Канабіс за рецептами і без. Як із цим у світі?
30 січня на сайті Верховної Ради зареєстрували петицію із закликом «законодавчо врегулювати канабіс для науки і медицини». Наступного дня в.о. міністра охорони здоров`я України Уляна Супрун закликала підтримати цю петицію і розповіла про корисні властивості коноплі. Марихуана – найбільш поширений наркотик у світі, який дійсно має лікувальні властивості. Однак у Кримінальному кодексі України немає поділу на важкі й легкі наркотики – вони усі об’єднані поняттям “наркотичні речовини”. За виготовлення, придбання і зберігання канабісу загрожує обмеження або позбавлення волі на строк до трьох років.
Тож поки в Україні карають за травичку, як до цього питання підходять в інших країнах?
США: МАРИХУАНА ЛЕГАЛІЗОВАНА У БІЛЬШОСТІ ШТАТІВ
Дозволяти чи ні вживання лікувального або так званого рекреаційного канабісу кожен з 50-ти американських штатів визначає самостійно. Тому марихуана має як мінімум чотири статуси дозволу на території Америки.
Так, у окремих штатах визнається повністю легальним вживання канабісу. Ще майже два десятки штатів дозволяють використовувати його лише в лікувальних цілях. Інші визнають легальним вживання марихуани з метою лікування, але обов'язково з низьким рівнем TГК – тетрагідроканабідинолу (тобто самого наркотичного компоненту). Ну і, ряд штатів не визначилися в цьому питанні, тому на їхній території досі діє федеральний закон, який забороняє зберігання та вживання марихуани. Однак при цьому не всюди передбачена кримінальна відповідальність за порушення цих правил, адже в деяких штатах марихуана "декриміналізована" окремими актами.
Станом на 2018 рік у США марихуана була легалізована так чи інакше в 33 штатах, столичному окрузі Колумбія, а також на американських територіях Гуам, Пуерто-Ріко, Островах Північної Маріани та Віргінських островах. При цьому діють певні обмежувальні норми. Зокрема, вік покупців марихуани має бути не меншим за 21 рік, а вага придбаного товару – часто не більше унції, тобто 21 грама.
Тим не менше, ситуація іноді доходить до абсурду. Наприклад, у Вашингтоні вживання канабісу не обмежено суворими актами, але багато хто з тих, хто працює в столиці, живе в сусідньому штаті Вірджинія. Варто лише просто переїхати на метро через річку, і навіть медичний пакетик з марихуаною може стати причиною для кримінальної справи.
Цікаво, що основний бум легалізації канабісу припав на президентство Барака Обами. Але й президент Трамп не висловлює заперечень щодо нинішньої політики, яка діє в США стосовно марихуани. Він підтримує порядок, за якого кожен зі штатів визначає законність вживання цієї речовини в медичних чи рекреаційних цілях.
КАНАДА: ДОЗВОЛЕНО, АЛЕ НЕДОСТУПНО
Як друга у світі країна (після Уругваю), яка повністю легалізувала на своїй території немедичне вживання марихуани, Канада нині задає тренд у цій новій сфері. З 2001 року канадці могли вживати канабіс за рецептом лікаря, а з жовтня 2018-го призначення для цього більше не вимагалося.
Легалізації передувало тривале громадське обговорення, до якого влада намагалася залучити якомога більше людей усіх вікових груп та соціальних прошарків. За словами Джастіна Трюдо, головна мета легалізації – боротьба із криміналом та недопущення вживання марихуани дітьми й підлітками. Варто відзначити, що у Канаді існує давня культура вживання марихуани. Її достатньо легко роздобути і відносно соціально прийнятно курити, чого не скажеш про алкоголь, який на більшості території країни продається лише в монопольних державних крамницях. Через це населення в своїй масі дуже рано стикається з марихуаною. До речі, Джастін Трюдо, як і багато інших політиків, сам неодноразово заявляв, що пробував у юні роки марихуану.
