- Але чи загрожує Росія Канаді?

- Росія загрожує усім. Я завжди нагадую канадцям, що вони ділять із росіянами території в Арктиці. Умови для вторгнення там дуже суворі, тим не менш, російські бомбардувальники регулярно порушують наш повітряний простір. Ми маємо бути пильними та залишатися напоготові. Водночас, у деяких питаннях співпраця з Росією продовжується, зокрема щодо роботи берегової охорони – і це правильне рішення.

- Якою має бути політика Заходу у відповідь на загрози з боку Росії?

- Є два аспекти. По-перше, дипломатичні дії, які полягають у санкціях з боку різних держав. По-друге, перебування пліч-о-пліч з Україною. Якщо ми побачимо ескалацію військових дій Росією, НАТО, на чолі із США, повинно втрутитися для захисту української території. Якщо ми не можемо мати миротворчих сил, потрібні сили примусу до миру.

- То якою є стратегія стримування Росії?

- Це питання до Міністерства оборони. Важливою є операція НАТО REASSURANCE, адже з її допомогою члени Альянсу вказали Росії на присутність іншої військової потуги у регіоні. Без цього Москва спробувала би просунутися далі, й не лише в Україні. Я переконаний, що Придністров'я та Молдова теж перебувають у небезпеці.

- Деякі експерти виступають за створення нового політичного або військового альянсу між Україною, Балтійськими країнами і державами Східної Європи з метою протистояння Росії. Як би Ви прокоментувати плани створення нового альянсу між країнами, що межують із Росією?

Колективна безпека Європи має залучати всі країни (включно з Україною)

- У Європі існує два основні погляди на військову стратегію. По-перше, є НАТО, а по-друге, Європейське оборонне агентство, яке має своє власне бачення, що не завжди збігається з переважно прагматичною політикою НАТО. Буде видно, як східноєвропейські країни, що значною мірою покладаються на НАТО у своїй оборонній стратегії, зможуть взаємодіяти. Як на мене, чим більше буде зроблено спільно між членами ЄС та Україною - тим краще. Колективна безпека Європи має залучати всі країни. Вони пережили Першу та Другу світові війни і не хочуть повторювати той досвід.

- Переважно Балтійські країни висувають подібні пропозиції, адже не відчувають надійного захисту з боку НАТО. То все ж, чи правильна це ідея - новий військово-політичний союз?

- Думаю, що правильна. Гарним прикладом є соціалістична Норвегія, яка вкладає в оборону великі кошти. Це мала країна з 5 млн населення, яка вибудовує свої відносини таким чином, аби упевнити Росію у власній військовій потужності, особливо на фоні розбудови РФ сил та баз на Півночі. Країнам Балтії слід рухатися тим само шляхом.

- У цілому вона шкодить самому Путіну. Його ідея нібито захисту етнічних росіян від так званих ультраправих в Україні виявилася повною нісенітницею. Через це люди, які вважали себе росіянами, що випадково опинилися в Україні, стали пишатися своїм українством. Я помітив це в Одесі, Харкові, Дніпропетровську. Путін перетворив Україну в країну патріотів та об'єднав більшу її частину. Тепер усі побачили справжнє обличчя Путіна. Дехто вважає, що він намагається відновити Радянський Союз, а я переконаний, що він - олігарх, один із найбагатших людей у світі, якщо не найбагатший, який намагається стати новим царем, побудувати імперію. Його особисті амбіції виявилися сильнішими за роль, яку Росія мала б відігравати у новому світовому порядку, як надійного партнера у міжнародному врядуванні. Натомість, він тягне країну назад у темні часи.

- Як оцінюєте Мінські угоди та їх здатність вирішити конфлікт?

- Україна переважно дотримується Мінських угод, а Росія - ні. Якби Москва захотіла, то давно наказала б так званим «народним республікам» скласти зброю, але досі не зробила цього. Тож не схоже, аби Кремль мав намір поважати ці домовленості.

- Тобто, самі по собі Мінські угоди не здатні вирішити конфлікт?

- У цих Угодах ідеться про припинення вогню, повернення кордону під контроль України та інші правильні речі. Рецепт миру складено, залишається його втілити, але це не вдається через Путіна.

- Як у такому разі можна зупинити цю війну?

- Необхідно продовжувати дипломатичні зусилля, зокрема зберегти та посилити санкції. Тих, хто має кров на руках, необхідно притягти до відповідальності у Гаазі. Водночас, олігархів, які фінансують терористів, слід не просто внести у санкційні списки, а оголосити у міжнародний розшук Інтерполу. Щойно вони покинуть Росію - будуть негайно арештовані. Якщо ми переслідуватимемо головну російську силу - ту сотню підзвітних Путіну олігархів - економіка дуже швидко погіршиться, і вони муситимуть переглянути свою стратегію.

