Після подій у Кельні Польща і Словаччина ще більше опираються прийому біженців

Як повідомляє Deutsche Welle, реагуючи на ці заворушення, глава уряду Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна й надалі опиратиметься запровадженню обов’язкових квот на розподіл біженців між країнами ЄС: "Ми не хочемо, щоб у Словаччині могло статися щось подібне, як у Німеччині", - цитує його німецьке видання.

Крім того, Фіцо говорить про необхідність запобігти утворенню закритої мусульманської спільноти у країні.

Віце-прем'єр Польщі Пьотр Глінський також використав приклад кельнських заворушень, говорячи про свої застереження щодо біженців. За його словами, Варшава ретельно перевірятиме тих, кого приймає. "Ми хочемо допомогти біженцям, які втікають від війни, жінкам, дітям та літнім людям. Але не бачимо жодної необхідності, щоб молоді чоловіки, "герої" Кельнських заворушень, також перебували у Польщі", - зазначив він.

Глава уряду Беата Шидло солідарна з цією позицією. "Те, що зараз відбувається у Німеччині, демонструє, що проблеми серйозніші, ніж, на жаль, здавалося європейським лідерам", - зазначила вона.

При цьому про тих, хто чинив напади в німецькому місті, достеменно й досі відомо не багато.

Як повідомлялося, у новорічну ніч у центрі Кельна, біля головного вокзалу та Кельнського собору, зібралися близько тисячі чоловіків, чия зовнішність, за даними поліції, може вказувати на їхнє "арабське чи північноафриканське" походження. Із цієї маси виокремилися групи, які оточували, нападали та грабували жінок. Поліція веде розслідування, на даний момент ідеться про 16 підозрюваних у скоєнні злочинів.

Фото: dpa