- Розпочнемо з конкурсних програм Українського ветеранського фонду. Розкажіть докладніше про ті програми, які діють у Фонді.

- Український ветеранський фонд працює з 2022 року. І того ж року ми реалізували наші перші конкурсні програми: “Варто”, “Варто 2.0” та “Варто+ГО”. У 2023 році нам вдалося збільшити кількість конкурсів до пʼяти: три програми, які ми запустили, були спрямовані на підтримку ветеранського бізнесу, – це “Варто РобиТИ своє”, “Варто: підтримка ветеранського бізнесу” та “Варто: золоті руки”, а дві – на підтримку ініціатив для ветеранів від громадських обʼєднань – це конкурси “Варто+ГО” та “Варто: Єднання”.

Від початку 2024 року і станом на жовтень фонд уже провів дві конкурсні програми, “Варто почати власну справу” та “Варто: шлях відновлення”. Тепер працюємо над третьою – “Варто 11.0”. Якраз триває технічний відбір проєктних заявок. А їх ми отримали аж 248. Ця цифра побила попередній рекорд, коли на конкурс “Варто почати власну справу” нам надійшло 219 заявок. Той факт, що кількість ветеранів, які хочуть взяти участь у наших конкурсах, щоразу зростає, свідчить, що Український ветеранський фонд знають, йому довіряють.

До речі, подаватися на нові конкурси можуть переможці попередніх програм. Заборони немає, головне – завершити свій проєкт та прозвітувати про це. Чому подаються повторно? Бо добре розуміють, що фінансування від фонду – дієвий інструмент державної підтримки.

Однак хочу попередити: виграти конкурс та отримати першу виплату – це лише частина справи. Складніше закрити звітування, тому що це бюджетні гроші, і ми, звичайно, дуже-дуже ретельно перевіряємо їх використання.

- А скільки проєктів плануєте відібрати у програмі “Варто 11.0”?

- Нашими нормативно-правовими документами визначено, що переможцями конкурсу можуть стати до 70% від тих учасників, що успішно пройшли етап технічного відбору. Наприклад, на конкурсну програму “Варто почати власну справу” ми отримали 219 заявок, технічний відбір пройшла 141 заявка, а переможцями стали 85 проєктів, тобто 60%. Сказати зараз, скільки буде переможців у програмі “Варто 11.0”, ми не можемо. Все залежить від того, яка кількість заявок пройде технічний відбір.

- За якими критеріями обирають переможців?

- Конкурси відбуваються декількома етапами. Насамперед усі заявки, які ми отримали, проходять технічний відбір. На цьому етапі ми перевіряємо, чи додано всі необхідні документи, чи немає у цих документах розбіжностей.

Відтак із заявками, які успішно пройшли технічний відбір, працюють незалежні експерти. Ці люди не є працівниками фонду, вони також залучаються на конкурсній основі, тобто ми обираємо найкращих. переважно це бізнесмени, фахівці у сфері бюджетування, проєктного менеджменту. І от саме вони на основі розробленої методики оцінюють проєктні заявки та рекомендують учасникам, як поліпшити їхні проєкти.

Наступний етап – публічний захист. Трансляція відбувається в ютубі, і кожен охочий може її переглядати в режимі реального часу. Саме за результатами публічних презентацій проєктів експерти виставляють остаточний бал. І після цього формується рейтинговий список учасників конкурсу та визначають переможців.

- Скільки часу займає весь цей процес?

- Зазвичай весь процес займає приблизно 2–2,5 місяці. З конкурсом “Варто 11.0” ми стартували 8 жовтня, а оголосити переможців плануємо 29 листопада, тобто всі процедури, повʼязані з поданням заявок, відбором проєктів та визначенням переможців, триватимуть майже 2 місяці.

- Яке фінансування у програми “Варто”? Скільки коштів надають переможцю?

- Мінімальна запитувана сума у наших цьогорічних конкурсах – 500 тисяч гривень. Максимальна – це 1,5 мільйона гривень. Кожен наш заявник, працюючи над своєю проєктною заявкою, складаючи кошторис, сам вирішує, скільки коштів йому потрібно, щоб втілити проєкт, і скільки етапів реалізації треба передбачити. Відповідно до умов конкурсу може бути щонайменше два, а щонайбільше чотири етапи реалізації проєкту. Кожен етап триває три місяці.

Наразі сказати, скільки загалом отримають переможці “Варто 11.0”, не можна. Адже один проєкт обійдеться в мільйон гривень, інший – в мільйон сто, а ще один – у п'ятсот тисяч, розумієте? Про суми зможемо говорити лише тоді, коли підібʼємо підсумки конкурсу.

- Чи одразу ці кошти надають переможцям?

- Ні, не одразу. Спершу ми оголошуємо перелік переможців, публікуємо його на сайті, а далі розпочинається процедура перемовин та підписання договорів.

