Не так важливо, кого обрали Президентом ПАРЄ, скільки те, хто ним не став
10 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи з третьої спроби обрала собі нового, 30-го президента, - депутата від Кіпру Стеллу Кіріакідес, яка очолюватиме ПАРЄ недовго - до січня 2018 року. Але в історії ПАРЄ вона стала третьою жінкою-президентом і першим кіпріотом на цій посаді. За неї свої голоси віддали 132 депутати. Але для розуміння настроїв у ПАРЄ щодо України важливо не стільки те, кого обрали, скільки те, кого не обрали. Конкурентом Кіріакідес був литовський дипломат Емануеліс Зінгеріс (його підтримали 84 депутати ПАРЄ, зокрема українська делегація), який є категоричним противником російської агресії. Натомість Кіріакідес жодного разу публічно не озвучувала своє ставлення до війни в Україні і санкційної політики щодо Росії.
Представники Литви та Кіпру у ПАРЄ повністю віддзеркалюють позицію цих країн по відношенню до України та україно-російської війни. Литва, як відомо, чітко і послідовно нас підтримує, зайнявши виразну позицію протидії агресивній і знахабнілій Росії. Литва є близьким і справжнім другом України. Наприклад, наприкінці минулого літа, секретар РНБО Олександр Турчинов зустрівся із головою Сейму Литовської Республіки Вікторасом Пранцкетісом, який наголосив, «що Литва підтримує суверенітет та територіальну цілісність України і ніколи не визнає окупацію Криму».
А Кіпр – це країна, яка майже 50 років живе зі схожим конфліктом і давно призвичаїлася до нього. Турецька республіка Північного Кіпру – ніким невизнане (крім Туреччини) державне утворення турецьких сепаратистів, відокремлене від основної частини Кіпру у 1983 році після десятирічного конфлікту.
А ще Кіпр – це такий собі «гаманець» пострадянського олігархату – де легалізують свої гроші, м’яко кажучи, не завжди доброчесні ділки – і російські, і наші. Тут вони запросто купують кіпрські паспорти, тут переховуються при загостренні ситуації вдома, звідси пільгово «інвестують» свій бізнес на батьківщині.
Тож і не дивно, чому позиція кандидата від Кіпру в ПАРЄ, наприклад, стосовно російської агресії, м’яко кажучи, ніяка. Це підтверджує і звернення Кіріакідес до депутатів після виборів у ПАРЄ, в якому знову ж таки не йшлося про важливість збереження миру: «Ці вибори проходили в надзвичайні часи для асамблеї, часи, коли наш авторитет і чесність піддавалися сумніву... У найближчі кілька місяців моє пріоритетне завдання - забезпечення спокою, консенсусу, довіри і єдності. Відкрита і невтомна боротьбі проти корупції. Потрібно підняти планку так, щоб ми всі дотримувалися одних принципів і кодексу етики».
Про саму ж Стеллу Кіріакідес наразі відомо не так багато. Вона народилася 10 березня 1956 року в місті Нікосія (столиця Кіпру), де закінчила престижну школу The English School, Nicosia і, крім рідної грецької, вільно володіє англійською та французькою мовами. Кіріакідес здобувала вищу освіту у Великій Британії, вивчаючи психологію в Університеті Редінга, а також у Манчестерському університеті. Перед тим, як прийти у політику, Стелла Кіріакідес працювала за фахом - у кіпрському Міністерстві охорони здоров'я, де займалася дитячою та підлітковою психіатрією.
У 2006 році вона була обрана до парламенту Кіпру і зараз є членом комітету з питань охорони здоров'я та комітету із закордонних і європейських справ. У 2012-му стала представником Кіпру в ПАРЄ, а в 2016-му очолила кіпрську делегацію.
Окрім політичної діяльності, Стелла Кіріакідес продовжує займатися соціальними питаннями, і нині є президентом кіпрської організації, яка бореться з раком молочної залози, має наукові роботи в цій області і отримала низку нагород від громадських організацій.
Також Кіріакідес була членом парламентського комітету для парламентського альянсу «Без ненависті» та кампанії Ради Європи проти сексуального насильства щодо дітей, а також Генеральним доповідачем з питань прав дітей. Стелла Кіріакідес заміжня, у неї двоє синів.
Голосування в ПАРЄ за представницю Кіпру дуже точно відбило європейські настрої, які там переважають, а саме уникнення рішучих дій. Утім, не варто і «розганяти зраду». Достатньо лише згадати, за що було відсторонено попереднього главу ПАРЄ, іспанця Педро Аграмунта, який дозволяв собі приймати російські подачки (полетів до Сирії російським коштом і на російському літаку).
Схоже на те, що обравши Стеллу Кіріакідес, ПАРЄ взяла певну паузу до січня наступного року, очікуючи більшої ясності в міжнародних стосунках. Президент України Петро Порошенко першим зустрівся з новообраним Президентом ПАРЄ, обговоривши безпекову ситуацію на Донбасі, гуманітарні питання, зокрема звільнення заручників, порушення прав людини в Криму тощо. Чи вплине ця зустріч якось на роботу нової очільниці ПАРЄ – побачимо, але навряд чи Стелла Кіріакідес робитиме якісь різкі кроки, особливо враховуючи свій короткий термін перебування на цій посаді.
Юлія Горбань, Київ
