Brexit: Британія та ЄС офіційно почали процес «розлучення»

Прем'єр-міністр Великої Британії Тереза Мей сьогодні повідомила Європейський Союз про вихід країни з організації. З цього моменту Британія та ЄС можуть розпочинати дворічний процес переговорів щодо умов припинення виняткового 44-річного партнерства.

Передавши офіційний лист голові Європейської Ради Дональду Туску, Британія почала процес виходу з Європейського Союзу на підставі статті 50 Лісабонської угоди. Стаття дозволяє будь-якій країні за власним бажанням залишити ЄС. Жодного разу раніше це положення не застосовувалось на практиці, тож аналітики прогнозують надзвичайно складний процес – як у політичному плані, так і в юридичному та процесуальному.

Припинення членства, відповідно до статті, відбувається максимум через два роки після офіційного оголошення такого наміру. Тобто, для Британії це буде березень 2019 року (згідно із ст.50, цей термін може бути продовжено, але для цього потрібна одностайна згода всіх учасників). Якщо ж раптом після цього країна захоче повернутися у ЄС, то вимушена буде пройти повну процедуру набуття членства.

За цей дворічний період ЄС та Британія мають провести масштабні переговори та визначити умови “розлучення” та підгрунтя подальших відносин. Основним переговорником від Британії стане політик-консерватор Девід Девіс. З боку ЄС - колишній французький міністр та єврокомісар з питань внутрішньої торгівлі Мішель Барньє.

ЩО ДАЛІ?

Якими будуть переговори і які саме пункти охоплюватимуть - відкрите питання. Британія, звичайно, хоче добитися якомога м'якшого виходу з ЄС та врегулювати всі складні моменти протягом переговорного періоду. Як очікується, велике місце британці відводитимуть торговельній угоді. Із оприлюднених намірів Терези Мей випливає, що Британія не намагатиметься залишитися в межах єдиного ринку ЄС, однак хоче укласти якомога більш вигідну домовленість та забезпечити собі широкий доступ на європейський ринок. При цьому, від британського прем'єра прозвучало, що відсутність будь-якої угоди краще, ніж невигідний для Британії формат.

У ЄС мають своє бачення ходу переговорів. Першим та головним пріоритетом на початковій стадії в Брюсселі називають гарантування прав кількох мільйонів громадян ЄС та Британії, які знайшли “другу домівку” в Сполученому Королівстві чи відповідно – у країнах Євросоюзу. Британія також наголошує на важливості такого першочергового врегулювання, але згодна брати зобов'язання лише на умовах взаємності. 

Крім того, європейські посадовці говорять про фінансові зобов'язання по проектах ЄС. На думку чиновників ЄС, Британія має сплатити їх, оскільки програми затверджувались усіма 28 країнами, у тому числі й Сполученим Королівством. Ще одним пріоритетом називається  врегулювання складного питання наземного кордону з Ірландією.

“Якщо ми не зможемо розв'язати ці три важливі невизначені питання на ранній стадії, ми зіткнемося з ризиком поразки”, - написав у статті в газеті Financial Times переговорник від ЄС Мішель Барньє за кілька днів до оприлюднення офіційної заявки Британії.

Також на думку представника ЄС, запорука успішної угоди – це “правильний порядок” переговорів. “Це означає узгодження упорядкованого виходу Британії перед обговоренням будь-яких майбутніх торговельних угод”, – написав він. Переговорник ЄС ще й попередив про серйозні практичні наслідки, якщо за два роки Лондон та Брюссель не дійдуть згоди. “Серйозне порушення системи роботи авіасполучення, довгі черги в порту Дувр – це лише частина негативних наслідків, що настануть у разі, коли не вдасться досягнути угоди” – зауважив Барньє. 

Після офіційної передачі листа у середу в ЄС заявили, що, звичайно ж, шкодують про рішення Британії. “Немає причин робити вигляд, що це щасливий день як у Брюсселі, так і в Лондоні. Врешті більшість європейців, у тому числі й майже половина британських виборців хотіли, щоб ми залишились разом”, - заявив президент Європейської Ради Дональд Туск на прес-конференції.

Водночас, у заяві Європейської Ради відзначається, що у ЄС готові до початку переговорного процесу, і першим кроком стане прийняття загальних положень, якими керуватиметься Євросоюз на переговорах по Brexit. 

ВІД ШОТЛАНДСЬКОГО РЕФЕРЕНДУМУ ДО КОЛЬОРУ ПАСПОРТІВ

Разом із складними міжнародними переговорами, уряд Терези Мей стикається й з необхідністю вести діалог усередині країни. Адже не всі частини Британії однаково проголосували на референдумі щодо Brexit у червні минулого року. На відміну від Англії та Уельса, які в більшості підтримали Brexit, Шотландія та Північна Ірландія хотіли залишитись у ЄС. 

Перший міністр Шотландії Нікола Стерджен поставила на порядок денний та продовжує наполягати на проведенні другого референдуму щодо незалежності, який може пройти у 2018 або на початку 2019 року. У вівторок, 28 березня, парламент Шотландії схвалив проведення референдуму та дозволив першому міністру подавати запит до уряду Британії щодо цього питання. У 2014 році шотландці більшістю голосів проголосували “проти” незалежності, однак Brexit, за словами Стерджен, змінив ситуацію. Водночас, Мей наполягає, що до завершення Brexit такий референдум “не на часі”. 

Також із початком Brexit у громадян ЄС та Британії виникла й ціла низка організаційних та соціальних питань. Наприклад, як працюватиме медична страховка для британців у країнах ЄС? Що станеться з роумінгом, плата за який буде скасована у Євросоюзі з червня цього року? Або чи буде після Brexit мінятися дизайн паспорта, адже у 80-х роках Британія змінила колір цього документу з синього на стандартизований для паспортів країн ЄС – бордовий? 

Наступні два роки, очевидно, у ЄС та Британії шукатимуть відповіді на кожне з них.

Марина Гонта, Гаага