Початок безвізу між Україною та ЄС: поляки готують кордон
З опівночі 11 червня між Україною та ЄС запрацює довгоочікуваний безвізовий режим. Відтак усі власники біометричних паспортів, яких в Україні на сьогодні не менше 3,5 мільйона, зможуть скористатися перевагами короткострокових поїздок (до 90 днів упродовж півроку) до країн Шенгенської зони. Загалом йдеться про 30 країн: 26 країн ЄС (крім Великої Британії та Ірландії), а також Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію та Швейцарію.
Для пересічних українців відкриваються нові можливості для туристичних подорожей чи відвідування родичів у Європі. Тим часом, для прикордонних служб України та країн ЄС, безвіз – це додаткові виклики, більше роботи та відповідальності.
У цьому контексті цікаво звернути увагу, як готується до українського безвізу Польща – країна, яка має найдовший з країн ЄС кордон з Україною, і що чекає на українців при перетині українсько-польського кордону, який зараз і без того – один є найбільш «невралгічних» пунктів двосторонніх відносин.
ОЧІКУВАННЯ І ПРОГНОЗИ
Польські прикордонники прогнозують, що з початком безвізу рух на кордоні зросте приблизно на 10%. Вони зауважують, що безвіз не принесе якихось суттєвих змін у роботі прикордонників, хоча й звертають увагу на деякі спрощення в роботі, а з іншого боку – ускладнення. Зокрема, з початком безвізового режиму польській стороні вже не потрібно буде витрачати час на перевірку віз і сканування папілярних ліній пальців. З іншого боку, відтепер саме на польських прикордонників покладатиметься відповідальність перевіряти мету візиту подорожуючих до Польщі, що раніше робилося на рівні консульств на етапі отримання візи. Як прогнозує польська сторона, на кордоні з'явиться більше осіб, яким раніше було б відмовлено у в'їзді до Польщі ще на етапі отриманні візи. Торік таких осіб у польських консульствах в Україні було понад 22 тисячі. Відтак, у Варшаві не приховують, що з початком функціонування безвізу можна очікувати на зростання кількості відмов у в'їзді до Польщі (ЄС).
Окрім мети візиту, польський прикордонник запитає українця про умови перебування в ЄС, зокрема де зупиниться, чи має він відповідні фінансові ресурси на перебування у країні призначення. До речі, у кожній країні ці фінансові вимоги окремі. У Польщі, наприклад, особа повинна з собою мати приблизно 100 злотих на день перебування (700 грн).
Попри зростання загального руху на кордоні, у Польщі очікують на поступове зниження зацікавленості українців перевагами місцевого прикордонного руху на автомобільних пунктах пропуску. У найближчій перспективі перетин кордону в рамках МПР може впасти навіть на 25%. Це й не дивно, адже навіщо жителю прикордонної зони користуватися механізмом, який накладає обмеження пересування у 30-кілометровій зоні, якщо по біометричному паспорту він може пересуватися фактично без обмежень.
ЛІТАКИ І ПОТЯГИ У ПЛЮСІ, АВТОМОБІЛІ І АВТОБУСИ – У МІНУСІ
З початком безвізу варто очікувати й на бум в авіа- та залізничному пасажирському сполученні між Україною й Польщею. Вже торік на 45% зросла кількість громадян України, які прибули до Польщі повітряним шляхом. В очікуванні безвізу український та польський авіаційні “хедлайнери” МАУ та LOT, як географічно так і по часу, розширили мережу авіасполучень між містами обох країн, виходячи також зі своїми промоційними пропозиціями. Конкуренція у цій сфері очікується значна, оскільки на ринку авіаперевезень між Польщею та Україною представлені відомі лоукостери WizzAir та Ryanair та менші відомі регіональні авіакомпанії на кшталт польської SprintAir. Що цікаво, йдеться не лише про авіасполучення між великими містами. У налагодженні “повітряних мостів” з Україною зацікавлені й середні польські міста, де є аеропорти, наприклад Радом чи Бидгощ, звідки вже незабаром розпочнуться польоти літаків в Україну.
