- Ми бачимо роботу росіян, які, як і в багатьох інших країнах, витрачають величезні кошти на поширення своїх ідей у медіа. Втім, у Канаді всі спроби Москви викривити інформаційне поле досі не принесли жодного результату і - думаю - приречені на провал у майбутньому.

- Чи відчуває Канада загрозу з боку Росії безпосередньо до себе? Чи передбачає, приміром, можливість появи «зелених чоловічків» у Арктиці?

Підтримуючи Україну в намаганні змусити Росію грати за правилами, Канада працює і на своє спокійне майбутнє

- Не настільки прямо. Навряд хтось чекає, що завтра буде висадка російського десанту на канадському узбережжі, але розуміння того, що в майбутньому сусідство із РФ може бути проблемним, є. Коли Оттава стала на нашу підтримку, це був не лише моральний, а й прагматичний вибір. Канада усвідомлює, що підтримуючи Україну в намаганні змусити Росію грати за правилами, вона працює і на своє спокійне майбутнє. 

НАРАЗІ КАНАДА НЕ ГОТОВА НАДАТИ НАМ ЗБРОЮ

- Все-таки це майбутнє має бути озброєним. Чи передасть Канада зброю Україні?

- Всьому свій час. Нині Канада набагато краще розуміє, що зброя нам дійсно потрібна і яка саме. При чому знає це не лише від нас, а й від власних офіцерів, які тренують українських військових. Інша справа, що Канада наразі не готова надати нам зброю - вона обрала у цьому питанні лінію жорсткого узгодження своїх дій з партнерами по НАТО. Тому треба бути винахідливішими, і, продовжуючи тиск на канадський уряд, залучати на свою підтримку ширший фронт.

- Наразі Україна навіть за наявності коштів не зможе придбати канадську зброю, оскільки, на відміну від, приміром, Росії та Саудівської Аравії, не включена до так званого Automatic Firearms Country Control List, куди входять усі країни, до яких дозволений експорт канадської зброї. Чи варто очікувати внесення нас у цей список?

- Ця історія буде трошки довша, ніж нам би хотілося. Канада пов'язує внесення України до цього списку із підписанням угоди про співпрацю в галузі оборони між нашими країнами. Ми зараз виходимо на заключну стадію роботи над цим документом і в найближчі місяці маємо поставити останню крапку.

- За іншими напрямами військова співпраця просувається?

- Зараз військова допомога йде по кількох лініях. Перша - це тренування наших військових; друга пов'язана із поставками одягу та нелетального обладнання; і третя - супутникові знімки, які ми до недавнього часу отримували для наших військових. На жаль, Канада нещодавно ухвалила рішення припинити надавати такі знімки з міркувань бюджетного характеру, але ми сподіваємося, що зможемо знайти інші інструменти співпраці.

ЗАГРОЗИ ЗНЯТТЯ САНКЦІЙ З РОСІЇ НЕМАЄ

- Чи змінилися підходи посольства до роботи із канадською владою після федеральних виборів у країні?

- Якщо говорити про новий уряд і його нову політику, то виклики для нас не в слові «політика», а в слові «нова». Тобто найбільша складність у роботі з новим урядом, це саме те, що він є новим. Тому зараз треба знайти правильні слова, аби пояснити новому уряду, а також новим депутатам парламенту, новій політичній верхівці Канади, що відбувається в Україні і як найкраще нам допомогти. Однак, робота з новим урядом все ж відрізняється від роботи із попереднім. Уряд Трюдо з меншим ентузіазмом говорить про питання безпеки, віддаючи перевагу впливу через «м'яку силу». Тож необхідно знаходити нові аргументи.

