У лавах «лакеїв Путіна» чекають поповнення. В особі екс-канцлера
Колишній федеральний канцлер Німеччини Герхард Шредер отримав з Москви дуже привабливу з фінансової точки зору пропозицію – посаду незалежного директора у раді директорів акціонерної компанії з державною участю "Роснафта".
Щоб це стало громом серед ясного неба, то ні. Цей екс-канцлер вже багато років пов'язаний з найбільшими російськими енергетичними структурами, та й про можливе введення його до складу керівництва "Роснафти" говорили ще навесні 2014 року.
Склад ради директорів акціонери повинні затвердити 29 вересня. Офіційного повідомлення про те, чи погодився екс-канцлер на таку досить жирну (його зарплата перевищить, за прикидками, 550 тисяч доларів на рік) пропозицію поки немає. Експерти схиляються до думки, що швидше за все він це зробить. Те, що компанія знаходиться у списку санкцій, точно не є тим аргументом, який може зупинити потенційного незалежного директора. Але можуть знайтися якісь інші. Тому, в принципі, може і відмовитися. Здається чомусь, що рішення буде оголошено в останню хвилину, після виборів до німецького бундестагу 24 вересня.
НОВИНА НАПЕРЕДОДНІ ВИБОРІВ
Що думає з цього приводу Ангела Меркель, яка змінила Шредера на посаді канцлера ФРН, ми навряд чи дізнаємося. Її офіційний представник Штеффен Зайберт заявив у понеділок, що "не буде висловлювати думку щодо професійного майбутнього екс-канцлера".
Представник МЗС також відмовився що-небудь сказати від імені свого відомства. Між тим, на чолі його стоїть один з лідерів Соціал-демократичної партії Німеччини, до якої належить і Герхард Шредер, Зігмар Габріель. (До речі, обидва вони – Шредер і Габріель – приватно вечеряли на трьох з російським президентом Володимиром Путіним на початку червня у Санкт-Петербурзі, де проходив економічний форум, вечеря затягнулася мало не до ранку). Публічно соціал-демократи вирішили поки промовчати, але всезнаюча преса стверджує, що радості така звістка у них явно не викликала. Особливо в ситуації, коли на носі вибори і повідомлення подібного роду можуть підмочити репутацію партії, яка і так серйозно поступається основному конкурентові, християнському блоку.
Зате не соромилися у виразах політичні опоненти. Так, наприклад, член фракції Зелених у бундестазі Райнхард Бютікофер і зовсім назвав Шредера "проплаченим лакеєм Путіна".
Посол України у ФРН Андрій Мельник, який останнім часом особливо часто з'являється на сторінках німецької преси з критичними коментарями (з приводу кримського вояжу Scooter, кримських висловлювань лідера вільних демократів Крістіана Лінднера тощо) також не промовчав. "Те, що колишній канцлер і один з керівних членів СДПН дозволяє використовувати себе кремлівським керівником і буде керувати енергетичним гігантом, який після анексії Криму знаходиться в списку санкцій і своїми доходами підтримує криваву війну проти України, є морально неприйнятним", – заявив посол. Він вважає, що таким абсолютно невірним сигналом зусилля міжнародного співтовариства та уряду ФРН щодо досягнення миру будуть поховані.
ВІД ВІДОМСТВА КАНЦЛЕРА ДО ТРУБИ
Втім, наразі жодних офіційних посад в СДПН, членом якої є ось уже 54 роки, 73-річний Герхард Шредер не займає. Хоча влітку його запросили на один з партійних заходів, де він виступив і зірвав оплески. Тоді навіть почали гомоніти, чи не станеться повернення колишнього лідера соціал-демократів у велику політику. Найактивніше міркували на цю тему в російських ЗМІ: мовляв, Шредер – саме та людина, яка єдина може дати серйозну відсіч Меркель.
Свого часу сам Шредер відмовився від партійної стежки, залашивши посаду голови СДПН у 2004 році, ще будучи на посаді глави уряду. Його він очолював з 1998 по 2005 рік. Вибори 2005-го були достроковими за ініціативою СДПН. Незважаючи на те, що за їхніми підсумками партія отримала майже половину місць у новому уряді, який очолила Ангела Меркель, Шредер взагалі здав депутатський мандат і пішов. З політики у великий бізнес. Російський.
Усього за кілька тижнів екс-канцлер вже був головою наглядової ради, а потім і комітету акціонерів Nord Stream AG, підрозділу "Газпрому", створеного спеціально під будівництво трубопроводу по дну Балтійського моря. Угода про його будівництво, яка відразу ж викликала протидію ряду країн, було підписана за 10 днів до виборів, у вересні 2005 року Путіним і Шредером, які активно захищали "Північний потік" від нападок з боку європейських сусідів і критиків у Німеччині.
