Вибори в Угорщині: коли Україні стане до них байдуже
Парламентські вибори в Угорщині завершилися безумовною перемогою чинної партії влади “Фідес” на чолі з чинним главою уряду Віктором Орбаном. За попередніми розрахунками (після опрацювання 98,96% голосів виборців) “Фідес” отримає мінімум 134 мандати, а головною опозиційною партією стане праворадикальна Йоббік (25 мандатів). Тобто, “Фідес” матиме не просто більшість, а конституційну — всього у національному парламенті 199 депутатів.
В Україні не люблять ні “Фідес”, ні Орбана, ні, тим більше, Йоббік. За, по-перше, проросійську політику, по-друге - за вимоги фактичної автономії для угорської меншини на Закарпатті.
Угорщина не приховує, що санкції проти Росії вона підтримує виключно, аби зберегти єдність ЄС, і виступає за їх скасування. Тобто, офіційний Будапешт цілісність української території підтримує, тому офіційно не визнає Крим частиною Росії, але щодо санкцій — вважає їх неефективними, а національним інтересом Угорщини — тісні економічні зв'язки з Росією. Український закон про освіту, який передбачає навчання на мові національної меншини тільки у початковій школі, викликав шалену критику і невдоволення Угорщини, і тепер вона відкрито оголосила, що чинитиме перешкоди європейській інтеграції України (і вже це робить), допоки згаданий закон не буде скасований щодо угорської меншини.
Звісно, така політика Угорщини і, відповідно, партії “Фідес” не може нам подобатися, нам би хотілося, аби сусідня Угорщина проводила більш лояльну до України політику. Бажання зрозумілі, але говорити про них нема сенсу, бо наразі вони явно нездійсненні. “Фідес” та Віктор Орбан, повторимо, впевнено утримали владу, а опозиції, яка б серйозно протистояла нинішній політиці щодо України, просто нема.
Виходить, наші проблеми у стосунках з Угорщиною — це надовго. Утім, щоб зробити такий висновок, зовсім не обов'язково було чекати перемоги “Фідес” на виборах. Україні вже давним-давно треба було раз і назавжди забути про такий спосіб “вирішення” проблем з сусідами, як “почекаємо, коли у них зміниться влада”. Це стосується і Угорщини, і Польщі, і Румунії. І Росії теж, до речі. Щодо Угорщини, то варто пам'ятати: мрії так чи так повернути до складу Угорщини Закарпаття, яке колись було частиною угорської держави і де нині проживає чисельна угорська меншина — це не “ексклюзив” Орбана, “Фідес” чи ультраправої партії Йоббік. Насправді, це “блакитна мрія” усіх угорських політичних сил (інша справа, що не всі вважають цю мету практично досяжною або важливішою за дружні стосунки з Україною). Приміром, зять Микити Хрущова Олексій Аджубей згадував у мемуарах, що лідер комуністичної Угорщини Янош Кадар пробував переконати керівництво СРСР віддати Закарпаття до складу Угорщини, а відтоді вже ледве не 60 минуло років...
Україна — потенційно набагато сильніша за Угорщину у будь-якому вимірі. І за кількістю населення, і за промисловим чи загалом економічним потенціалом, і за військовою потугою. Ми просто більші за Угорщину десь так разів у п'ять. Але потенцію треба реалізувати на практиці, з чим у нас хронічні проблеми вже останні чверть століття. А в Угорщині — навпаки.
Втішить це когось чи, навпаки, засмутить, але “антиукраїнська” (назвемо її так для простоти) політика “Фідеса” зовсім не є визначальною для угорських виборців. “Фідес” перемогла, тому що більшість угорців задоволені соціально-економічними результатами її правління. Як і у будь-якій іншій країні, де є реальний механізм зміни влади через вільні демократичні вибори, угорці оцінюють владу залежно від рівня власного добробуту. А соціально-економічна ситуація нині в Угорщині цілком задовільна, а якщо порівнювати з Україною — то просто чудова. Річна інфляція — 2%, рівень безробіття стабільно, рік у рік, зменшується, зростання економіки перевищує середній показник по Євросоюзу, мінімальна заробітна плата — 445 євро. У такій ситуації пересічний угорський виборець не має нічого проти, якщо його уряд ще й активно захищає угорців десь в Україні чи Румунії, чи Словаччині.
Нашому уряду взяти б приклад з Угорщини і Віктора Орбана. У сенсі — знизити інфляцію до 2%, дати роботу усім, хто нині їде за нею до Польщі та Чехії, підняти мінімальну зарплату до 445 євро, а це – більше 14-ти з лишком тисяч гривень. І відразу стосунки України та Угорщини поміняються принципово. Так, з'являться нові проблеми, але вони будуть для нас приємними, а ось нинішні проблеми — просто зникнуть. Зникне блокування Будапештом зустрічей Україна — НАТО, угорці Закарпаття вчитимуть державну мову так само якісно, як і всі громадяни України, а головне — вони бачитимуть для себе життєві перспективи вдома, в Україні, а не за кордоном у сусідній Угорщині.
Юрій Сандул. Київ
