У Меджибожі готують до музеєфікації нові підземні споруди
Про це у розмові з кореспондентом Укрінформу повідомив завідувач сектору археології Державного історико-культурного заповідника «Меджибіж» Віктор Вєтров.
«Ми працюємо з конвергентними спорудами, тобто такими, які спочатку не були підземними, а заглибленими. Наприклад, це – вали, бастіони, біля яких із часом накопичувався культурний шар 3-5 метрів і вони здійснили умовний перехід від заглиблених до вже на сто відсотків підземних. Так підземний льох і підземна частина палацу XVI століття вже готові до музеєфікації. Інші об’єкти розчищаються, шурфуються, досліджуються», – каже Вєтров.
Щодо споруд, які треба ще треба дослідити, йдеться про конструкцію з галереєю невизначеного типу, що проходить під литовською стіною та могильником часів Київської Русі; колодязь в офіцерській вежі; потаємні ворота у східній частині подвір’я; підземну частина барбакану і бастіону; підземну частину литовської вежі та підземелля південної вежі.
За словами Вєтрова, підземні об’єкти розташовані як на подвір’ї фортеці, так і під сучасними спорудами. Рівень заглиблення деяких із них до подвір’я сягає 5-7 метрів. Наприклад, рівень колодязя в офіцерській вежі відкритий до мінус 14,5 метрів від його верхньої частини.
Археолог акцентує, що чимало підземель досі виявляють не тільки на території фортеці, а й у самому містечку Меджибіж.
«Підземелля ми фіксуємо за наявним провалами або, коли помічаємо руйнацію надземних споруд. Якщо не бачимо на поверхні ознак підземних споруд, це не означає, що їх немає», - додає Вєтров.
Меджибізький замок – пам'ятка фортифікаційної архітектури XVI століття, створена в стилі Ренесансу. Розташована в селищі Меджибіж Хмельницької області, у верхів'ях Південного Бугу, за 30 км на схід від міста Хмельницький.
