Експерт пояснив "симпатію" однієї землі ФРН до Nord Stream 2 лобізмом Шредера
Які саме, у коментарі Укрінформу розповів берлінський політолог, співробітник німецького відділення Фонду Маршалла Йорг Форбріг.
"Має бути три дозволи: на будівництво у німецькій частині шельфу Балтійського моря від Гірничо-геологічного управління Штральзунда, на будівництво у виключній економічній зоні Німеччини і на будівництво у прибережних водах землі Мекленбург-Передня Померанія", - повідомив Форбріг.
Перший вже видано - 2 листопада. Керівництво "Північного потоку" сподівається отримати до кінця року два інших. Щодо виключної економічної зони дозвіл видає Федеральне морське управління у Гамбурзі/Ростоку. Третій з зазначених - все той самий Штральзунд.
Гірське управління у Штральзунді, яке видало перший дозвіл, перебуває у віданні регіонального уряду Макленбург-Передня Померанія. Ця федеральна земля дуже сильно підтримує проект, оскільки він створює робочі місця. Крім того, її керівництво - це соціал-демократи, однопартієць яких, екс-канцлер Герхард Шредер очолює проекти "Північних потоків", пояснив експерт причину такого доброзичливого ставлення до російського проекту.
"Це не дуже дивно і не є якимось проривом. Це один з багатьох кроків у процедурі, чисто технічно-адміністративний, який не має нічого спільного із політикою ЄС, з інтересами інших країн, навіть із позицією керівництва німецького уряду", - каже Форбріг.
Він не вважає, що даний дозвіл щось кардинально змінює на цьому етапі. "І це абсолютно не означає, що проект неодмінно буде розпочатий", - каже експерт, додаючи, що аналогічні дозволи мають бути видані також аналогічними відомствами інших країн, що мають вихід до моря. Крім того, є й інші механізми блокування. Але російську компанію цей перший крок, звичайно, "підбадьорив".
Як раніше повідомлялося, Гірниче управління Штральзунда надало на днях частковий дозвіл на будівництво траси у Балтійському морі на ділянці континентального шельфу Німеччини. "Газпром", проектом якого є Nord Stream 2, не забарився заявити про подолання першої перешкоди і намір розпочати будівництво вже навесні 2018 року і навіть вже готує близько 90 тис. труб у бетонній оболонці.
Як відомо, проти проекту активно виступають Україна, Польща і країни Балтії. Є свої заперечення і у Данії. Триває обговорення також у Єврокомісії.
Основним лобістом газопроводу виступає ФРН, стверджуючи, що це проект суто економічний, а не політичний; але і в самій країні лунає безліч голосів проти такого підходу. Напередодні офіційний представник федерального уряду Штеффен Зайберт заявив, що рішення щодо будівництва "Північного потоку" є "бізнес-рішенням сторін", але при цьому запевнив, що для Берліна "важливо, щоб цей економічний проект не призвів до збитків для транзитних країн, інтереси яких він зачіпає, ... перш за все, України, і це політичне завдання, яке пов'язане із цим проектом".
