Місцеві вибори у Польщі: гіркий присмак прогнозованої поразки влади

У неділю в Польщі відбувся другий тур виборів до органів місцевого самоврядування. Мери, війти та бургомістри обиралися у понад 600 населених пунктах, де жоден із кандидатів у першому турі не набрав понад 50% голосів. Результати цих виборів не є втішними для влади: кандидати від правлячої "Об'єднаної правиці" програли мерські вибори не лише у всіх великих містах, а й у багатьох середніх та малих, де перемога була на відстані витягнутої руки. Чому так сталося і що це означатиме для політичної сили Качинського?

"СКЛЯНА СТЕЛЯ" У ВЕЛИКИХ МІСТАХ

Жоден із провідних політиків правлячої "Об'єднаної правиці": ані лідер "Права і справедливості"(PiS) Ярослав Качинський, ані прем'єр Матеуш Моравецький, ані хтось із віце-прем'єрів чи маршалків парламенту станом на обід понеділка жодним чином не прокоментували результати другого туру виборів. Це є красномовним свідченням того, що представники влади воліють поки що не висловлюватися стосовно того, що іншим словом як "поразка" для влади і не назвеш.

За перших осіб польської влади віддуваються політики "другого ешелону" правлячої політсили. Проте й вони, силоміць шукаючи позитивів, усе ж визнають, що другий тур став поразкою для влади. Екс-глава МЗС Польщі, депутат PiS Вітольд Ващиковський підкреслив у коментарі польським ЗМІ, що "є над чим подумати", адже багато з політиків правлячого табору очікували на інші результати. Заступник міністра культури Ярослав Селлін у свою чергу визнав, що влада дійсно має проблеми з підтримкою, особливо у великих містах, однак, намагатиметься аналізувати ситуацію, аби врахувати помилки перед наступними парламентськими і президентськими виборами.

Аналізувати і справді є що: партія влади мала ще шанс у другому турі поборотися за мерські посади у кількох великих воєводських містах, зокрема у Гданську, Кракові та Кельце. Однак, дива не сталося: кандидати від ліберальної опозиції або незалежні кандидати у великих містах на голову випередили кандидатів від влади. Варто зауважити, що "Об'єднана правиця" не мала якихось особливих ілюзій щодо мерських посад у великих містах: польські мегаполіси традиційно голосують за кандидатів із більш ліберальними поглядами. У той час виборець правоконсервативної влади проживає, як правило, у невеликих містах та селах, особливо на сході та півдні Польщі. Утім пробити цю "скляну стелю" обмеженої підтримки у великих містах тим більше було справою честі для правоконсервативної влади. Для цього було обрано тактику зробити ставку на "молодих вовків", прогресивну молодь у рядах влади: кандидатами на посади мерів у Варшаві, Кракові чи Гданську були політики молодої генерації "Об'єднана правиця". Однак розрахунок на нові обличчя у владі й, так би мовити, "свіжу кров" – не приніс перемогу PiS.

НЕГАТИВНІ ТРЕНДИ У МАЛИХ МІСТАХ

Попри те, що поразка у великих містах для влади була прикрою, вона, все ж таки,  певною мірою була прогнозованою. Натомість, холодним душем для чинної влади стала поразка на мерських виборах у невеликих та середніх містах, особливо там, де шанси на перемогу були дуже значними.

Між першим і другим туром виборів лідери "Об'єднаної правиці", зокрема Ярослав Качинський, екс-прем'єр Беата Шидло, особисто об'їжджали, передусім, саме невеликі міста, усвідомлюючи, що перемога саме там є найбільш реальною. Але й тут результат виявився невтішним. Окрім міста Холм, де представник влади зміг обійти конкурента, "Об'єднана правиця" програла навіть там, де її кандидати вели за результатами першого туру.

Знаковими стали поразки провладних кандидатів у містах Седльце, Остроленька чи Нови Сонч. У цьому останньому не допомогла й прихована агітація з боку президента Анджея Дуди, який у поминальний четвер, 1 листопада, разом із кандидатом від влади відвідав місцеве кладовище. Це викликало обурення і звинувачення з боку опозиції у прихованій агітації з боку президента, який, де-факто, має залишатися нейтральним.

Ударом і навіть своєрідним приниженням для PiS є також результати виборів у Перемишлі. Ще кілька місяців тому складно було повірити у те, що в місті, яке традиційно було бастіоном чинної влади й звідки родом є, наприклад, маршалок Сейму Марек Кухцінський, кандидат від PiS із тріском програє супернику від радикального руху Kukiz'15, за якого проголосують аж 75% виборців.

Результати другого туру виборів не залишають владному табору в Польщі нічого іншого. як намагатися применшити значення мерських виборів, намагаючись сфокусувати увагу поляків на перемозі у виборах до сеймиків воєводств у першому турі місцевих виборів. Як відомо, PiS із коаліційними партнерами здобули більшість у дев'яти воєводствах, а в шести воєводствах влада керуватиме одноосібно. З точки зору стратегії, "Об'єднана правиця" саме на цьому фокусуватиме свою увагу, готуючись до наступних виборчих баталій до Європарламенту, Сеймі та за посаду президента.

Тим не менше, не здобуваючи керівництво у великих містах і втрачаючи його у середніх та малих, влада мусить визнати, що для неї загоряється "червона лампочка", яка демонструє, що сприятлива економічна кон'юнктура й розгалужені завдяки їй соціальні проекти вже не є панацеєю і гарантією майбутніх перемог.

PiS стоїть перед дилемою необхідності серйозних змін – кадрових, організаційних, у сфері стратегічних комунікацій. В іншому випадку, правоконсерватори у Польщі, очевидно, продовжуватимуть втрачати свої позиції на користь ліберальної опозиції. Відтак, переможний результат парламентських виборів у Польщі восени 2019 року для влади вже не є таким очевидним.

Юрій Банахевич, Варшава