Виплата коштів відбувається відповідно до етапів реалізації проєкту (їх, як я вже говорила, може бути від двох до чотирьох). Фінансування надається поетапно. Тобто переможець отримав кошти на перший етап реалізації проєкту, реалізував його впродовж трьох місяців, прозвітував про це, ми перевірили звітування. Якщо порушень у використанні коштів не виявили, виплачуємо наступний транш – на реалізацію другого етапу. І так до повної реалізації проєкту і фінального звітування.

- У програмі ж можуть брати участь не тільки ветерани?

- Так, окрім ветеранів та ветеранок, участь у конкурсах можуть брати їхні дружини та чоловіки, а також члени родин загиблих ветеранів і ветеранок, захисників та захисниць. Але при цьому є одна умова: проєкти дружин та чоловіків ветеранів та ветеранок повинні бути спрямовані лише на реінтеграцію ветеранів. Що стосується проєктів членів сімей загиблих захисників, то такого обмеження немає.

До речі, хочу звернути увагу на важливий момент. У вересні цього року уряд своєю постановою включив Український ветеранський фонд до переліку надавачів бюджетних грантів. А згідно з Податковим кодексом бюджетні гранти не оподатковуються, тому це важлива зміна для наших переможців.

- А багато отримуєте заявок від родин загиблих ветеранів?

- Так, багато. У відсотках не зможу сказати, але таких заявок чимало.

- Що це за проєкти?

- Дуже різні. Переважно люди хочуть розвивати власну справу в тій сфері, на якій знаються. Тобто якщо є досвід роботи ветеринаром, започатковують власну ветеринарну клініку, якщо раніше займалися автомийкою – будують нову.

Наприклад, одна із наших переможниць – Лариса Шемчук, яка відкрила автомийку в Київській області. Коли в Ірпені стояли російські війська, вони повністю розбомбили автомийку, і завдяки фінансуванню від Українського ветеранського фонду пані Лариса її відбудувала. Тепер це уже бізнес, який приносить прибутки.

- Які напрями діяльності найбільш популярні серед ветеранського підприємництва?

- Ви знаєте, дуже різні. Це і сільське господарство, таких проєктів дуже багато, і туризм, і логістичні послуги, крафтове виробництво... У минулому бізнесовому конкурсі серед переможців була школа барберів, а у 2022 році переміг проєкт зі створення авторської майстерні для популяризації гончарства. Один із моїх улюблених проєктів – ферма з вирощування поросят на Київщині, яку створив молодий ветеран.

Аналізуючи, у яких сферах найчастіше працюють наші переможці, бачимо, що представлені майже усі можливі напрями: від крафтового виробництва до медичних центрів, від вирощування поросят до дитячих парків розваг. Тобто проєкти дуже різні.

- А фахівці Українського ветеранського фонду надають консультації переможцям конкурсу щодо відкриття свого бізнесу?

- Ми в жодному разі не можемо втручатися в господарську діяльність наших переможців – взагалі. Та оскільки ми перевіряємо їхні звіти, то ретельно контролюємо всі моменти, що стосуються грошей, отриманих від Українського ветеранського фонду. І в цьому питанні, звісно, без консультацій не обходиться, адже звітувати про використання бюджетних коштів досить складно.

- Чи підтримуєте контакт з минулорічними переможцями і чи слідкуєте за розвитком їхньої справи?

- Так, ми підтримуємо звʼязок з усіма нашими переможцями. Зокрема, маємо з ними спільноту в одному з месенджерів, де спілкуємося, повідомляємо про цікаві можливості для ветеранів. Зустрічаємося з переможцями, коли приїжджаємо на їхні виробництва, тобто відбувається постійна комунікація. Вони вже наші, а ми – їхні.

- На вашу думку, чому серед ветеранів таке популярне підприємництво?

- Коли наші ветерани повертаються в цивільне життя, їм треба реінтегруватися – посісти своє місце у суспільстві. І ми як представники держави маємо їм у тому допомогти. От наразі ми говоримо про підтримку ветеранського підприємництва через конкурси фонду. Звісно, не всі ветерани хочуть створити власний бізнес. На конкурс “Варто 11.0” ми отримали 248 заявок, на наступний конкурс, я це розумію, буде ще більше.

Тож тим, хто обирає шлях повернення через власну справу, ми можемо допомогти й успішно це робимо.

Ще такий важливий момент: багатьма проєктами наших ветеранів передбачається створення нових робочих місць, і насамперед вони беруть на роботу інших ветеранів, своїх побратимів та посестер – у такий спосіб забезпечуючи їм можливість реінтегруватися.

До слова, бізнеси, які ми підтримали, уже створили понад 700 робочих місць. І це насправді хороший результат, яким ми пишаємося.

- Як ви оцінюєте проблеми з працевлаштуванням ветеранів?

- Суспільство має бути готовим прийняти ветерана і ставитися до нього з повагою та вдячністю. І забезпечити ветерану місце роботи – це прояв такої поваги і вдячності. Так, тепер ми маємо проблеми з працевлаштуванням захисників та захисниць, не буду заперечувати. Український ветеранський фонд долучається до ініціатив, спрямованих на працевлаштування ветеранів, здобуття ними нових професійних навичок. Цього року ми вже реалізували спільний проєкт з НЕК “Укренерго” – програму “Разом”, у межах якої ветерани й ветеранки мали змогу отримати новий фах в енергетичній галузі та гарантовано працевлаштуватися. Цими днями стартувала друга хвиля цієї програми.