Для процесу легалізації Канада обрала поступовий підхід, дозволивши спершу продавати лише обмежений перелік товарів із вмістом марихуани. Так, напої й готові страви з марихуани – досі під забороною, однак цього року мають легалізувати і їх після підбиття підсумків і винесення висновків із попереднього етапу.
З огляду на федеральний устрій країни, саме провінційні уряди (а їх у Канаді 13) були уповноважені встановлювати правила вживання марихуани. Центральний уряд вніс зміни до Кримінального кодексу та ухвалив мінімальні стандарти, а провінції та території мали право робити їх суворішими. Так, незважаючи на те, що на федеральному рівні мінімальний вік покупців марихуани встановлений на рівні 18 років, у більшості провінцій цей легкий наркотик не продадуть нікому, молодшому за 19, а в Квебеці наразі взагалі готуються підняти цю планку до 21 року. Так само, на федеральному рівні громадянам дозволено вирощувати вдома до чотирьох рослин, але в Квебеці та Манітобі — жодної.
Збут марихуани також повністю покладено на провінції й території, більшість із яких вирішили запровадити державну монополію, відкривши окремі магазини із жорстким контролем віку відвідувачів. На більшості території країни діє також система онлайн продажу, але з багатьма застереженнями.
Прикметно, що попри роки ретельної підготовки Канади до легалізації, країна виявилася все ж не готовою, і вже протягом перших тижнів більшість запасів офіційних магазинів були розпродані. З огляду на те, що рослинам потрібен час на дозрівання, швидко налагодити поставки не вдалося, що відкрило друге дихання чорному ринку. Експерти стверджують, що на врівноваження попиту й пропозиції знадобиться щонайменше два роки, але легальна індустрія все одно щороку додаватиме 8 млрд дол. до канадського ВВП.
НІДЕРЛАНДИ: ЛЕГАЛІЗАЦІЯ З 1970-Х
Нідерланди – це одна з небагатьох країн, де з 1972 року офіційно поділяють наркотики на важкі та легкі. Парламент Нідерландів ухвалив, що зберігання легких наркотиків в обсязі не більше 30 грамів не буде переслідуватися законом, тоді як за важкі суворо каратимуть.
Звідки береться марихуана в кава-шопі – вам ніхто чітко не пояснить. Проблема поставок була і залишається головним парадоксом місцевої конопляної політики. Час від часу це питання піднімається, та як прибрати “сіру зону” між законною торгівлею та нелегальним вирощуванням коноплі й забезпечити контроль якості продукту, парламентарії не можуть дійти згоди й досі. Одні пропонують масштабне вирощування великими фермами, які постачатимуть якісний, перевірений продукт до кава-шопів. Інші пропонують кава-шопам вирощувати самим і нести відповідальність за те, що продають.
У звичайному магазині, разом із водичкою та іншими продуктами, можна придбати печиво з канабісом, шоколадку з канабісом, чай і навіть пиво із канабісом. У повітрі – специфічний запах. На вулиці чи не кожен другий забиває косячка. І чим сильніший запах, тим ближче вулиця знаменитих кава-шопів. Купити тут можна не більше 5 грамів в одні руки й лише для власного споживання. У кава-шопі одночасно може бути до 500 грамів наркотику. Продають зілля лише за умови, що тобі виповнилося 18 років.
В інших нідерландських містах — більше обмежень. Наприклад, в Гаазі не можна курити марихуану у велелюдних місцях: на центральному вокзалі, великих торгових районах, центрі міста. А ще в деяких містах, наприклад Маастрихті, курити траву дозволено лише місцевим мешканцям, ба більше – для відвідування кава-шопів їм треба мати спеціальну "конопляну картку".
Після введення на півдні Нідерландів "конопляних карток" торгівля марихуаною швидко стала неконтрольованою. Замість кава-шопів зіллям почали торгувати просто на вулицях, а місцеві мешканці зі спецкартками стали заробляти, купуючи туристам марихуану.
