Археологи не можуть розгадати символіку давньоруських писанок-календарів з Тернопільщини

Археологи не можуть розгадати символіку давньоруських писанок-календарів з Тернопільщини

Укрінформ
Рівно 30 років тому відомий в Україні археолог, нині директор Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини Марина Ягодинська під час археологічної експедиції знайшла унікальні артефакти – давньоруські писанки.

Про обставини цієї знахідки, з якою пов’язано не одну наукову гіпотезу, кореспонденту Укрінформу розповіла сама археолог.

"Ми тоді, тридцять років тому, в Звенигородському урочищі в Медоборах організували археологічну експедицію на давньоруському городищі-святилищі. І от, під час розкопок біля Крутилова й було знайдено ці дві оригінальні писанки з глини із загадковими сорока клинцями, очевидно, нанесеними невідомим майстром у ХІІ чи ХІІІ ст. Справа в тому, що досі в Україні було виявлено майже 100 писанок давньоруського часу. Переважно це полив’яні, вони мали жовтуватий чи зеленкуватий кольори, та й орнаменти у них були у вигляді скобок або концентричних кіл. А ці, знайдені біля Крутилова, мають певні клинці, рисочки-зарубки. Все це чимось схоже на прадавній календар", - каже археолог.

За словами дослідниці, з огляду на сам орнамент, такі писанки-різьбянки, або ще як їх називають шкрябанки, свідчать про чи не найдавнішу ритуальну техніку, коли виріб ділився на вісім нерівних частин, чимось схожих на трикутники.

Читайте також: Унікальні великодні артефакти презентували археологи у Львові

Характерно, що на одній зі шкрябанок візерунок нанесено безсистемно й неакуратно, ніби це робила дитина, а на іншій видно певну осмисленість графічного малюнка - за незаштрихованими трикутничками послідовно йдуть інші, заштриховані, створюючи так зване сорококлиння.

Археолог Марина Ягодинська вважає, що на знайдених нею прадавніх писанках відображено певний календарний цикл. Але от який - достеменно невідомо.

Взагалі, деякі дослідники переконані, що давньоруські писанки - це дитячі іграшки, інші приписують їм культове значення. Є й гіпотези, що такі писанки мали поліфункціональне призначення, виконуючи обрядову, ігрову та декоративну функції, уособлені в формі яйця.

Варто нагадати, що культ пташиного яйця як символу життя виник на ранніх стадіях розвитку людського суспільства. Адже ще з прадавніх часів у традиціях багатьох культур світу яйце було символом життя, його вважали праобразом світового або космічного яйця, з якого народився Всесвіт. Одна половина яйця уособлювала небо, інша - землю, а жовток - сонце. Через це його обожнювали та надзвичайно возвеличували.

Читайте також: В Аргентині відкрили пам’ятник українській писанці

А щодо знайдених давньоруських писанок, то археолог Марина Ягодинська додала у розмові з кореспондентом агентства, що писанки-сорококлинці були розповсюджені в різних регіонах України – від Галичини та Поділля до Буковини, Бойківщини й аж до Кубані, тобто там, де мешкали етнічні українці.

Нині знайдені 30 років тому археологом Мариною Ягодинською писанки-раритети можна побачити в обласному краєзнавчому музеї. Крім вже згаданих писанок, у цій колекції є і дві полив’яні, виявлені на давньоруських городищах Тернопільщини.

Фото Марини Ягодинської.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-