Критика була такою, що екс-канцлеру навіть довелося судитися з лідером Вільної демократичної партії Німеччини Гідо Вестервелле, який прямо звинуватив Шредера у корупції. Суд заборонив Вестервелле повторювати звинувачення про те, що колишній глава уряду був особисто зацікавлений у газовому проекті.
Але слово, як відомо, не горобець, а воно вже вилетіло. Ходили чутки, що Шредер і зовсім призначив дострокові вибори саме на вересень 2005 року з тим, щоб встигнути довести проект до кінця і гарантувати собі безбідну старість.
Таку заповзятливому екс-політику забезпечує також його участь у раді директорів ТНК-ВР, в яку він увійшов на початку 2009 році за рекомендацією російської влади (у 2013 році структура перейшла під контроль все тієї ж "Роснафти"). А також посада у наглядовій раді проекту газопроводу Nord Stream 2 (щодо будівництва 3 і 4 гілок труби). Її він очолив влітку 2016 року. Причому, "Газпром" два місяці тримав цю чудову новину в секреті і все виплило назовні лише завдяки німецькій пресі. Посаду в консорціум Nord Stream AG, що зареєстрований у Швейцарії, він при цьому зберігає.
ПРОТИВНИК САНКЦІЙ
Санкції, введені проти Росії, у тому числі її енергетичних компаній, звичайно, заважають заробляти ще більше. Чи не через це колишній канцлер – нинішній бізнесмен є їхнім противником? "Санкції завдають величезної шкоди обом сторонам", – заявив він ще восени 2014 року. "Нам потрібні діалог і співпраця замість санкцій і погроз", – віщав і продовжує це робити екс-політик.
До речі, в Європейському парламенті навіть обговорювалася можливість заборонити Шредеру висловлюватися про кризу навколо Криму і в Україні. Вимогу висунула фракція Зелених, обґрунтувавши її тим, що екс-канцлер підтримує тісні контакти з російським енергетичним концерном "Газпром" і тому не має права публічно висловлюватися на теми, що стосуються Росії. Втім, резолюція підтримки не знайшла.
Правда, анексію Криму Шредер все ж назвав незаконною і закликав "утримати і відновити територіальну цілісність і суверенітет України".
Цікаво, що саме він одним із перших вказав на необхідність залучити до врегулювання ситуації в Україні ОБСЄ. Це було ще в березні 2014 року.
Правда, вже 7 квітня, в самий розпал української кризи Герхард Фріц Курт разом з дорогим другом Володимиром Володимировичем весело і на широку ногу святкував своє 70-річчя у Юсуповському палаці в Санкт-Петербурзі. Вже цього одного достатньо, щоб визначити ставлення цієї людини до України.
ГЛИБОКІ ЗВ'ЯЗКИ З РОСІЄЮ
Зате в Росії колишнього німецького керівника люблять і цінують. А як же інакше. Не так багато світових політиків першого рангу, нехай і з приставкою "екс", так завзято захищають її і готові підтримувати в сьогоднішніх умовах російський бізнес. Користь від колишнього канцлера може бути цілком практичною, наприклад, в організації зустрічей та допомоги у налагодженні енергетичного співробітництва міжнародних компаній (зв'язки ж напрацьовані) з Росією.
Політика політикою, а бізнес західний все одно веде справи з РФ, тут головне не нарватися на санкційні проблеми (яскравий приклад такого "попадалова" ми бачили буквально днями з німецькою компанією Siemens). "Роснафті", наприклад, конче необхідні певні технології, і Шредер міг би посприяти у придбанні таких в Європі.
Нинішнє висування в "Роснафту" пов'язане ще й з правилами лістингу Московської та Лондонської бірж, які вимагають обов'язкової присутності в складі ради директорів не менше трьох незалежних директорів (а публічне акціонерне товариство бажає відповідати кращим умовам кодексу корпоративного управління для компаній, які торгуються на міжнародних біржах). Більш відповідної кандидатури російському керівництву просто не знайти.
А те, що екс-канцлера звинувачували в тому, що він готовий стати прикриттям для легалізації російських активів сумнівного походження, так то ж все вигадки заздрісників.
Крім дружби з Володимиром Путіним екс-канцлера пов'язують з Росією і глибоко особисті мотиви: Шредер був одружений чотири рази, проте власних дітей у нього немає, і ось у 2004 році він і його нинішня дружина Доріс Шредер-Кепф удочерили 3-річну сироту з дитячого будинку в Санкт-Петербурзі, а у 2006-му – хлопчика з того ж дитячого будинку. Дітей звати Вікторія та Грегор.
Може про це, а ще й про те, як у 2008 році був обраний іноземним членом Російської академії наук, Шредер коли-небудь напише мемуари. Але поки, схоже, йому на них просто не залишається часу. Треба працювати. На російський бізнес і свою кишеню.
Ольга Танасійчук. Берлин.
