Хокейна революція в Україні
Про необхідність високоякісної інфраструктури в Україні говорять представники всіх видів спорту. Це безпосередньо стосується й хокею. Після призначення на посаду президент федерації хокею України Георгій Зубко неодноразово заявляв про те, що вагомий стрибок в розвитку цього виду спорту неможливий без належної інфраструктури у всіх регіонах України.
А приїзд в Україну президента міжнародного олімпійського комітету Томаса Баха і заява Володимира Зеленського про олімпійську мрію в нашій державі збільшили потужність прожекторів, направлених на цю проблему. Від планів до реальних дій – Георгій Зубко детально розповів про готовий проект побудови льодових арен. Що, де, коли, скільки й для чого – в матеріалі Укрінформу.
До 2030-го року в Україні з’явиться 25 тренувальних льодових арен, три великих арени, дві супервеликі
«Є три рівні арен, про які ми говоримо. Перші – це тренувальні: ми сподіваємося, що вони з’являться в кожному обласному центрі. Окрім цього, ми говоримо про три міста (Одеса, Харків та Дніпро), в яких будуть побудовані арени з місткістю понад 3 тисячі глядачів. Більше того, планують побудувати дві супервеликі арени в Києві й Львові на 10 тисяч уболівальників.
Це нова інформація, яка пов’язана з приїздом голови міжнародного олімпійського комітету Томаса Баха, на якому було вирішено, що Україна подасть заявку на проведення зимової Олімпіади 2030-го року. В рамках цієї заявки нам необхідно будувати 2 великі палаци. Попередньо вирішено, що це буде Київ та Львів. Ці плани реалізовуватимуться не менше ніж за рік.
Першочергове завдання зараз – малі арени в кожній області. Це буде вдосконалена сучасна версія тренувальної арени. Арени, які були побудовані в рамках минулої програми, теж тренувальні, але зараз на них проводяться матчі національної першості. Ми можемо з упевненістю сказати, що нові тренувальні арени будуть класом вищі, ніж ці, що ми маємо зараз», - розповів Георгій Зубко.
Загальна вартість проекту складає майже 5 з половиною мільярдів гривень
«Побудова арен буде відбуватися за кошти держфінансування. Є експертний звіт, згідно з яким побудова однієї арени вартуватиме 190 мільйонів гривень. Загалом на весь проект президентом озвучена цифра в 5.4 мільярди, які будуть виділені на побудову всіх арен – і тренувальних, і 3-х ігрових, і 10-тисячників. Скільки піде на побудову великих арен ми поки точно не знаємо. Першочергове завдання – це побудова тренувальних арен. Думаємо, що цих коштів нам вистачить, головне аби вони були. Поки все йде за планом», - озвучив цифри президент ФХУ.
Будівництво першої арени розпочнеться в Тернополі в лютому 2022-го року, на черзі ще 14 областей
«Ми розраховуємо, що будівельні роботи мають розпочатися в лютому 2022-го року. Ми розраховуємо, що через місяць-півтора ми отримаємо робочу документацію і далі можна оголошувати тендер на будівельно-вантажні роботи (це ще півтора місяця). З запасом для себе ми беремо 4 місяці. За нашим досвідом, за нашими даними для будівництва арени вистачить 10-12 місяців.
Воно відбуватиметься паралельно в 15-и областях (Ужгород, Луцьк, Рівне, Хмельницький, Житомир, Миколаїв, Кропивницький, Черкаси, Чернігів, Суми, Полтава, Запоріжжя, Бердянськ, Ірпінь і Тернопіль). Вся програма розрахована на декілька років. До 2024-го року в Україні повинні бути 25 тренувальних льодових арен в кожній області», - окреслив терміни Георгій Зубко.
Перший пілотний проект буде реалізований в Тернополі
«Було визначено перший пілотний проект – це місто Тернопіль. Нещодавно, буквально на минулому тижні ми отримали стадію-ескіз з експертизи – тобто єдину форму типового проекту. Наступний наш крок – Тернопіль замовляє робочу документацію, головний проект, і федерація на базі Тернополя робить проект повторного використання. Єдиний розділ, якого не буде в проекті федерації – це прив’язка до місця.
Цей розділ обласні адміністрації, зокрема тернопільська, замовляють самостійно. Інші проекти повинні стартувати не пізніше ніж через два місяці з початку будівництва в Тернополі. Для нас дуже важливо розпочати перший проект. Нам потрібно розширювати географію хокею, і Тернопіль є ідеальним для цього варіантом. Дуже важливо, щоб наступні арени не чекали побудови споруди в Тернополі.
