Польща закидає Росії нову історичну фальсифікацію

У польському дипломатичному відомстві висловили своє розчарування цими діями у Росії, а ІНП назвав їх провокацією і профанацією місця пам'яті, передає власний кореспондент Укрінформу.

“Міністерство закордонних справ з величезним занепокоєнням і розчаруванням сприйняло розміщення російською стороною на території польського військового кладовища у Катині таблиць, на яких є неправдива інформація про більшовицьких в'язнів періоду війни 1919-1921 років”,- йдеться у повідомленні МЗС Польщі. 

Як зазначають у польському зовнішньополітичному відомстві, подана росіянами інформація, особливо кількість загиблих померлих в'язнів, у багато разів перевищує фактичні дані, які підтверджено як польськими так і російськими істориками.

Як підкреслили в МЗС Польщі, це трапилося напередодні відзначення 77-ї річниці Катинського злочину і 7-ї річниці Смоленської трагедії. Польська дипломатія також наголосила, що Варшава готова до фахового діалогу з Москвою з метою уникнення історичних суперечок між країни, для чого Польща прагне поновити роботу польсько-російської групи зі складних питань.

Водночас в ІНП Польщі висловили “рішучий протест” проти профанації у Катині місць поховання тисяч польських офіцерів, убитих НКВС у 1940 році, і пропагування історичного фальсифікування подій навколо долі більшовиків 1920 року.

“Дії, спрямовані на створення саме у Катині місця, яке пропагуватиме історичну фальсифікацію щодо теми більшовицьких в'язнів 1920 року, викликають найвищий спротив радянської і російської політики брехні й історичної маніпуляції, які мають ознаки очевидної провокації”,- йдеться в заяві ІНП Польщі.

Підкреслюється, що провокація й інструментальне використання цієї справи полягає в тому, що таблиці висталено у місці, яке жодним чином не має стосунку до польсько-більшовицької війни 1919-1921 років.

“Такого роду прояви наруги над пам'яттю жертв радянських злочинів мають викликати обурення як негідний і нецивілізований спосіб маніпуляції історією для досягнення своїх політичних цілей”,- підкреслює польський ІНП.

Як відомо, Політбюро ЦК ВКП(б) ухвалило секретне рішення про розстріл 14 700 польських офіцерів і цивільних осіб (чиновників, поміщиків, жандармів), які знаходилися в радянських таборах для військовополонених, а також 11 тис. арештованих поляків, що утримувалися в тюрмах західних областей України і Білорусі. Підставою для рішення Політбюро стала записка наркома внутрішніх справ СРСР Берії в ЦК ВКП(б) Сталіну, в якій ішлося, що всі військовополонені є “затятими і невиправними ворогами радянської влади”. Термін “Катинський злочин”https://www.ukrinform.ru/tag-kpvv - узагальнений, він означає розстріл в квітні-травні 1940 року майже 22 тисяч польських громадян, що утримувалися в тюрмах і таборах НКВС СРСР. 

У ході польсько-більшовицької війни 1919-1921 до польських концтаборів потрапило 80-85 тис. червоноармійців. За даними як польських істориків, з якими погоджується частина російських, висока смертність серед в'язнів (до 20%) була наслідком не свідомих дій польської влади,  як зараз наполягає російська пропаганда, а епідемії різних хвороб (тиф, холера тощо). Польські архівні документи також не підтверджують твердження російської сторони, що у цей період мали місце масові розстріли червоноармійців у концтаборах.