- Угода про зону вільної торгівлі - це історичний документ, який дозволить українському та канадському бізнесу наново подивитися один на одного. Після підписання цього документу обидві сторони поступово зніматимуть митні тарифи, аби через 10 років анулювати 98% з них. Нинішні обсяги торгівлі між нашими країнами непристойно низькі. На це є низка причин, частина з яких - суто українські. Так, у 90-х роках чимало канадських підприємців спробували організувати бізнес в Україні, але з часом покинули країну, отримавши негативний досвід, коли їх фірми «рейдерили», знищували хабарами або бюрократичними перепонами. Тому в цьому сенсі нам доводиться працювати навіть не з нуля, а з мінусу, пояснюючи підприємцю, який вже обпікся на Україні, що часи змінилися. Саме цьому значною мірою і має послужити бізнес-форум, який пройде у Торонто 20-21 червня. Ми очікуємо на сотні бізнесменів, які зможуть зав'язати хороші контакти. Також ми розраховуємо на потужний чиновницький десант з України, аби зацікавлений канадський підприємець міг безпосередньо поставити запитання українській владі.

- Сама угода була парафована майже рік тому. Чи з того часу збільшився інтерес до неї?

- Так, усі бюрократичні процедури щодо остаточного ухвалення документу мають бути завершені до кінця 2016 року, тож український бізнес почав жваво цікавитися, як виходити на канадський ринок. Збільшився інтерес і з боку канадських компаній.

- Чи зможуть українські товари та послуги скласти конкуренцію канадським?

- Безумовно, адже вже є сегменти, де Україна успішно працює. Скажімо, уже сьогодні десятки, якщо не сотні канадських компаній замовляють в Україні програмне забезпечення. Є і цікаві, несподівані парадокси: наприклад, Україна імпортує канадську телятину та свинину, водночас сама експортує сюди індичку. Переконаний, що після запуску зони вільної торгівлі на нас чекатиме багато таких сюрпризів - ми побачимо нові, абсолютно неочікувані ринки для наших підприємців. Моя ціль - щоб цією угодою максимально скористався малий і середній бізнес, який раніше не міг наважитися вийти на канадський ринок.

- У питанні культури в Канаді ми знаходимося у привілейованому становищі, адже тут вирує дуже активне українське життя, яке бурлить незалежно від дій посольства. Канада має величезну українську культурну спадщину, яка дуже оберігається українською громадою і підтримується владою. Зокрема, цього року одразу дві провінції - Саскачеван та Манітоба - оголосили 2016-й українським роком. Цей рік дійсно особливий, адже на нього припадає одразу три ювілеї: 25 років Україні, 125 років першого українського поселення у Канаді і 75-ліття Конгресу українців Канади. Українській культурі у Канаді не треба підставляти милиці і штучно підтримувати - тут все бурлить. Є конкретні моменти, де треба допомогти, скажімо, у провінції Альберта прекрасно працюють двомовні українсько-англійські школи, але дуже бракує підручників для вивчення української як другої мови. Тому зараз ми виходимо на український Кабмін із проханням зайнятися цим питанням.

- Як оцінюєте рівень інформаційної підтримки України на тлі пропаганди російських медіа в Канаді?

- Вважаю, що наші інтереси представлені нормально і не поділяю панічних настроїв, нібито ми програємо інформаційну війну. Все відбувається з точністю до навпаки: якби ми програвали інформаційну війну, то не мали б у світі нинішньої підтримки. За великим рахунком, ще ніколи в сучасній історії Україна не мала настільки потужного впливу на світ, як зараз. На жаль, ми платимо за це дуже високу ціну - втраченими життями, руйнуванням економіки, усіма страхіттями, які принесла війна.

- Частина російської діаспори налаштована проукраїнськи. Якась робота із нею ведеться?

- Безперечно. Не так давно ми проводили спільний захід про російську агресію в Україні із впливовою групою «Канадці за демократію в Росії». Прийшов час, коли Україна і українська діаспора повинні обійняти й інші громади: польську, російську, єврейську. Зважаючи на сучасну ситуацію у світі, підтримка цих громад нам життєво необхідна. Це є новим пріоритетом для посольства і частиною роботи нашої громади.

Максим Наливайко, Оттава.

Фото: Максим Наливайко, Укрінформ.