Сюрприз для Путіна: нові санкції США під президентські вибори в Росії
Одне з найбільш уразливих місць для політичної партії або кандидата на найвищу посаду в країні – це виборча кампанія. У Росії вибори президента призначені на 18 березня наступного року. Втім, у лютому американська адміністрація має поповнити "чорний список" новими прізвищами й компаніями, серед яких ризикують опинитися фігуранти з близького оточення Володимира Путіна. Причиною всьому – підписаний Трампом закон із санкціями проти трьох країн, у тому числі Росії, яких відкрито називають "противниками Америки".
ПОВОРОТНИЙ МОМЕНТ
Стійке прагнення президента Трампа зблизитись із Росією не підтримується навіть його найближчим оточенням у Білому домі, а також – керівництвом Держдепартаменту й Пентагону. Не кажучи вже про Конгрес, який ще кілька місяців тому затвердив закон H.R.3364 "Акт щодо протидії противникам Америки шляхом запровадження санкцій" (CAATSA). Американський президент був вимушений його підписати, оскільки майже одностайна підтримка в обох палатах Конгресу не залишала шансів повернути законопроект на переголосування.
Чим важливий цей закон? Без перебільшення можна сказати, що саме він став "поворотним моментом" у сучасних відносинах США та Росії. Після того, як американський Конгрес його затвердив, у російській Держдумі довго обурювалися й не могли збагнути, як парламент взагалі може ослухатися президента?
Звісно, розуміння демократії в Росії і в Сполучених Штатах кардинально різниться, але тут важливо пояснити одну особливість. Раніше санкції Вашингтона проти РФ, пов'язані з її зовнішньою агресією, вводилися президентськими указами. Зазвичай, вони діють рівно рік і втрачають чинність, якщо президент їх не продовжує новим розпорядженням. Санкції ж, прописані в законі від Конгресу, не потребують процедури продовження. Аби їх зняти, потрібна не менш складна законодавча тяганина, через що вони залишаються актуальними на десятиліття. У якості прикладу достатньо згадати поправку Джексона-Веніка від 1974 року до Закону про торгівлю. Вона значно ускладнювала торговельні операції для СРСР, і була знята з РФ лише в 2012 році – через 38 років після введення в дію.
Окрім введення додаткових обмежень, CAATSA закріплює на законодавчому рівні попередні санкції проти Росії, введені указами президента. Тобто, якщо Дональд Трамп захоче послабити або скасувати деякі санкції проти РФ, закон вимагає обов’язкового погодження цих питань із Конгресом Сполучених Штатів Америки.
У ЧОМУ СУТЬ?
У політичному плані показово, що новий закон США щодо санкцій, підписаний Трампом, поставив Росію в один ряд з Іраном і Північною Кореєю в загальному списку "противників Америки". Що в ньому прописано?
CAATSA, зокрема, передбачає запровадження додаткових санкцій у фінансовому й енергетичному секторах Росії, проти державних російських підприємств металургійної та гірничо-видобувної галузей, а також – залізничного транспорту. Крім того, визначається покарання Росії через її злочинні дії в інформаційному просторі, зокрема – кіберзломи та хакерські атаки. Окремо в законі визначається необхідність введення санкцій проти осіб, відповідальних за порушення прав людини на окупованих Росією територіях. Стосується це і тих, хто діє в інтересах оборонного та розвідувального секторів уряду РФ. Закон передбачає протидію російському проекту "Північний потік - 2".
Паралельно законодавство підтверджує підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, не визнає спробу Росії анексувати Крим та засуджує окупацію територій на сході України.
Це все – серйозний фактор стримування для Білого дому, включаючи й президента, який досі бачить у Росії можливого партнера. Втім, цей важіль іще не запрацював на повну, він передбачає поетапну послідовність дій. Запровадження нового пакету санкцій передбачається в лютому, в розпал президентської виборчої кампанії в Росії. Гарний подарунок Путіну.
