Одещина отримає перший еногастрономічний маршрут для туристів

Презентація напрацювань проекту відбулася в Укрінформі під час круглого столу "Туризм і дороги", повідомляє кореспондент агентства.

"Для розробки концепції розвитку сільського та еногастрономічного туризму в Україні ми обрали Одеську область саме тому, що там побудовано дорогу високої якості – Одеса-Рені. Перший проект тому й буде запущено в цьому регіоні, що там згуртовані національні виробники, які готові сертифікувати свою продукцію, а також, частково вирішені логістичні проблеми. Туристичний еногастрономічний маршрут "Дорога вина та смаку" має впровадити в Україні інноваційний досвід Євросоюзу і сприяти розвитку сільських територій. Адже у світі щорічні надходження від гастрономічного туризму сягають 150 млрд доларів", - сказав керівник проекту Європейської комісії "Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні" Саверіо Савіо.

Він зазначив, що успіх проекту залежить від виконання декількох обов’язкових умов: мають бути локальні туристичні об'єкти із сільськими та історичними особливостями;  розвинена туристична інфраструктура поблизу об'єкта, як-от готелі, ресторани; а також транспортна інфраструктура, яка надасть можливість вільного та швидкого доступу до туристичної локації (аеропорти, якісні дороги та інші туристичні шляхи).

Як наголосила національний експерт з питань еногастрономічного туризму Олена Мотузенко, гастрономічні маршрути поділяють на кілька типів: дороги вина, дороги смаку, дороги вина та смаку. Вони є інструментами для створення та комерціалізації гастрономічних маршрутів як туристичної пропозиції. 

Загалом, за її словами, в Україні сьогодні можливо розвивати кілька напрямків гастрономічного туризму: винний, сирний чи медовий. Наразі цей процес відбувається досить активно, але стихійно. І завдання проекту - вивести ці гастрономічні туристичні маршрути у легальне поле.

Мотузенко пояснила, що учасниками еногастрономічних маршрутів можуть стати виключно виробники сертифікованої продукції, адже йдеться про безпеку туристів. Водночас в Україні є значна кількість виробників дуже якісної продукції, які зараз перебувають у тіньовому секторі. Тож розвиток еногастрономічних туристичних маршрутів має сприяти виходу бізнесу з тіні та розвитку місцевого бізнесу. 

"Ми впевнені, що поблизу нашого еногастрономічного маршруту "Дорога вина та смаку" буде розвиватися інфраструктура, відкриватимуться сільські садиби, активізується бізнес. Розробка проекту триватиме 1,5 року, і наше завдання – не лише розробити маршрут в Одеській області, а й розробити дорожню карту для подібних маршрутів в інших напрямках по всій країні", – сказала Мотузенко.

На її думку, реалізація проекту сприятиме збільшенню туристичних потоків на сільські території, підвищенню попиту на місцеву продукцію та збереженню гастрономічної спадщини України.

Експерт додала, що гастрономічний туризм є найперспективнішим напрямком туристичного бізнесу. У Євросоюзі порахували: якщо середній чек туриста дорівнює 50 доларів, то середній чек туриста саме гастрономічного маршруту дорівнює 200 доларів.

Національний експерт проекту з питань розвитку сільських територій Проекту географічних зазначень Алла Плачкова розповіла, що розпочато роботу над створенням єдиного всеукраїнського інтернет-порталу, який міститиме інформацію про проект "Дороги вина та смаку". А також про національних виробників локальної продукції, які готові відкрити свої підприємства для відвідування туристами. За її словами, ця карта буде у вільному доступі як для українських, так і закордонних туристів.

Проект Європейського союзу "Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні" має на меті впровадження географічних зазначень в сегменті виноробства та виробництва локальних продуктів на всій території України. Очікується, що це дасть змогу ввести систему контролю якості, а також погодити українське законодавство з європейським.

Україна є потужною аграрною країною, виробником продуктів харчування, тому існують гарні перспективи для реєстрації вітчизняних географічних зазначень, переконані експерти Євросоюзу. На отримання статусу продукції з географічним зазначенням вже претендують "гуцульська бриндзя", "херсонський кавун", "мелітопольська черешня", "бессарабські" та "закарпатські" вина.