Повинна бути використана єдина технологія льоду. Окрім того, загальний вигляд арени повинен бути один. Арена матиме 8 роздягалень, спеціальні сушки для форми, спортивний зал, зону для фудкорту зі скляною стінкою (з кафе можна буде побачити, що безпосередньо відбувається на льоду) – так зараз проектують сучасні арени. Побудова буде розрахована трошки більше ніж на 400 посадкових місць. По периметру всього поля ми матимемо балкон зі стоячими місцями.
Окрім того, ми дотримуватимемося світових тенденцій стосовно побудови спортивної інфраструктури. Я говорю про спеціальні місця для високоякісної зйомки спортивних матчів. Ми говоримо про те, що зараз багато тренувальних арен погано облаштовані з точки зору можливості для зйомки, а ми вбачаємо, що це важливо. Ми матимемо 8 точок для розташування камер, звідки буде комфортно знімати спортивні баталії. Ми думаємо про те, що було б класно назвати ці арени на честь легендарних українських гравців, або гравців українського походження. Остаточно рішення не прийнято, але ми думаємо над цим. Сподіваюся, що це будуть не просто арени, а арени з добрими назвами», - пояснив президент ФХУ.
Головна мета побудови тренувальних льодових арен – функціонування там дитячо-юнацьких хокейних шкіл
«Хочу одразу сказати про те, що це буде тренувальна арена, перш за все, яка направлена для забезпечення дитячо-юнацької хокейної школи й фігурного катання. Ми намагаємося зробити так, щоб матчі національної першості й інші хокейні, льодові заходи теж були там проведені. Після побудови й здачі в експлуатацію ці арени будуть передані в керування місцевим органам влади. Місцеві органи влади, муніципалітети будуть вирішувати, яким чином ефективно використовувати ці арени.
Головне те, що були умови, за якими перші 15 областей можуть брати участь в цій програмі. Перше – надання земельної ділянки, друге – співфінансування у розмірі 10-и відсотків, третє – створення дитячо-юнацької хокейної школи, адже це є нашою базовою метою. Будуватимуть арени обласні державні адміністрації коштом субвенцій з центру за умови дотримання трьох основних критеріїв. Перший пріоритет – дитячо-юнацька хокейна школа, а потім національний чемпіонат і всі інші», - додав пан Зубко.
Наявність льодових арен такого ґатунку наблизить Україну до того, щоб приймати в себе міжнародні юніорські й молодіжні змагання, товариські турніри на професійному рівні
«Ми зараз дійсно готуємо свої заявки на 2022/23/24-і роки стосовно проведення турнірів різних вікових категорій. Вирішили, що готові проводити вдома юніорські, молодіжні турніри. Можливо, ми заявлятимемо національну команду на проведення змагань. Зараз федерація формує перелік заявок на турніри, які ми хотіли б проводити в наступні роки.
Дитячо-юнацькі змагання так само є в нашому списку цілей. Окрім того, не забуваймо про товариські ігри. Спаринги, які конче необхідні нашій збірній, ми також проводитимемо в Україні. Моє глибоке переконання, що побудова 25-и нових тренувальних арен дозволить Україні вийти на принципово новий рівень. Це повинен бути прорив. Ми повинні збільшити кількість хокеїстів, масовість хокею у два і більше разів. Це дасть нам можливість зробити реальний прорив не тільки на дитячо-юнацькому, а й на молодіжному, і на дорослому рівнях. Інфраструктура та методологія є фундаментом нашого майбутнього успіху», - узагальнив президент ФХУ.
Паралельні плани на найближчі два роки – підготовка високоякісних кадрів на всіх рівнях
«Я дуже радий, що ми з офісом президента і міністерством ставимо перед собою цілі, до яких разом йдемо. 6-8 років нам потрібно для реалізації повного проекту, для того, щоб Україна повернулася в еліту світового хокею, для того, щоб ми були конкурентні на Олімпіаді 2030-го року. Для цього нам треба інфраструктура, єдина методика підготовки гравців, єдина методика підготовки й ліцензування суддів, забезпечення якісної методології на всіх рівнях.
Наше завдання на найближчі два роки – підготувати хокейних фахівців, перш за все тренерів. Ми плануємо виростити понад 200 професіоналів. Ми презентували нашу стратегію, яку ми розробляємо з канадцями, офісу президента. Говорили про те, що наша стратегія розписана до 2032-го року, але ми її скоротимо під Олімпіаду. Матчі в Палаці спорту, виступи наших команд в Лізі чемпіонів і в континентальному кубку свідчать про те, що наш хокей починає відроджуватися», - підвів риску у великих планах Георгій Зубко.
Фото: ФХУ