ПОЗИЦІЯ ДЕРЖДЕПАРТАМЕНТУ
Водночас, кожен наступний крок у цьому алгоритмі є не менш важливим. Так, першим етапом мало бути визначення Державним департаментом списку фізичних та юридичних осіб в Росії, причетних до порушень і загроз, перелічених у законі. Відомство оприлюднило перелік, до якого увійшли 39 організацій, у тому числі й підприємства ВПК Росії, спецслужби – ФСБ, СВР, ГРУ. Варто зазначити, що Держдеп тоді "не вписався" у встановлені законом терміни та спромігся це зробити після публічної критики з боку сенаторів, зокрема Джона Маккейна й Бена Кардіна. Проте в Держдепартаменті відкинули будь-які підозри щодо спроби затягнути процес виконання закону, виправдавшись складнощами перехідного періоду й кадровим дефіцитом.
Після цього і Держдеп, і міністерство фінансів США просто не давали приводів для критики, зайнявши безкомпромісну позицію щодо вимог по відношенню до Росії та посилення санкцій проти неї.
Важливу заяву з цього приводу у вівторок зробив держсекретар США Рекс Тіллерсон. "По Україні – те, що я сказав росіянам, – ми ніколи не повернемо ці відносини (з РФ – ред.) до нормального стану, допоки не вирішимо питання України", – заявив глава Держдепу. Він підкреслив, що в Москві можуть не сподіватися на послаблення санкцій, пов'язаних з Мінськими домовленостями, поки РФ не виконає їх повністю.
"Ми неодноразово закликали Росію стати на шлях миру через виконання її зобов'язань, визначених Мінськими домовленостями. Будь-яке рішення цієї війни, яке не приведе до повної незалежності, суверенітету й територіально цілісної України, є неприйнятним", – наголосив Тіллерсон.
Такі рішучі заяви з боку держсекретаря, якому ще донедавна дорікали старими зв'язками з Росією та Орденом Дружби від Путіна, мали остаточно розвіяти сумніви щодо "дипломатичного" ставлення до росіян зараз.
МІНФІН ПОСИЛЮЄ ТИСК
Тим часом, американський Мінфін лише підтвердив серйозність намірів США дотиснути кремлівські амбіції додатковими фінансовими та економічними обмеженнями. Запровадження поправок до двох санкційних директив у межах того ж поетапного виконання закону CAATSA завдали відчутного удару по фінансовому та енергетичному секторам російської економіки. Так, російським банкам удвічі скорочено термін погашення нових боргових зобов'язань із 30 до 14 днів. Для компаній енергетичного сектору, зокрема і ВАТ "Газпром" та АТ "Роснефть", цей період також скоротили з 90 до 60 днів. Це означає суттєве обмеження доступу найбільш прибуткових для російського бюджету компаній до грошей на зовнішньому фінансовому ринку.
Ще більш рішучу позицію Мінфіну висловив у четвер Джон Смітт, директор Офісу з питань контролю за іноземними активами (OFAC). Саме ця структура в американському міністерстві фінансів відповідає за впровадження санкцій з боку Сполучених Штатів.
"Я хочу чітко заявити та підкреслити, що міністерство фінансів повністю виконало вимоги закону CAATSA в межах установлених документом термінів на цей час. Ми налаштовані повною мірою виконувати закон надалі, і ми повністю підтримуємо цілі Конгресу у відповідь на серйозні загрози з боку Ірану, Північній Кореї і Росії", – зауважив Смітт.
Отже, як би не хотіли того в Кремлі, але у Вашингтоні наразі склалася зовсім несприятлива для РФ ситуація із санкціями – тими що діють уже та набудуть чинності незабаром. Причому, з кожним етапом імплементації Акту щодо протидії противникам Америки риторика офіційного Вашингтона лише загострюється. Закон готує подарунок у вигляді оновленого списку санкцій в період найбільш гарячої фази президентських перегонів в Росії. Це удар, насамперед, по кандидату від нинішньої кремлівської влади, який досі затягує з офіційним оголошенням своєї участі, втім його амбіції давно всім відомі.
У Росії також знають про закон, але ніяк не зможуть вплинути на ситуацію, в тому числі зусиллями кращих лобістів чи завдяки "прив'язаності" самого президента Трампа до ідеї зближення з Кремлем.
Так чи інакше, розплачуватися за політику свого лідера та подальше погіршення рівня життя доведеться пересічним росіянам. Але саме від них і залежить вибір достойного президента.
Ярослав Довгопол, Вашингтон
