Цими днями у Варшаві відбулася прем’єра двох документальних фільмів: «Дружба в тіні Кремля. Cьогодні Грузія» та «Дружба в тіні Кремля. Завтра Україна», в яких розповідається про російську війну в Грузії в 2008 році та агресію Росії в Україні в 2014 році. Головним героєм фільму про Україну є депутат Сейму від правлячої у Польщі партії “Право і Справедливість” (PiS) Малгожата Госєвська. У ньому, зокрема, розповідається про роботу польських та українських волонтерів на чолі з Госєвською над доповіддю “Російські воєнні злочини в Україні в 2014 році” та власне самі свідчення безпосередніх героїв цієї доповіді.

Після варшавської презентації фільму депутат Госєвська в інтерв'ю власному кореспондентові Укрінформу розповіла про фільм, роботу над доповіддю, її подальші перспективи в Гаазі, а також те, як світ сьогодні повинен будувати свої відносини з Росією.

ФІЛЬМИ “ДРУЖБА У ТІНІ КРЕМЛЯ” Є ЕЛЕМЕНТОМ БОРОТЬБИ З ПРОПАГАНДОЮ РОСІЇ

- Пані Малгожато, яким є головний меседж цих двох фільмів? Що режисери, а також ви, як один із головних героїв, хотіли донести глядачам?

- Багато про них говорить назва: “Дружба у тіні Кремля”. Фільми показують дружні зв’язки президента Лєха Качинського, а також мої, з багатьма людьми, що відбувається на фоні двох конфліктів. Одним із негативних моментів, який об'єднав два фільми, є путінська Росія – Росія з якою ми маємо справу, Росія, яку Захід зовсім не розуміє. У цій частині Європи ми дуже добре усвідомлюємо, чим є Росія, адже у нас це в генах. Ми маємо спільну історію, а тому не віримо Росії, знаємо, що вона є небезпечною. Захід цього зовсім не розуміє. Ми хотіли б, аби цей фільм подивилася якомога більша кількість глядачів. Ми хочемо з ним поїхати на Схід.

- На схід України?

- Так, але і до Грузії та Молдови. Ми хочемо ці фільми показувати разом. Ми також хочемо їх показати на Заході, оскільки щомісяця там з'являється тема санкцій щодо Росії.

- Якраз зараз продовжено санкції проти Росії...

- Так. Однак через кілька днів це питання знову з'явиться на порядку денному і знову треба буде шукати аргументи, аби переконати західних політиків, що санкції потрібно зберегти, що з Росією потрібно вести переговори твердо, що з нею не можна мати ділових контактів, що вона просто небезпечна. Я сподіваюся, що такі фільми, як “Дружба у тіні Кремля”, допомагають це аргументувати. Ми маємо боротися з кремлівською пропагандою, маємо формувати свою власну інтерпретацію. Під час показу фільму в залі з'явилося питання, що стосується російської пропаганди. Прозвучала також і відповідь: одним із елементів боротьби з цією пропагандою є принаймні створення і показ такого роду фільмів, демонстрація правди про Росію.

- Головною темою фільму про Україну є звіт про злочини росіян на Донбасі в 2014 році. Після того, як ви передали цей звіт до Міжнародного трибуналу в Гаазі в 2016 році й після того, як його було представлено у кількох столицях, фактично нічого не відбувається...

- Так, це правда.

- Можливо, фільм стане якимось стимулом, який знову приверне особливу увагу на Заході до того, що Росія робить на Донбасі?

- Сподіваюся, що так, адже фільм є більш промовистим. Доповідь є великою, її складно відразу прочитати. Тому, її легше оминути увагою, бойкотувати чи просто не помічати. Натомість, фільм є простішою, але більш сильною формою розповіді про цей звіт. З ним легше достукатися до людей, до людського сумління. Я сподіваюся, і таким є розрахунок авторів фільму, щоб акцентувати увагу на цьому звіті, щоб показати те, що фактично діється в Україні.

ДОПОВІДЬ ПРО ЗЛОЧИНИ РОСІЇ ПОТРІБНО РОЗШИРИТИ

- У Гаазі це також можуть помітити?