Не відстає і залізниця, яка вбачає свій шанс у налагодженні транскордонних сполучень між обома країнами. “Укрзалізниця” та її очільник поляк Войцех Балчун намагаються заповнити надзвичайно привабливу нішу на ринку перевезень між обома країнами в умовах зростання трудової міграції з України в Польщу й очевидних проблем на автомобільних пунктах пропуску. Відтак, ще торік запущено новий потяг “Київ-Перемишль”, незабаром розпочне курсувати потяг за маршрутом “Львів-Краків”, а також запрацює регіональне сполучення “Ковель-Холм”. Для приваблення пасажирів “Укрзалізниця” на довших маршрутах спільно з прикордонними службами запропонувала ноу-хау: прикордонний контроль розпочинається ще під час руху потяга, аби не втрачати зайвого часу на кордоні.
Привабливі ціни, а також довжелезні черги на автомобільних пунктах пропуску, в умовах початку безвізу дають хороші перспективи для збільшення ринку авіаційних та залізничних перевезень між обома країнами. Чого не скажеш про автомобільні пункти пропуску на польсько-українському кордоні, які генерують найбільшу частку прикордонного руху між країнами. Проблеми, що існували на кордоні понад 20 років, нікуди на зникли. Натомість, з початком безвізу вони можуть лише помножитися, взагалі створивши колапс на кордоні. Упродовж останнього року час очікування на перетин українсько-польського кордону значно зріс: у середньому він становить 3-5 годин, але непоодинокими вже стали черги й понад 10 годин. І це вимагає практичних дій по обидва боки кордону.
НЕПРОЇЗНИЙ КОРДОН
З урахуванням усіх спрощень і ускладнень у роботі в умовах запровадження безвізу, польські прикордонники все ж прогнозують зростання черг на кордоні, відтак і збільшення часу очікування на перетин кордону. У зв'язку з цим, вони вже консультуються й зустрічаються з українськими колегами з приводу того, як уникнути погіршення й без того непростої ситуації. У свою чергу, польські митники вже прийняли рішення про збільшення штатної чисельності свого персоналу на кордоні.
Взагалі, українсько-польський автомобільний кордон сьогодні за медичною термінологією можна назвати важкохворим пацієнтом. За 25 років його так і не спромоглися “вилікувати”: дрібна контрабанда, корупція, черги – як були 10 чи 20 років тому, так і залишилися. Здається, по обидва боки кордону ніби й знають про всі проблеми, і навіть мають свої рецепти на їх вирішення, але “віз і нині там”.
Не вистачає волі, або бажання для хоча б часткового розв'язання цього питання. Воно й не дивно, адже чиновники з високих кабінетів радше користуються авіасполученням, відтак для них черги на кордоні – якась віддалена, віртуальна проблема, а не реальне переживання, з яким щодня стикаються десятки тисяч людей. А дарма, оскільки це проблема не лише конкретної фізичної особи, а й, наприклад, бізнесу. Підприємці вже давно б'ють на сполох: кордон – одна з причин, чому польський бізнес не заходить в Україну. Ніхто не хоче, щоб вантажівки з товарами стояли довгі години чи дні в очікуванні на розмитнення і перетин кордону. Як зауважив нещодавно на “Дні українського бізнесу” у Варшаві посол України в Польщі Андрій Дещиця, безвіз відкриває чергові можливості для економічного співробітництва між країнами, але це може бути загальмовано кордоном між Україною й Польщею, який є бар'єром для розвитку відносин. Довгі черги на кордоні відлякують також і закордонних, зокрема польських туристів. Наприклад, в загальному русі людей на українсько-польському автомобільному кордоні, частка іноземців є незначною – близько 10%, переважна більшість з яких поляки. За перші кілька місяців цього року, у порівнянні з попереднім, кількість громадян Польщі, які відвідали Україну, зменшилася на понад 7%.
ПРОБЛЕМИ НА КОРДОНІ: ОБ'ЄКТИВНІ ТА СУБ'ЄКТИВНІ
Заради справедливості варто зауважити, що є об'єктивні та суб'єктивні чинники, які впливають на черги. До об'єктивних варто віднести невелику кількість автомобільних пунктів пропуску на українсько-польському кордоні: на 542 кілометри спільного кордону з Польщею функціонує лише вісім пунктів пропуску, тобто, в середньому, один прикордонний пункт на 68 км ділянки кордону. Це надзвичайно мало. Для порівняння, на польсько-німецькому кордоні довжиною 467 км до встановлення безвізового режиму між країнами функціонувало 48 пунктів пропуску, тобто – один на близько 10 км ділянки кордону. Крім того, що на спільному кордоні критично мало пунктів пропуску, з боку України, до них дуже погана дорожня інфраструктура. Відтак, щоб “не скакати по ямах”, автомобілісти часто обирають ті пункти, під'їзні шляхи до яких є кращими.
