Вступ-2024: чому не всі студенти обрали навчання за держзамовленням

Вступ-2024: чому не всі студенти обрали навчання за держзамовленням

Укрінформ
Які спеціальності стали найзатребуванішими  й коли першокурсники отримають грант на навчання

Розпочався третій навчальний рік у повномасштабний період російсько-української війни. Часті повітряні тривоги, тимчасова окупація не могли не позначитися на виборі фаху й місць навчання нинішніх першокурсників.

Укрінформ аналізує, що впливало на бажання абітурієнтів-2024 здобути вищу освіту й чим їхня мотивація відрізнялася від вибору вступників попередніх років. Називаємо, які спеціальності найбільше обрали нинішні першокурсники та магістри, і чи співпадають вони із пріоритетами держзамовлення. Ще підказуємо, коли отримають обіцяні Міністерством освіти і н ауки України гранти ті, хто склав НМТ (національний мультитест) із результатами не нижче 150 балів за предмет.

Наводимо дані з інформаційної платформи «Вступ.UA», Єдиної державної електронної бази з питань освіти та підтверджені Міністерством освіти і науки України.

ПОНАД ШІСТЬ ТИСЯЧ ВСТУПНИКІВ ВІДМОВИЛИСЯ ВІД НАВЧАННЯ ЗІ 100-ВІДСОТКОВОЮ ОПЛАТОЮ НАВЧАННЯ ДЕРЖАВОЮ

Загалом, цього року вступили на бюджетні місця 66 тисяч осіб на бакалаврат (держава 100-відсотково оплачує їхню підготовку) і 108 тисяч отримали контрактні місця, констатує заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

Заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький. Фото Кирила Чуботіна
Заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький. Фото Кирила Чуботіна

Найбільше студентів зараховано на бюджет за спеціальністю «середня освіта» (яка готує вчителів, котрі працюватимуть з учнями базової та старшої школи, тобто в 5–11(12) класах) – 6100. На контракті за цією спеціальністю навчатимуться ще 2500 майбутніх вчителів.

«Співвідношення кількості студентів, які вступали на бюджет і на контракт, то впродовж тривалого періоду воно становило приблизно 40% на 60%. Однак, вступна кампанія 2024 року демонструє, що після запровадження державних грантів, ми маємо майже 50% студентів, які одержують повну або часткову фінансову підтримку від держави завдяки вагомому нововведенню. Це крок у правильному напрямку й можливість напрацювати підходи для подальшого запровадження державних грантів на законодавчому рівні», – коментує Укрінформу Олег Шаров, генеральний директор директорату фахової передвищої та вищої освіти МОН.  

Олег Шаров, генеральний директор директорату фахової передвищої та вищої освіти МОН України.  Фото надане пресслужбою
Олег Шаров, генеральний директор директорату фахової передвищої та вищої освіти МОН України.  Фото надане пресслужбою

Найрезонанснішою інформацією вступної кампанії 2024 року є відмова частини абітурієнтів від запропонованого вступу на бюджетні місця – таких відмов було аж 6284, підтверджує пресслужба Міністерства освіти і науки України. При чому 77 відсотків з них – 4842 особи – вступили до українських вишів, державних і приватних на контракт.

То в чому річ? Нагадаємо, що кожен вступник мав право обирати для вступу 5 бюджетних місць, вартість навчання на яких покривається за рахунок державного чи місцевих бюджетів. На сайті https://vstup.osvita.ua/. який є єдиною інформаційною базою достовірних  даних можна ознайомитися з детальною інформацію вступних кампаній кількох років (всі виші, факультети, спеціальності та назви освітніх програм, прізвища абітурієнтів). 

За доступними даними попередньої вступної кампанії можна приблизно прогнозувати, якими будуть прохідні бали у конкретному виші на конкретну спеціальність. Тож немало вступників, зокрема, і за порадою старших, у свою «п’ятірку бажань» вступу на навчання за держзамовленням часто обирали ті спеціальності та заклади, де не дуже хотіли вчитися, але з великою ймовірністю могли мати прохідні бали – тобто варіанти «може бути», із відтермінуванням остаточного рішення.

Отримавши повідомлення рекомендації вступу на бюджет, вступник або підтверджував його, або обирав інший навчальний заклад, який зазначав (цього року можна було подавати до 15 заяв), або взагалі не підтверджував вступ у жоден український виш. Тож одне з пояснень відмов молоді від бюджетних місць – перемога цілеспрямованого прагнення навчання в конкретному виші над прагматизмом: вступники не погодилися здобувати не цікавий їм фах тільки тому, що за таке навчання не треба платити.

