В Україні з початку повномасштабного вторгнення Росії загинув 91 медійник - ІМІ
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Інститут масової інформації.
За два роки і вісім місяців з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 664 злочини проти журналістів та медіа в Україні.
За вересень і жовтень 2024 року ІМІ зафіксував 27 злочинів, які скоїла Росія проти медіа і журналістів. Це вбивства, погрози, обстріли журналістів і редакцій, кібератаки, юридичний тиск.
У вересні внаслідок російської агресії загинули двоє медійників.
Це військовослужбовець, лінійний продюсер СТБ і «Нового каналу» Станіслав Житницький та журналістка Вікторія Рощина, яка загинула в російському ув’язненні.
Про смерть Рощиної стало відомо 10 жовтня 2024 року. Згідно з листом Міністерства оборони Росії, отриманим її родиною того дня, Вікторія померла 19 вересня. Вона була в списках на обмін. Правоохоронці кваліфікували кримінальне провадження про зникнення Рощиної як воєнний злочин, поєднаний з умисним убивством.
З російського полону до України 18 жовтня в межах обміну повернувся військовослужбовець, журналіст і правозахисник Максим Буткевич. Він став другим українським журналістом, який був звільнений з російського полону у 2024 році.
Дві редакції – «Суспільне Дніпро» та «Голос Гуляйпілля» - зазнали пошкоджень унаслідок російського обстрілу.
Контузію отримав кореспондент «Донбас реалії» (проєкт Радіо Свобода) Роман Пагулич, який разом з оператором Павлом Холодовим потрапив під російський обстріл на Бахмутському напрямку. Вони фільмували роботу операторів FPV, коли російські військові вдарили ствольною артилерією по позиціях українських бійців. Пагулич отримав контузію, уламки не зачепили Холодова.
Журналіст видання «Гвара Медіа» Денис Клименко потрапив у Харківській області під російський обстріл під час роботи з бригадою «Хартія» біля села Липці. Ніхто не постраждав, і всі залишилися живі.
Як ідеться у повідомленні, Федеральна служба безпеки РФ продовжила порушувати кримінальні справи щодо журналістів, які знімали сюжети в районі Суджі Курської області, вказавши причинами незаконний перетин кордону.
Це кореспонденти австралійського ABC News Флетчер Янг та Кетрін Дісс; фрилансер з Румунії Мірчі Барбу, який співпрацює з румунським виданням HotNews; журналістка телеканалу France 24 Кетрін Норріс Трент; репортер швейцарського медіахолдингу СН Media Курт Пельда.
Також російські суди заочно ухвалювали рішення щодо іноземних та українських журналістів: заарештували журналістів італійського телеканалу RA. Раніше РФ порушила щодо них кримінальні справи через репортажі із Суджі; українську журналістку Яніну Соколову засудили до восьми років позбавлення волі, визнавши винною в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі.
Низка національних і регіональних медіа та журналістів отримала 14 жовтня на електронні пошти ідентичні листи з повідомленням про замінування. Такі листи отримали, зокрема філії Суспільного, «Українська правда», «Детектор медіа», LIGA.net, «Полтавська думка», «Кременчуцька газета», «Сила правди» тощо.
У листах згадуються журналістки Радіо Свобода, яких відправники називають винними у ймовірному теракті. Йдеться про журналісток Ірину Сисак, Валерію Єгошину та Юлію Химерик, які є авторками розслідування про вербування спецслужбами Росії українських дітей для підпалів авто ЗСУ. Покласти всю відповідальність відправники просять на «терористичну групу Fire Cells Group». Після перевірки викликів про мінування поліція України заявила, що ці погрози виявилися неправдивими й що вони надійшли з російських IP-адрес.
Як зауважили в Інституті масової інформції, Буткевич не входить до статистики ІМІ, оскільки є комбатантом.
Як повідомляв Укрінформ, звільнений з російського полону Буткевичем передав Президенту Володимиру Зеленському підготовлений Центром прав людини ZMINA список із 30 журналістів і двох правозахисників, ув’язнених Росією.
