КСУ визнав неконституційною норму закону про прокуратуру щодо звільнення під час лікарняного
Як повідомляє пресслужба Суду, відповідне рішення ухвалив Перший сенат КС, передає Укрінформ.
Конституційна скарга Оксана Тимошенкова і Володимир Тимошенков стосувалася конституційності абзацу шостого пункту 19 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–IX (щодо звільнення в період тимчасової непрацездатності). Автори подання зазначали, що їх було звільнено з посад прокурорів у період їх перебування на лікарняному.
Суд зауважує, що Кодексом законів про працю встановлено заборону на звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період тимчасової непрацездатності працівника, а також закріплено вичерпний перелік випадків, коли звільнення в цей період є можливим.
За частиною третьою статті 16 Закону "Про прокуратуру“ № 1697 прокурора призначають на посаду безстроково та можуть звільнити з посади лише з підстав та в порядку, визначених у розділі VІІ цього закону.
Водночас у пункті 19 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113 були визначені додаткові підстави для звільнення прокурорів. Таке нормативне регулювання допускає неоднакове застосування спеціальних гарантій щодо звільнення прокурорів у період їх тимчасової непрацездатності, наголошують у Суді.
КС дійшов висновку, що Законом № 113 було звужено обсяг прав та спеціальних гарантій для прокурорів щодо збереження робочого місця на період їх тимчасової непрацездатності, що не відповідає частинам другій, третій статті 22 Конституції.
«Абзац шостий пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ в частині, згідно з якою перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту, визнаний неконституційним, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення», - йдеться у повідомленні.
Водночас КС закрив провадження щодо конституційності припису у законі, відповідно якого „перебування прокурора у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту“.
Суддями-співдоповідачами у справі виступали Віктор Кичун і Олександр Петришин.
Як повідомляв Укрінформ, після ухвалення Верховною Радою 19 вересня 2019 року закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” розпочалася реформа Генпрокуратури.
Вона стартувала з атестації прокурорів ГПУ й охоплювала перевірку прокурорів та створення Офісу Генерального прокурора.
2 січня 2020 року в Україні розпочав роботу Офіс Генпрокурора.
Також атестацію пройшли працівники регіональних та місцевих прокуратур.
Передбачалося, що внаслідок реформування кількість прокурорів мала зменшитися з 15 тис. до 10 тисяч.
Натомість звільнені прокурори почали масово подавати позови про поновлення на посадах і відшкодування їм заробітної плати.
У березні 2023 року КС визнав неконституційною норму закону про реформу прокуратури, яка унормовувала відносини з попередження прокурорів про можливе майбутнє звільнення з посади.