А ще нині в Україні є інша вагома причина, яка визначає вибір місця навчання – безпека. «Цьогорічна вступна кампанія, як і попередня, ускладнена війною. Але на прикладі Новопечерської школи спостерігаємо тенденцію: більшість випускників залишається в Україні, бо планують навчатися і працювати тут. Щороку є кілька випускників, які обирають закордонні університети, але 70-80% все ж вирішують продовжити навчання вдома», – коментує Зоя Литвин, голова «Освіторії», засновниця національної премії для вчителів-новаторів Global Teacher Prize Ukraine.

Зоя Литвин. Фото надане «Освіторією»
Зоя Литвин. Фото надане «Освіторією»

Починаючи зі вступної кампанії 2022 року, привабливішими для частини  студентів є навчальні заклади, наприклад, Львова, оскільки це відносно далеко від фронту та російського кордону і близько до кордонів європейських країн. «Моя знайома відмовилася від вступу на держбюджет на соціологію у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка і вступила здобувати цей же фах у Львівський національний університет імені Івана Франка, бо там безпечніше», – розповідає столична першокурсниця Анна Гарбар.

Зазначимо:  безпечних населених пунктів в Україні нині немає. У тому ж Львові внаслідок ворожих влучень 4 вересня загинуло семеро українців…   

Немає звітності про 1442 вступників, які  відмовилися від бюджетного місця і не вступили до українського закладу вищої освіти взагалі. «Хтось пішов у фаховий коледж, хтось пішов працювати або краще готуватись до вступу 2025 року. Решта, найімовірніше, поїхали за кордон, зокрема, для навчання. Сумно, адже це реальні втрати для нашої країни. Але я вважаю, що в умовах війни це дуже маленька цифра – йдеться про менш як 1% від усіх тих, хто вступив цього року», –  каже заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

ЯК ОТРИМАТИ ЧЕРЕЗ «ДІЮ» ОБІЦЯНИЙ ГРАНТ НА НАВЧАННЯ

Немало студентів-першокурсників отримають гроші на своє навчання з держбюджету завдяки пілотному проєкту щодо надання грантів на здобуття вищої освіти,

акцентує  заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.  Укрінформ ще на початку березня цитував, зокрема, ексміністрів освіти і науки Лілію Гриневич та Сергія Квіта про те, що надання таких грантів студентам є прогресом для ефективності вищої освіти. Нещодавно, 13 вересня, Уряд ухвалив деякі зміни до постанови про реалізацію грантового проєкту. Вони не змінюють критерії для надання державних грантів та їхні суми. Утім, надали можливість отримати гроші за спрощеною системою через застосунок «Дія».

Для вступників із результатом НМТ від 150 балів з будь-яких 2-х предметів (складали НМТ з 4-х) є можливість отримати грант у розмірі 15 тис. грн. Грант другого рівня передбачає, що вступники з результатом від 170 балів отримають  25 тис. грн. До того ж, сума може бути ще трохи більшою – помножена на коефіцієнт, що залежить від обраної спеціальності. Прогнозується, що цього року гранти на навчання отримають 16 тисяч осіб.

Яку частину витрат покриють ці виплати? Наприклад, у Харківському авіаційному інституті Національного аерокосмічного університету спеціальність «134. Авіаційна та ракетно-космічна техніка» – це 21 тис. грн. за рік. Найдорожче вчитися у Львові та Києві. За навчання названій спеціальності у рейтингових вишах контрактники платять у цих містах 26-30 тисяч гривень. Хоча  її нині обирає не багато вступників. У харківському закладі цьогорічний загальний конкурс – 0,48, зокрема й через близьке розташування міста до кордону країни-агресорки та щоденні ворожі обстріли. Тим часом у Дніпрі у Національному університеті імені Олеся Гончара цей показник – 1,6; у Львівській політехніці – 1,49; а в НТУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» – 1,91.

Популярні спеціальності потребують більших вкладень – від 35 до 70 тисяч грн. Таку повну суму за перший рік навчання чи її половину, якщо оплачують посеместрово, вступники-контрактники власними чи батьківськими грошима уже заплатили до 1 вересня. (Наступний термін половинної оплати, як правило, – до 1 лютого).  

Із 15 вересня, коли запрацювала опція підтвердження отримання грантів на навчання у застосунку «Дія», вже тисячі першокурсників отримали повідомлення, що матимуть таку державну допомогу. Усі претенденти до 5 листопада мають підтвердити отримання державного гранту через мобільний застосунок.

