Міжнародний реєстр збитків: доповнення єВідновлення чи альтернатива?
У квітні українці отримали можливість подавати заяви на відшкодування збитків за пошкоджене чи знищене житло до Реєстру збитків, завданих унаслідок російської агресії. Тепер це не повноцінна альтернатива єВідновленню, а можливість претендувати на ту частину компенсації, яку не покриває держава. Але з відкриттям можливості подання заяв щодо інших категорій збитків Реєстр стане самостійним та повноцінним механізмом для отримання відшкодування.
Однак до того необхідно удосконалити профільне законодавство, адже одна з його вимог обмежує тих, хто отримав компенсацію від держави за знищене житло, у можливості звернутися до Реєстру. Про це пише Transparency International Ukraine.
Реєстр збитків – перший компонент майбутнього міжнародного компенсаційного механізму відшкодування збитків, які заподіяла РФ. Фактично він збиратиме, оброблятиме, класифікуватиме й реєструватиме заяви від постраждалих. Але не буде безпосередньо розглядати заяви про відшкодування збитків та, зокрема, вирішувати, як розподілятимуть будь-які виплати чи компенсації. Водночас Реєстр – не лише набір даних та документів, які засвідчують шкоду від протиправних дій РФ, а насамперед міжнародна організація, яка діє в інституційних рамках Ради Європи.
У березні 2024 Рада Реєстру (орган, відповідальний за включення в нього заяв про збитки) та Конференція учасників (керівний орган Реєстру) прийняли й затвердили ключові документи для старту роботи інституції:
1. Правила подання, оброблення та внесення заяв (далі – Правила подання заяв);
2. Категорії заяв, які можуть бути внесені в Реєстр.
Ці та інші документи пролили світло на умови та обмеження щодо подання заяв до Реєстру збитків і те, як воно пов’язане з програмою «єВідновлення».
Водночас їх аналіз дав змогу виявити неузгодженості у профільному законодавстві, що можуть обмежити тих, хто отримав компенсацію за знищене житло, у зверненні до Реєстру.
ХТО ТА ЗА ЯКІ КАТЕГОРІЇ ЗБИТКІВ ЗМОЖЕ ПОДАТИ ЗАЯВУ ДО РЕЄСТРУ?
Як і передбачено за угодою про створення Реєстру збитків, право на подання заяви отримають:
● фізичні особи (як громадяни України, так і іноземці);
● юридичні особи (зокрема, нерезиденти);
● держава Україна (в особі державних або місцевих органів влади, підприємств, установ та організацій, що перебувають в їх управлінні).
Кожен з цих суб’єктів зможе подати заяву або кілька заяв щодо визначеної категорії збитків.
Для фізичних осіб таких категорій аж 21:
Примітно, що у своїх пропозиціях уряд України пропонував ширшу класифікацію категорій шкоди та збитків, ніж затверджена. Зокрема, до переліку не увійшли шкода психічному здоров’ю та збитки й шкода, пов’язані з неможливістю отримати соціальні та адміністративні послуги.
Також чітко невизначеним є питання поширення права подання заяв, зокрема щодо порушення особистої недоторканності, на військовослужбовців – чи отримають його всі вони (як це передбачено в пропозиціях уряду), чи лише мобілізовані, тобто непрофесійні військові (про що зазначав виконавчий директор Реєстру).
Бізнес також отримає право на подання заяви щодо 12 категорій збитків:
Однак зображені категорії не є остаточними – вони можуть змінюватися та/або уточнюватися у процесі діяльності Реєстру.
Через суттєву кількість категорій Реєстр будуть наповнювати поступово. Від 2 квітня першими отримали право подати заяву фізичні особи – власники пошкодженого або знищеного житла. Таке рішення є логічним, адже за даними звіту про оцінення завданої шкоди та потреб на відновлення, підготовлене за співпраці уряду України, групи Світового банку, Єврокомісії та ООН, саме сектор житлової інфраструктури є найбільш постраждалим за час повномасштабного вторгнення. Його збитки оцінюють у 56 млрд дол. США. Крім того, переважна більшість із вказаної категорії осіб вже проходила процедуру подання заяв про отримання компенсацій в межах програми «єВідновлення», що знижує ризик виникнення у них технічних та інших труднощів під час подання заяв до Реєстру збитків.
Невдовзі планують відкрити й інші категорії: заяви від осіб, які найбільше постраждали від війни (імовірно, йдеться про тих, хто отримав поранення, а також жертв насильства та катувань), та заяви, пов’язані з пошкодженням або руйнуванням об’єктів критичної інфраструктури.
УМОВИ ПРИЙНЯТТЯ ЗАЯВ ТА ПРОБЛЕМА ДЛЯ ВЛАСНИКІВ ЗНИЩЕНОГО МАЙНА
Критерії прийнятності заяв визначено у Статуті Реєстру збитків, а також закріплено у Правилах подання, обробки та внесення заяв, які розробила Рада Реєстру збитків та затвердили представники країн-учасниць Реєстру збитків.
Заяви мають бути подані стосовно збитків, втрат чи шкоди, які були завдані:
● починаючи з 24 лютого 2022 року або після цієї дати;
● на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включно з її територіальними водами;
● унаслідок протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти України.