- Як можемо стимулювати працедавців брати на роботу ветеранів?

- Моя особиста думка, що працевлаштовувати ветеранів – це обовʼязок кожного роботодавця. Наприклад, запрошуючи на роботу до Українського ветеранського фонду, ми завжди говоримо, що будемо раді бачити серед нових колег ветеранів та ветеранок. Це наш обов'язок перед тими, хто віддає найцінніше за те, щоб ми мали можливість жити тут і працювати.

- Чи допомагають Українському ветеранському фонду міжнародні партнери?

- Так, ми співпрацюємо з різними міжнародними організаціями. Постійно працюємо, щоб розширювати такі партнерства. У нас є гранти від Міжнародного фонду “Відродження”, від IREX, співпрацюємо із Сиракузьким університетом у США та Американським університетом у Києві.

Водночас ми активно працюємо і з українськими партнерами. З-поміж партнерських проєктів, до реалізації яких ми долучилися, – безоплатні курси з OSINT-аналітики, “Основи роботи з базами даних” від ІТ-компанії SoftServe Ukraine. Ветеранам участь у таких навчальних проєктах дає змогу безплатно здобути необхідні знання та досвід.

Ще один наш партнерський проєкт – навігатор для захисників і захисниць та їхніх родин, що прагнуть започаткувати власну справу, на платформі "Дія.Бізнес". Розділ "Ветеранський бізнес", який ми започаткували й наповнюємо разом із командою платформи, містить інформацію про навчальні курси та освітні програми, державні ініціативи для отримання фінансування, контакти для отримання юридичних консультацій та консультацій експертів з ведення бізнесу, успішні кейси ветеранських підприємств.

- А чи допомагають міжнародні партнери з фінансуванням?

- Минулого року ми проводили конкурс для громадських організацій “Варто:Єднання”, у якому частину фінансової підтримки, яку отримували переможці, становили гроші від закордонного донора. Сума не була фіксованою: співфінансування від донора могло бути від 300 тисяч до 1,5 мільйона гривень. Кожен конкурсант сам вирішував, скільки коштів потребує на реалізацію свого проєкту.

У цьому році ми також ведемо перемовини з міжнародними партнерами, щоб залучити додаткове фінансування.

- Хотілося б поговорити про гарячу лінію Українського ветеранського фонду. У 2022 році її запустили. Скільки заявок вже вдалося обробити за цей час?

- На Гарячій лінії кризової і юридичної підтримки Українського ветеранського фонду працюють досвідчені фахівці. Головний психолог гарячої лінії – ветеран. Загалом за час роботи проєкту ми отримали понад 37 тисяч звернень. Від початку цього року – понад 14,5 тисячі звернень. Це не лише кризова підтримка від психологів, а й юридична допомога.

- З якими проблемами найбільше звертаються?

- З дуже різними. Ветеранів цікавлять юридичні питання, повʼязані з працевлаштуванням, відкриттям бізнесу, соціальними виплатами. Серед найбільш поширених – отримання житла чи компенсації за належне до отримання житло, проходження ВЛК/МСЕК, отримання статусу учасника бойових дій, користування ветеранськими пільгами та інше.

У процесі повернення до цивільного життя в багатьох виникають труднощі в сім'ї, подолати які легше з допомогою психологів. Люди здебільшого звертаються у кризових станах, коли не можуть самотужки впоратися зі стресом, своїми емоціями, тож було, що психологи гарячої лінії запобігали суїцидам, викликали швидку допомогу, навіть вночі, щоб уникнути фатальних наслідків.

Загалом дуже широкий спектр проблем, і наші фахівці й фахівчині допомагають в цьому розібратися.

- Скільки часу така гаряча лінія буде працювати?

- На цей момент не маємо в планах закривати цей проєкт – лише розширювати, бо бачимо, що є значний запит. Щоб лінія працювала, залучаємо донорські кошти, зокрема від IREX та Українського фонду швидкого реагування.

- Чи відомо вже, який бюджет буде в Українського ветеранського фонду на наступний рік?

- Сказати, який буде бюджет фонду, ми зможемо тільки тоді, коли нам доведуть цю цифру. Цього року ми отримали 200 мільйонів, на наступний рік подавали дещо більшу цифру. Однак про обсяги фінансування дізнаємося, коли ухвалять Державний бюджет України на наступний рік.

- Що у планах Українського ветеранського фонду на наступний рік, і взагалі, які конкурсні програми плануєте реалізувати найближчого часу?

- Тепер ми працюємо над реалізацією програми “Варто 11.0”. Це одинадцята конкурсна програма від початку роботи фонду – а нам немає ще й трьох років. І це справді суттєве досягнення для такого короткого періоду. Плани на наступний рік? Продовжувати розпочате, нарощувати темпи, розширювати партнерства – усе для підтримки ветеранів та ветеранок.

Вікторія Шевченко
Фото: Сергій Чузавков