Роскомнагляд подав позов про блокування Telegram
Про це повідомляє Інтерфакс з посиланням на прес-службу відомства.
"На підставі ст.15.4 федерального закону "Про інформацію, інформаційні технології й про захист інформації" Роскомнаглядом у п'ятницю, 6 квітня, подано позовну заяву у Таганський районний суд м.Москви з вимогою про обмеження доступу на території Росії до інформаційних ресурсів організатора поширення інформації у мережі інтернет Telegram Messenger Limited Liability Partnership", - говориться у повідомленні Роскомнагляду.
Світовий суд Міщанського району Москви 16 жовтня 2017 року оштрафував Telegram Messenger LLP (Лондон) на 800 тисяч рублів за відмову виконати запит ФСБ про надання інформації для декодування повідомлень користувачів. Telegram Messenger LLP подала на це рішення скаргу, 12 грудня 2017 року Міщанський суд Москви визнав рішення суду у цій справі законним.
Верховний суд Росії 20 березня знову відмовив Telegram у визнанні недіючим наказу ФСБ РФ, що встановлює процедуру надання відомству ключів для розшифрування електронних повідомлень користувачів інтернету. Роскомнагляд дав Telegram 15 днів для виконання запиту ФСБ.
21 березня стало відомо, що Telegram оскаржив штраф в Європейському суді з прав людини.
Пізніше Міщанський суд Москви відмовився прийняти колективний позов користувачів мессенджера Telegram, які вважають незаконною вимогу спецслужб про надання ключів для розшифрування листувань у мессенджері.
2 квітня Telegram знову відмовився надати Роскомнагляду ключі для дешифрування повідомлень. Павло Чиков, керівник міжнародної правозахисної групи "Агора", яка представляє мессенджер у судах, повідомив у своєму Telegram-каналі, що "Telegram прийняв рішення знову зглянутися й роз'яснити чиновникам, що вказані вимоги у принципі нездійсненні".
Як повідомляв мессенджер Роскомнагляду, при створенні "секретного чату" використовується "асиметричне шифрування й алгоритм Диффії - Хеллмана", при якому з двох створених частин ключа одна ніколи не покидає призначеного для користувача пристрою й не передається каналами зв'язку".
"Таким чином, адміністратор сервісу в існуючій архітектурі ні за яких умов не має доступу до інформації, що дає можливість декодування електронних повідомлень, які приймаються, передаються, доставляються й (або) оброблюються з його допомогою», - говориться у відповіді Telegram.