Ще довшим є перелік суб'єктивних причин, які де-факто можна вирішувати. Польські прикордонники і митники в один голос найбільшим генератором черг на кордоні називають прогалини в українському митному кодексі, що зобов'язують українських власників автомобілів на польській реєстрації кожні п'ять днів перетинати кордон. У Польщі зазначають, що таких автомобілів, власниками яких є поляки, а співвласниками українці, станом на кінець 2016 року було 60 тисяч. За оцінками поляків, лише ці автомобілі можуть генерувати близько 4,5 млн перетинів кордону, тобто понад 50% всього руху легкових автомобілів на спільному кордоні. Крім того, ще однією проблемою польська сторона називає контрабанду, яка змушує більш ретельніше перевіряти автомобілі. Зокрема, торік польські митники виявили контрабанди на суму 23,7 млн злотих (понад 6,4 млн дол.), що на 7,3% більше, ніж у 2015 році. Як зазначає польська сторона, у більшості випадків за “ускладнення прикордонного руху” провину несуть українські служби (64 з 97 випадків у цьому році).
Ситуація додатково ускладнюється й тим, що з квітня цього року прикордонники країн ЄС повинні ретельніше перевіряти не лише громадян третіх країн, а й жителів Євросоюзу. Це пов'язано з боротьбою проти тероризму. Крім того, польські митники визнають, що з міркувань безпеки і протидії контрабанді останнім часом посилено контроль на східних кордонах ЄС.
Перераховуючи проблеми на кордоні, польська сторона завбачливо перекладає усю відповідальність на українські служби. Звичайно, не відкидаючи ці аргументи, і навіть погоджуючись з ними, усе ж хотілося б підкреслити, що ситуація не є “чорно-білою”, де відповідальність за проблеми несе лише одна сторона. Є значні нарікання, особливо з боку українців, на польські служби щодо надзвичайно тривалого часу очікування та перевірок, що значно відрізняється від передбачених нормативів, чи проведення так званих “італійських страйків”, що пов'язано з вимогами до уряду про підвищення зарплат чи надання додаткових пільг польським службам.
ПІДГОТОВКА ДО БЕЗВІЗУ І НЕ ТІЛЬКИ
Утім, як зауважують польські прикордонні органи, проблема черг є “предметом постійної уваги й аналізу” з їхнього боку. Вони підкреслюють, що для зменшення черг на кордоні вже здійснено і планується здійснити цілий ряд заходів. Зокрема, в останні роки почали функціонувати два нових пункти пропуску “Угринів-Долгобичув” і “Грушів-Будомєж”, а також обрано місце для будівництва нового пункту пропуску – “Нижанковичі-Мальховіце”. Крім того, з польського боку кордону збудовано автомагістраль до пункту пропуску “Корчова-Краківець” і там найближчим часом розділять рух легкових та вантажних автомобілів. З липня 2015 року на пункті пропуску “Угринів-Долгобичув” також функціонує пілотний проект з пішого та велосипедного перетину кордону.
Польські прикордонні служби також заохочують до максимального використання мобільних аплікацій та інтернет-сервісів, які допоможуть швидше перетнути кордон. Зокрема, на інтернет-сторінці Granica.gov.pl можна скористатися такими електронними послугами як e-VAT (автоматичне відшкодування ПДВ) та e-booking BUS (завчасна реєстрація на кордоні автобуса з туристами, що має прискорити перевірку), знайти інформацію щодо основних правил перетину кордону, зразків необхідних документів для заповнення, актуальних черг на кордоні, можливих ускладнень на автошляхах до пунктів пропуску тощо.
Враховуючи нинішню ситуацію на кордоні, із запровадженням безвізу у короткостроковій перспективі виграють повітряні та залізничні сполучення, яким усе більше віддаватимуть перевагу українці, намагаючись уникнути довгих черг на автомобільних пропусках. Утім, для тих подорожуючих, які продовжують користуватися саме автомобільними пунктами, слід налаштуватися на ще довші черги на кордоні, а прикордонним органам – на можливі протести подорожуючих. Хотілося б сподіватися, що безвіз стане каталізатором, який змусить керівництво України і Польщі, а також прикордонні органи обох країн до більш активних дій та кроків, спрямованих на зменшення черг на кордоні. А це в свою чергу дасть імпульс розвитку транскордонного туризму і розширення бізнес-контактів.
Юрій Банахевич, Варшава.