- Тим не менш, зараз політики по всьому світу починають розмови про можливість зняття санкцій із Росії.

- Ні, скасовувати існуючі санкції не слід, навпаки - треба поволі посилювати їх.

- Як Канада і міжнародна спільнота загалом можуть допомогти Україні повернути Крим?

- Чесно кажучи, я не вірю, що погляди Росії зміняться до обрання нового президента. Думаю, Путін відмовиться повернути Крим. Він надто гордий, надто пихатий, аби відступити.

КАНАДА МАЄ РОЗГЛЯНУТИ ПИТАННЯ НАДАННЯ УКРАЇНІ ЛЕТАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ

- Яка ваша позиція щодо надання Україні летальної зброї?

- Я вважаю, що Україні необхідно надати можливість належним чином захищатися від російських військ. Я надіслав до Міністерства оборони Канади запит щодо кількості надлишкового обладнання. Ми вивчимо цей список, аби зрозуміти, чи відповідає він потребам України.

Я переконаний, оскільки Росія не виконує Мінські угоди, та задля надання Україні змоги захищати свою територію, НАТО, зокрема США разом з Канадою, мають розглянути питання надання Києву летального обладнання, якого він потребує.

- Чому Канада не зробила цього раніше?

- Коаліція мусить рухатися разом. За столом перемовин і всередині НАТО є країни, які з великою підозрою ставляться до розширення нашої допомоги. Водночас, Великобританія, США, Канада та Польща задають високу планку для інших держав щодо підтримки України.

- Наразі Україна не внесена до списку країн, в які дозволений експорт канадської зброї (Automatic Firearms Country Control List). Чи є надія, що новий уряд дасть Україні право купувати - не отримувати безкоштовно - зброю?

- Ми розпочали процес, що дасть змогу Україні придбати летальне обладнання у канадських постачальників. Мені точно відомо, що представники української армії приглядалися до канадських гвинтівок та легкої бронетехніки. Я хочу упевнитися, що коли Україна покращить свій фінансовий стан, вирішить оновити техніку та підвищити сумісність із країнами НАТО, вона зможе звернутися до наших постачальників.

- В Україні перебуває 200 канадських військових. Чи достатньо цього?

- Я радий, що, серед усіх країн НАТО, канадська місія в Україні найдовша. Окрім канадців, там працюють військові з інших держав. Втім, наскільки я розумію, Яворівський полігон наразі повністю заповнений, і для збільшення кількості інструкторів необхідно залучати іншу базу. Польща, ніби, готова надати для цього свої приміщення.

- Ви брали участь у реформуванні української армії. Як вона змінилася з 2014 року?

- Україна провела величезну роботу. Відновити резервну армію, залучити людей, що покинули війська 20 років тому, разом із молодими добровольцями, які не зробили за життя жодного пострілу, та з їх допомогою втримати лінію оборони - це неймовірне досягнення. Україна заслуговує на велику похвалу за це.

- Поки що він показує себе з хорошого боку, хоча я був розчарований розмовою Трюдо та Путіна, коли наш прем'єр закликав президента РФ припинити втручання в Україну. Це називається вторгнення, а не втручання. Він трохи змінив риторику. Нам необхідна рішуча позиція, яка чітко продемонструє Росії, що Канада та її союзники ніколи не визнають російської окупації жодного сантиметра української території.

- Чи розуміє канадський істеблішмент причини українського конфлікту і те, що війна у нас в країні не є громадянською?

- Це - вторгнення. Росія намагається зобразити його, як громадянську війну, але це не так. Думаю, що в парламенті ми всі розуміємо це.

- Росія якраз і намагається змінити ці погляди за допомогою своєї пропагандистської кампанії. Чи загрожує вона канадцям?

- Російська дезінформація є загрозою для свідомості канадців. Те, що показує RT стосовно подій в Україні, є повною фабрикацією.

- Добре, що в Канаді цей телеканал не надто популярний...

- Все ж є люди, які його дивляться. Мене самого називали фашистом за підтримку України.

- Ви є одним із 13 канадців, яким Росія заборонила в'їзд на свою територію. Чи переймаєтеся через неможливість потрапити до Сибіру?

- Я хотів поїхати подивитися Росію, але якщо заборона - то заборона. Я пишаюся нею (забороною в'їзду - ред.) і ношу, як відзнаку. Втім, персональні санкції ніколи не змусять мене припинити виступати проти агресивної поведінки Росії в Україні та деінде.

Додамо, що Джеймс Безан у 2008 році подав до федерального парламенту Канади та домігся підтримки законопроекту про визнання Голодомору актом геноциду українців. Таким чином, Канада стала першою державою після України, яка формально визнала Голодомор геноцидом. За це досягнення Україна нагородила Безана орденом Ярослава Мудрого.

Максим Наливайко, Оттава.

Перше фото: RUTH BONNEVILLE / WINNIPEG FREE PRESS FILES