Берлін хоче у рамках НАТО розробити адекватну відповідь на погрози Путіна
Про це сказав представник федерального уряду Штеффен Зайберт у п'ятницю на брифінгу в Берліні, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Це нас турбує. На фоні довготривалої масштабної модернізації російських збройних сил, включаючи ядерну зброю, а також на фоні сумнівів з приводу того, що Росія дотримується міжнародних домовленостей і угод. Нас загалом турбує поведінка Росії у сфері політики безпеки, починаючи з кричущого порушення міжнародного права шляхом анексії Криму", - заявив Зайберт.
Він нагадав про погрози Москви сусіднім країнам, включаючи військові загрози, про «усвідомлене підривання політичних угод у сфері обмеження озброєнь». За словами Зайберта, навіть банально говорити про те, що гонка озброєнь не відповідає нічиїм інтересам, і водночас, незважаючи на це, вчора прозвучали оголошення про нові системи озброєнь.
Представник Меркель відзначив, що Німеччина і міжнародне співтовариство обурені та стурбовані використанням російських систем озброєння у Сирії. "З урахуванням дійсно тяжкого становища сирійського цивільного населення, немає ніякого приводу пишатися розвитком певних видів зброї або використання певних видів російського озброєння, як це було зроблено вчора під час виступу в Москві", - відзначив Зайберт.
Політик сказав, що, враховуючи наявні сумніви у дотриманні договорів, Росія зобов'язана була б розвіяти ці сумніви і зробити внесок у край необхідні переговори про контроль над озброєннями, а "вчорашні ж висловлювання мало цьому допомагають".
Зайберт також підкреслив, що Захід готовий до конструктивного діалогу, у тому числі і на складні теми, де є серйозні розбіжності у думках, таких, зокрема, як Україна та Сирія. За його словами, Німеччина завжди виступала за те, щоб НАТО залишало відкритим канали зв'язку з російською стороною і використовувало їх.
На його думку, нинішню ситуацію варто обговорити у рамках НАТО, "порадитися, що означають такі заяви для безпеки альянсу і його членів, а відповідь має бути відповідною".
Позиція ж федерального уряду щодо ядерної зброї, нагадав його офіційний представник, залишається чіткою: він є прибічником мети «Глобал зеро» - повної ліквідації такої. "Ми живемо у світі, де деякі країни продовжують використовувати ядерну зброю як засіб військової конфронтації; і поки це так, поки Німеччина та інші європейські країни знаходяться під загрозою, є необхідність збереження ядерного стримування", - сказав він.
Вчорашні погрози російського президента стали також темою телефонної розмови канцлера ФРН Ангели Меркель і президента США Дональда Трампа. Вони висловили стурбованість висловлюваннями Путіна про розвиток озброєнь і відзначили їхній негативний вплив на міжнародні зусилля щодо контролю над озброєннями.
Як повідомлялося, 1 березня президент Росії Володимир Путін під час виступу з посланням до Федеральних зборів РФ заявив, що у відповідь на розвиток США системи протиракетної оборони Росія візьме на озброєння нові ядерні ракети. Нова російська ядерна зброя нібито буде невразливою для американських систем протиракетної і протиповітряної оборони.
У 2002 році США вийшли з Договору про обмеження систем протиракетної оборони 1972 року. У 2002 році президентами Росії і США був підписаний Договір про скорочення стратегічних наступальних потенціалів (Договір про СНП), більш відомий на заході як Московський договір.