Деякі проблеми є з тим, що застосунок «Дія» блокує своє оновлення тим, хто це робив тиждень чи місяць тому. Не чекаючи, як до крайньої дати 5 листопада виправлятиметься ця технічна невідповідність алгоритму, який задало Міносвіти і науки України, частина першокурсників знайшла вихід: видаляють з телефона додаток «Дія», а потім завантажують його знову – і  вже отримали підтвердження, що матимуть грант.

Згодом МОН видасть наказ про надання грантів та автоматично перерахує кошти державних грантів до спеціального фонду закладів освіти. Перший платіж, а саме 50% щорічного гранту, обіцяють перерахувати до 1 грудня 2024 року. А другу частину – до 1 квітня 2025 року.  

МОН організувало роботу з 16 вересня до 5 листопада консультаційної телефонної гарячої лінії для питань про надання державних грантів на навчання – 0 (800) 50-45-70 та обіцяє відповісти на питання, надіслані на пошту grant_mon@mon.gov.ua.  

Посвята у першокурсники. Івано-Франківський медичний університет. Фото Юрія Рильчука
Посвята у першокурсники. Івано-Франківський медичний університет. Фото Юрія Рильчука

ТОП УНІВЕРСИТЕТІВ, ЯКІ МАЮТЬ НАЙРОЗУМНІШИХ СТУДЕНТІВ

Які спеціальності вибирали абітурієнти?

Шаленою популярністю користувалася спеціальність «073. Менеджмент» за освітньою  програмою «Логістика; Менеджмент міжнародного бізнесу» у КПІ імені Ігоря Сікорського – надійшло 1157 заяв. Загальний конкурс був майже шість людей на місце (5,79). Такий же конкурс у цьому виші був і на спеціальність «081. Право».  

Значну кількість бюджетних місць було виділено на затребувані комп’ютерні спеціальності. Чимало вступників, які не потрапили на ці місця, отримали гранти, які покривають частину вартості їхнього контракту.

Гостродефіцитними спеціальностями залишаються, за даними МОН, фізика та астрономія, авіаційна та ракетно-космічна техніка, хімічні технології, електроенергетика, електротехніка та електромеханіка.  Все ще непопулярними серед вступників лишаються такі спеціальності, як «соціальна робота» чи та ж вчительська «середня освіта».

Значною мірою на це впливає стара проблема: невідповідність рівня заробітної плати тим зусиллям, які люди цих професій докладають на роботі. Нещодавно в інтерв’ю для Укрінформу заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків сказав: «Середня заробітна плата вчителя (до того, як вираховуються податки), за даними, які ми отримуємо, залежно від регіону (є різні доплати з місцевого бюджету), – від 12 до 14 тис. грн. У нас один учитель у середньому має більше навантаження, ніж одна ставка, тобто більше, ніж 18 годин на тиждень».

Популярність навчальних закладів можна визначити за тим, чиїми студентами стали абітурієнти. А чим більше у закладі вищої освіти вчиться студентів із високими балами НМТ – тим більше він отримає грантів. Лідери тут Львівський національний університет імені Івана Франка (1262) та «Львівська політехніка» (1154). Далі у списку тих, чиїми студентами стали найрентинговіші вступники, – Київський національний університет імені Тараса Шевченка (990), Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (588) і Києво-Могилянська академія (531).  

Тим часом, концентрацію першокурсників із «грантовими» балами НМТ показують інші цифри. За даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти ( ЄДЕБО), найбільший відсоток контрактників (вступ на базі повної загальної середньої освіти на бакалавра, денна форма навчання), які мають отримати гранти, – у двох приватних вишах: в Українському католицькому університеті (95%) та Київській школі економіки (KSE – 73%). Трохи менший – у Києво-Могилянській академії (67%).

Далі йдуть: Київський національний університет театру, кіно й телебачення імені Івана Карпенка-Карого (57%), Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького (56%), Національний медичний університет імені Олександра Богомольця та Львівська національна академія мистецтв (по 55%), Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка та Національна академія образотворчого мистецтва й архітектури в Києві (по 51%). Ці дані підтверджують особливі симпатії студентства до мистецьких та медичних професій, а ще – до двох  міст. Тільки на 10 сходинку у цьому списку потрапив Вінницький національний медичний університет імені Миколи Пирогова (49%).

Ознакою воєнного часу є те, що, наприклад, у столичному Національному медичному університеті імені Олександра Богомольця на спеціальність «Терапія та реабілітація» загальний конкурс був вісім людей на місце. На бюджет, за даними бази «Вступ. UA», зараховано 75 бажаючих здобути професію, необхідність якої підсилює війна, що триває.

Валентина Самченко. Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-