Водночас уряд України затвердив окремий Порядок подання таких заяв, яким уточнив умови подання заяв:
● зареєстроване право власності на пошкоджений / знищений об’єкт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
● обов’язкова наявність акта комісійного обстеження пошкодженого та знищеного майна;
● обмеження щодо подання заяви особою, до якої застосовано санкції відповідно до Закону України «Про санкції» або яка має судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I «Злочини проти основ національної безпеки України» Особливої частини Кримінального кодексу України.
Але обов’язкова наявність зареєстрованого права власності на знищений об’єкт може стати перепоною для тих, хто вже звертався за компенсацією в межах програми «єВідновлення». Річ у тім, що українське законодавство вимагає припинити право власності на знищений об’єкт до моменту отримання компенсації в межах програми «єВідновлення». Але держава може компенсувати вартість знищеного об’єкта не в повному обсязі, і тоді через припинення права власності на житло особа вже не зможе розраховувати на прийняття її заяви в Реєстр збитків, щоб отримати решту відшкодування.
У межах електронної взаємодії між Реєстром пошкодженого і знищеного майна та Реєстром збитків останній може отримати інформацію про припинення права власності на зруйноване житло громадянами, які отримали компенсацію за програмою «єВідновлення». Тому доцільно внести зміни до Порядку подання заяв до Реєстру збитків, які передбачатимуть непоширення вимог щодо зареєстрованого права власності до заяв українців, які вже отримали допомогу від держави.
РЕЄСТР ЗБИТКІВ ТА єВІДНОВЛЕННЯ
Одним з ключових питань у разі подання заяви стане визначення в ній суми компенсації за пошкоджене / знищене майно. Особливо це актуально для тих українців, які отримали або звертатимуться за допомогою в межах програми «єВідновлення».
Відповідно до затвердженої форми заяви про пошкодження або знищення житла заявник повинен вказати орієнтовний розмір виплати, а також інформацію про визначену та виплачену компенсацію з боку держави. Крім того, на порталі «Дія» зазначено, що заявник під час заповнення заяви повинен вказати суму компенсації, яку хоче отримати додатково до виплати за програмою «єВідновлення».
До того ж обов’язковою умовою подання заяви до Реєстру збитків є наявність акта комісійного обстеження пошкодженого та знищеного майна. А отримати такий акт можна лише після подання повідомлення про таке майно через послугу єВідновлення.
Тому на сьогодні подання заяви до Реєстру збитків щодо пошкодженого або знищеного житла безпосередньо пов’язане з програмою «єВідновлення» і, по суті, є не альтернативою, а можливістю отримати частину відшкодування збитків, які не компенсує держава.
Проте планується, що згодом послуга буде доступна і для тих, хто не має змоги скористатися програмою «єВідновлення» та отримати акт обстеження від комісії при органі місцевої влади.
ХТО ПЕРЕВІРЯЄ ТА ВНОСИТЬ ЗАЯВУ В РЕЄСТР?
Секретаріат Реєстру розглядатиме отримані заяви на відповідність критеріям прийнятності та готуватиме рекомендації Раді щодо внесення заяв до Реєстру.
Рада Реєстру має остаточні повноваження у визначенні прийнятності заяв для внесення до Реєстру. За результатами розгляду заяв Рада може:
● схвалити заяву для внесення;
● відхилити заяву із зазначенням того, які критерії прийнятності не були дотримані, і чи є такі відхилення «з упередженням» (що перешкоджатиме повторному поданню тієї самої заяви), або такі відхилення є «без упередження» (що дозволяє повторно подати заяву з додатковою інформацією, доказами або з виправленими недоліками);
● повернути заяву для подальшого опрацювання секретаріатом з інструкціями, які можуть містити запит на виправлення, уточнення, отримання додаткової інформації чи доказів від заявників.
ЩО ДАЛІ?
Реєстр збитків – це лише перший з трьох компонентів майбутнього міжнародного компенсаційного механізму відшкодування збитків, які заподіяла РФ. Він не має жодних юрисдикційних функцій щодо ухвалення рішень стосовно внесених заяв, включно з визначенням відповідальності та присудженням будь-яких виплат чи компенсацій.
Водночас до Реєстру очікується подання щонайменше 6–8 мільйонів заяв, і сума відшкодувань за ними буде колосальна. Але за прогнозом виконавчого директора Реєстру очікувати на виплату компенсацій коштом агресора у 2024 році не варто. Насамперед через відсутність прогресу стосовно створення та наповнення компенсаційного фонду.
Очевидно, що без згоди агресора на виплату репарацій основним потенційним джерелом наповнення компенсаційного фонду є заморожені активи РФ, і зрушення питання про передавання Україні доходів від цих активів – підстава для стриманого оптимізму.
А до цього ми рекомендуємо урядові удосконалити Порядок подання заяв до Реєстру збитків, де визначити, що умова про зареєстроване право власності на знищений об’єкт нерухомого майна для подання заяви не застосовується, якщо особа отримала компенсацію за таке майно за програмою «єВідновлення».
За наявною у нас інформацією, наразі розробляють функціонал, який допоможе розв’язати цю проблему. Водночас нормативне регулювання планують оновити синхронно з його запуском.
Матеріал підготовлено за підтримки USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS».
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
реклама