Доступ українців до екологічної інформації під час війни залишається складним
На цьому під час презентації результатів дослідження «Доступ до екологічної інформації в Україні під час війни» в Укрінформі розповіла голова ГО SaveDnipro Ірина Черниш.
«Підсумовуючи висновки Європейської комісії щодо України за 2022-2024 роки, констатуємо, що було відзначено певний прогрес у діяльності України щодо узгодження норм національного екологічного законодавства. Водночас комісія відмічає проблеми з доступом громадян до екологічної інформації на всіх етапах участі в Україні», - сказала Черниш.
Зазначається, що було проаналізовано директиви ЄС та інших документів, що стосуються доступу до екологічної інформації, а також оцінено українське законодавство і фактичний доступ громадян до такої інформації з початку війни.
У ході моніторингу було досліджено 209 наборів екологічних даних від 74 розпорядників (за Постановою №835) за період 2022–2024 років. Виявлено, що лише 38% із цих наборів мають відкритий доступ.
Так, усіх розпорядників було згруповано за типом органу влади на міністерства, відомства, ОДА (ОВА) та міські ради регіональних центрів. Зокрема, міністерства виявилися більш закритими - 33,8% наборів даних є відкритими, тоді як ОДА публікують 44,4% наборів, відомства – 43,9%, а міські ради регіональних центрів найменше – лише 25,9%.
За рейтингом відкритості найбільших розпорядників (більше 10 наборів екологічних відкритих даних, які публікуються належним чином), лідирують Держенергонадра та Держпродспоживслужба (70% та 63,6% відповідно), тоді як Міністерство енергетики є найбільш закритим із показником 5,9%
Окрім висновків Європейської комісії, Ірина Черниш наголосила на тому, що широке поняття «екологічна інформація» ускладнює її правове регулювання. До того ж недостатня обізнаність власників екологічної інформації щодо їх захищеності, а також низька відповідність створюють додаткові перешкоди.
Крім того, проблеми з доступом до екологічної інформації пов’язані з браком технічних можливостей для якісного опрацювання та публікації даних.
Експерти дослідження рекомендують уніфікувати термінологію в законі України про доступ до публічної інформації відповідно до Орхуської конвенції, а також передбачити альтернативні способи для подання запиту на доступ до інформації (письмовій, усній, чи іншій формі на вибір запитувача).
Також, необхідно визначити набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля» з 1 січня 2025 року.
Натомість директор департаменту запобігання промисловому забрудненню та кліматичної політики Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів Богдан Семененко зауважив, що до повномасштабного вторгнення більшість екологічних даних були відкритими, але вони не відповідали стандартам ЄС.
За його словами, для євроінтеграції необхідно першочергово вдосконалити термінологію та забезпечити високу якість даних, тоді їх можна зробити доступними з урахуванням впливу на поточну ситуацію в країні.
Як повідомлялось, організація юристів-міжнародників Global Rights Compliance наголосила, що з початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія завдає ударів по критично важливій інфраструктурі, що ускладнює постачання продовольства та нищить екологію.
