МОН реформує Міжнародну українську школу
Про це журналістам під час презентації стратегії розвитку МУШ сказав міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Міжнародна українська школа буде мати два напрямки роботи - власне школа, надання освіти і друге - координація всієї мережі закладів, будь-яких українських освітніх осередків. А таких осередків тисячі. Наше завдання надати їм різноманітну допомогу, вивести на певний рівень стандартів, і перш за все фокус уваги буде на українознавчому компоненті, на питаннях і проблематиці, які формують національну ідентичність", - сказав Лісовий.
Як зазначив міністр, Міжнародна українська школа створювалася і працювала для дітей працівників дипломатичних представництв України.
Водночас, за словами Лісового, у світі є багато ініціатив українців як зі старої діаспори, так і тих, які виїхали нещодавно, через повномасштабне вторгнення по створенню освітніх осередків, суботніх шкіл, освітніх центрів тощо.
"Перший крок - це інвентаризація, ми повинні розуміти з чим маємо справу. Сьогодні ми не знаємо, де, в якій країні є українські суботні школи, освітні центри, дошкільні заклади, і який обсяг допомоги їм потрібно надати. Українці, які виїхали, хочуть залишатися в українському контексті, і відповідно, для цього нам треба зрозуміти, які існують осередки, чого їм не вистачає. Створити організаційний центр і забезпечити його необхідними ресурсами для надання допомоги і підтримки будь-яким осередкам", - сказав Лісовий.
За його словами, це буде підтримка методичними, дидактичними матеріалами, підручниками за запитом осередків, підвищенням кваліфікації працівників тощо.
"Ми ставимо завдання - пів року на аналіз, збір інформації. В бюджеті наступного року ми вже заклали кошти, і сподіваюся, парламент підтримає бюджет на дидактичні матеріали і підручники для осередків. Виходячи з тих даних, які ми отримаємо, маємо працювати так, щоб з 1 вересня 2025 року ми вийшли на системну взаємодію з основними осередками, які ми визначимо як першу пілотну групу", - сказав Лісовий.
Як додав він, відбирати кандидатів для пілотного проєкту МУШ будуть за певними критеріями, зокрема, за кількістю дітей, які відвідують ту чи іншу українську школу за кордоном, розташуванню там, де живуть великі діаспори українців.
Лісовий зазначив, що діти, які навчаються за кордоном у місцевій системі освіти, і вивчають українознавчий компонент, будуть отримувати повноцінне свідоцтво про українську освіту, оцінки за універсальні дисципліни будуть перераховуватися.
Також Міжнародна українська школа може надавати освітні послуги з використанням онлайн інструментів дітям, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.
Як зазначив на презентації народний депутат, член комітету освіти, науки та інновацій Роман Грищук, станом на 3 вересня 2024 року, за даними офіційного сайту ЄС, в шкільні системи 26 країн ЄС інтегровані 849 367 українських дітей. За даними МОН станом на 15 вересня 2024 року, українська система освіти ідентифікує 341 220 дітей, які перебувають і навчаються за кордоном в українській школі - онлайн, у сімейному форматі, екстерном, в дистанційних класах окремо створених шкіл тощо.
Як пояснив Грищук, так різниця в цифрах пояснюється тим, що ті діти, яких не ідентифікує українська система освіти, не навчаються в українських школах.
"Ми маємо тримати звʼязок з кожною української дитиною за кордоном, чи це дитина, яка виїхала під час повномасштабного вторгнення, чи це дитина, яка давно з родиною перебуває за кордоном, чи це діаспора. Ми як держава маємо тримати звʼязок, у випадку, якщо ця родина буде готова до повернення, щоб вони повернулися", - сказав Грищук.
За його словами, такий звʼязок може забезпечити Міжнародна українська школа, яка буде надавати підтримку українським освітнім осередкам.
Міжнародна українська школа була створена у 2007 році, однією з її задач було оцінювання українських дітей, які екстерном здобували українську освіту за кордоном або в системі осередків Міжнародної української школи. Наразі в системі МУШ за кордоном функціонує 42 осередки.
Фото Євгена Котенка
