Фотоподорож: «Білий лебідь» над Південним Бугом і Бужком
Відстань від Хмельницького до Меджибожа лише 30 км і досить зручне транспортне сполучення. Перша письмова згадка про містечко датується 1146 роком. Відомі також його назви Межибоже і Межибіж, що походять від злиття річок Південний Буг і Бужок. У різні часи власниками містечка були князі Коріатовичі, магнати Сенявські, а потім князі Чарторийські. У ХVІІІ ст. Меджибіж став осередком хасидизму, основоположник якого Ізраїль бен Еліезер Баал-Шем-Тов похований там. Нині містечко збирає чимало паломників.
Меджибізька фортеця: «Білий лебідь» над Південним Бугом і Бужком / Фото: Ірина Чириця, Укрінформ
Саму ж Меджибізьку фортецю ХVІ-XIX ст. видно одразу з мосту, оскільки вона розташована на мисі, де зливаються річки Південний Буг і Бужок. На її базі створений Державний історико-культурний заповідник «Межибіж».
Від автобусної зупинки треба піднятися стрімкою вуличкою вгору, минаючи руїни Свято-Троїцького костелу XVІІ ст., який підірвали у 1962 році.
Далі вказівники вгорі зорієнтують, що цікавого можна побачити у Меджибожі.
Для того, щоб познайомитися із фортецею, у касі варто придбати квиток. В умовах пандемії для туристів там розробили аудіоекскурсію. Відсканувавши QR-код, можна послухати цікаву розповідь про фортецю.
Фортецю почали будувати князі Коріатовичі. Сучасного вигляду з неприступними стінами, палацом, вежами і церквою замок набув у XVI ст., а в ХІХ ст. зазнав перебудови. Саме у ХІХ ст. за Меджибізькою фортецею закріпилася назва «Білий лебідь» через колір стін, для мурування яких використовували подрібнену цеглу з вапном.
На території замку працюють кілька музеїв, де є нагода ознайомитися з історією фортеці та містечка, а також побачити цікаві археологічні артефакти, знайдені на її території. Там також діє Музей пам’яті жертв Голодомору.
На подвір’ї фортеці нині триває реконструкція палацу Сенявських XVI ст. Туристи можуть зайти до діючої нині Свято-Миколаївської церкви (ПЦУ), побудованої у 1586 році, що є пам’яткою національного значення.
Панорама фортечного подвір’я та містечка розкривається із Лицарської вежі, до якої ведуть стрімкі сходинки. Виведена за лінію стін замку вона виконувала функцію спостережного пункту, а нині є туристичною локацією.
