До 2040 року хвороба нирок унаслідок діабету може вийти на п'яте місце як причина смертності - лікарка
Про це на пресконференції, присвяченій Всесвітньому дню нирки, яка відбулася в Укрінформі, розповіла доцент кафедри нефрології Інституту післядипломної освіти Національного медуніверситету ім. Богомольця Олена Карпенко.
"У структурі захворюваності діабетичне ураження нирок посідає одне з перших місць. Є проблема несвоєчасної діагностики ураження нирок. Якщо кілька десятиліть тому хвороби нирок вважалися рідкісними, то на сьогоднішній день хронічна хвороба нирок не є рідкісним захворюванням, і лікарів-нефрологів стає все більше, бо в цьому є велика потреба. Один sз 10 людей має хворобу нирок. Якщо у 2013 році хвороба нирок займала 19 місце, то за статистикою 2017 року вже 12 місце, як причина смертності. Прогнозовано e 2040 році хвороба нирок може посідати вже п'яте місце (як причина смерті - ред.)", - зазначила Карпенко.
Вона зауважила, що незважаючи на появу нових підходів лікування, нових препаратів для лікування цукрового діабету, чисельність пацієнтів з цукровим діабетом II типу зростає. Також, як відзначила вона, вік пацієнтів із цукровим діабетом II типу знижується, і це може бути повʼязано зі способом життя.
Окрім цього, за словами Карпенко, цукровий діабет уражає судини, і часто у пацієнтів взаємопов'язані хвороби серця, серцево-судинної системи і хвороби нирок.
"Потреба в веденні таких пацієнтів командою лікарів, як то кардіолог, нефролог, ендокринолог, стає актуальною. На жаль, незалежно від рівня медицини в країні, все рівно цукровий діабет є неінфекційною пандемією і є великим тягарем для системи охорони здоров'я будь-якої країни", - сказала Карпенко.
Вона закликала лікарів суміжних спеціальностей більше приділяти увагу лікуванню таких пацієнтів, оскільки вони більше перебувають в полі зору ендокринологів, сімейних лікарів чи кардіологів, а до нефрологів потрапляють на етапі, коли вже потребують замісної ниркової терапії.
За її словами, пацієнтам із діабетичним ураженням нирок, окрім лікування, необхідно змінювати спосіб життя - внести корективи у харчування, збільшити фізичну активність та досягти оптимальної ваги.
"Для пацієнтів фізична активність рекомендована по 30 хвилин п'ять разів на тиждень як мінімум. Це обов'язкова рекомендація по корекції способу життя пацієнту з хронічним захворюванням. Досягнення оптимальної маси тіла, фізична активність дозволяють краще тримати артеріальний тиск. Друге - обов'язкові препарати, які мають бути призначені", - зазначила Карпенко.
Одним із проявів некомпенсованого діабету, як зазначила лікарка, може бути кетоз: спрага, часті сечовипускання, слабкість, головний біль, сонливість, нудота, блювання, біль у животі.
Тому, за її словами, важливі як регулярні обстеження у лікаря, так і самоспостереження, дотримання дисципліни в лікуванні та зміна способу життя.
Як повідомлялось, в Україні діагноз "цукровий діабет" встановлений для 1,2 мільйона осіб, але реальна цифра може бути більшою.
