програми з, наприклад, природничих дисциплін. Звісно, що українська мова і література – це окремі предмети, які там не можуть бути належним чином інтегровані в навчальні програми», – розповіла Хоменко.
Також Парламентська мережа щодо ситуації з українськими дітьми працюватиме над тим, щоб країни-члени Ради Європи сприяли у забезпеченні електронними пристроями дітей, які навчаються в Україні дистанційно, а також фінансово і технічно допомагали відбудовувати освітні та медичні заклади, сприяли будівництву бомбосховищ в українських школах.
«І, звісно, ми також знаємо, що є позитивні приклади, які варто переймати іншим країнам-членам Ради Європи. Наприклад, в деяких країнах існують мережі недільних шкіл, в яких викладають українську мову, літературу, в яких українські діти можуть збиратися і навчатися, спільно проводити час, щоб зберігати українську ідентичність», – додала народна депутатка.
За її словами, ця Парламентська мережа по суті буде посилювати вже існуючі ініціативи України, зокрема план Президента Зеленського Bring Kids Back UA.
Затвердження створення Парламентської мережі щодо ситуації з українськими дітьми відбудеться під час бюро Парламентської Асамблеї Ради Європи, проведення якого заплановано на 24 червня. Після цього буде офіційний запуск цього майданчика, він запланований на 27 червня.
Як повідомляв Укрінформ, 25 січня 2024 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, у якій закликала європейський політикум докласти всіх зусиль для повернення депортованих у Росію українських дітей, а також допомагати всім дітям, які є жертвами цієї війни.