- Звичайно, що судді є незалежними, не підлягають впливу – і так має бути. Але сподіваюся, що вони все ж візьмуть до уваги страждання людей у документі, який ми подали, що вони почнуть розглядати цю справу і зроблять це якомога швидше, поки свідки ще живуть. Адже відомо, що вони помирають у результаті завданих їм ран і того, що їм довелося пережити. Є ряд осіб, які не наважилася нам дати свідчення під час підготовки доповіді про завдані їм кривди, оскільки спогади про це для них були дуже болючими. Адже там відбувалися страхітливі зґвалтування молодих дівчат. Ми знаємо про випадок однієї молодої дівчини, яка потрапила до рук бандитів із чеченського підрозділу – виняткових cадистів. Я не знаю, чи вона взагалі коли-небудь зможе психологічно відновитися і дати свідчення, але сподіваюся, що все ж таки ця дівчина погодиться. Є також інформація, яку ми отримували, але, на жаль, ніхто не наважився дати відповідні свідчення, що стосувалися кастрування молодих хлопців, солдатів. Але, можливо, в майбутньому ми зможемо отримати свідчення від цих осіб.

- Тобто у вас є в планах розширення цієї доповіді за рахунок свідчень інших осіб, адже війна, на жаль, триває і кількість людей з трагічною долею збільшується?

- Таких драматичних історій є багато. Я думаю, що можна робити чергові розділи цієї доповіді. Ми хотіли б зробити окрему доповідь, що стосуватиметься Криму. Можливо, спробуємо це зробити восени цього року. Ми про це вже думаємо впродовж тривалого часу і сподіваємося, що втілимо це в життя. Однак, тут важливо, щоб Гаазький трибунал розпочав вивчення вже поданої доповіді й почав викликати свідків для дачі формальних свідчень. Тоді не буде перешкод, аби збільшити кількість цих свідків. У такому випадку ми повертаємося до справи і чергові особи, які могли б дати нові свідчення, сподіваюся, матимуть можливість це зробити. І для цього вже не обов'язково буде нам писати чергову доповідь.

САНКЦІЇ ПРОТИ РОСІЇ ПОТРІБНО НЕ ВІДМІНЯТИ, А РОЗШИРЮВАТИ

- Зараз у Росії триває чемпіонат світу з футболу й одночасно з цим голодують кілька відомих українських політв'язнів, зокрема Олег Сенцов. Чи можна це вважати якоюсь формою шизофренії всього світу?

- Так, згодна. Зрештою, ми багаторазово говорили про те, що цей чемпіонат не повинен відбутися в Росії, що Росія не є країною, яка заслуговує на проведення такого чемпіонату, адже вона використає це у своїй пропаганді. Це, власне, і відбувається. Іноземці бачать у Росії вичищені вулиці, симпатичних людей, гарні стадіони – і тим захоплюються. Відтак, маємо відповідні висловлювання у ЗМІ, наприклад від Збігнєва Бонєка (президент польської федерації футболу в Твіттері дякував Росії за відмінну атмосферу під час чемпіонату). Це дуже прикра справа. Адже всі мають розум. Я б закликала всіх: перш ніж написати такий твіт, варто добре подумати про те, що вони роблять.

- Деякі зі світових лідерів, наприклад президент США Дональд Трамп, не виключають відновлення G8...

- Президент Трамп є лідером наддержави і він повинен розмовляти навіть із таким диктатором і терористом, яким є Путін, оскільки завдяки переговорам є шанс досягнути якусь ціль. Тому я не боялася б цього діалогу. Важливо, щоб і надалі продовжувалися дії, які США розпочали раніше. Йдеться про військову присутність США в нашій частині Європи, підтримку енергетичної незалежності від Росії, ініціативи “Трьох морів” та рішучу позицію у питаннях санкцій і “Північного потоку-2”. Це справи, щодо яких Дональд Трамп висловлювався дуже рішуче, і я переконана, що він не відступить від своїх позицій.

- Упродовж останнього часу на Донбасі зросла інтенсивність обстрілів, у результаті складної ситуації на фронті загинуло більше десяти українських військовослужбовців. Як на цю ситуацію повинен реагувати світ?

- Реакція має бути рішучою. Потрібно вести дискусію не довкола питання – чи продовжувати санкції, а як їх можна розширити і що ще можна зробити, щоб зупинити Росію. Але, насамперед, потрібно зараз заблокувати цей ганебний російсько-німецький проект “Північний потік-2”.

- Польща весь час із політичної точки зору підтримує Україну, зокрема нещодавно Сейм Польщі прийняв резолюцію щодо підтримки українських політичних в'язнів в Росії...

- Так, у цьому питанні є загальна згода, незважаючи на політичні поділи у парламенті. Ми повністю підтримали ініціативу опозиції з цього питання, без жодних дискусій. Є справи, в яких ми говоримо одним голосом. Варшава підтримує Україну на міжнародній арені й вже неодноразово вона це доводила.

Юрій Банахевич, Варшава