БЕЛЬГІЯ: НЕ БІЛЬШЕ ОДНІЄЇ РОСЛИНИ І ТРЬОХ ГРАМІВ МАРИХУАНИ НА ЛЮДИНУ
Бельгія посідає особливе місце серед країн, де марихуану та пов’язані з нею препарати «декриміналізовані». Вживання медичних препаратів із вмістом таких речовин дозволено, водночас, держава ввела обмеження щодо кількості наркотичних речовин, володіння якою не суперечить закону.
Окремим Королівським указом від вересня 2017 року складено перелік та класифікацію препаратів різних груп, які містять наркотичні речовини на основі канабісу. За офіційною статистикою, такими препаратами скористалися близько 10 відсотків бельгійців, які зверталися по медичну допомогу (або відвідували так звані «кава-шопи» у сусідніх Нідерландах, з профілактичною, зрозуміло, метою).
При цьому в Бельгії, на відміну від деяких інших країн, пацієнту, який є учасником програм лікувальної марихуани, не потрібно мати так звану «конопляну картку», яка є підставою для легального володіння та вжитку цієї речовини. Це пояснюється тим, що препарати із вмістом або на основі канабісу можна отримати в аптеках виключно за призначенням лікаря. Бельгія не вимагає спеціальних дозволів на використання таких препаратів, тому що всі наявні медичні речовини з такими властивостями сертифіковані державою.
Несанкціоноване виробництво речовин із вмістом канабісу у Бельгії заборонене, хоча використання таких речовин не вважається порушенням закону.
Цікаво, що з 2003 року мешканцям Бельгії дозволено навіть вирощувати марихуану, але у кількості не більше однієї рослини на людину, при цьому вміст наркотичних речовин у цій рослині не має перевищувати 0,2 відсотка від загальної маси. Положення цікаве само по собі, адже поки не вирощено жодної рослини, де природою позначено кількість наркотичних речовин. Тож, або володарі рослин ризикують, або правоохоронці дивляться на таке обмеження «крізь пальці».
За компромісним рішенням, якого дійшли правоохоронці та судова влада в Бельгії, покаранню підлягають особи, які мають при собі більше 3 грамів канабісу, в рослинній формі або у формі речовини/препарату.
При цьому повністю заборонено проносити такі речовини у дитячі та шкільні заклади, або у масові публічні місця з метою розповсюдження: така дія карається ув’язненням від трьох місяців до одного року та/або штрафом від 8 000 до 800 000 євро. За відсутності обтяжуючих обставин володіння канабісом для персональних потреб може каратися штрафом від 120 до 200 євро. Якщо людина повторює таке порушення протягом року, розмір штрафу або термін ув’язнення можуть збільшити у кілька разів.
За даними бельгійської поліції, кількість правопорушень, пов’язаних із володінням або використанням наркотичних речовин на основі канабісу, поступово зростала з 2005-го до 2014 року. У цей же період, за офіційною статистикою, знизилася кількість вживання «важких» наркотиків, таких як героїн.
15 вчених з Університету Лювена (University of Leuven), які досліджували питання у 2018 році, дійшли висновку про те, що ліберальна політика Бельгії щодо канабісу завдає шкоди всьому суспільству країни, і що держава поступово програє «битву з марихуаною».
НІМЕЧЧИНА: КІЛЬКІСТЬ ПОКУПЦІВ ЛІКІВ ІЗ КАНАБІСОМ СТРІМКО ЗРОСТАЄ
Час від часу Німеччиною проходять демонстрації, щоправда, не дуже численні, за повну легалізацію канабісу. У країні навіть є «Німецьке об'єднання за легалізацію конопель». Цікаво, що до закликів повністю легалізувати цей наркотик нещодавно приєднався… Союз службовців німецької кримінальної поліції. Там розсудили, що заборона лише створює передумови для розвитку чорного ринку марихуани. На сьогодні марихуана є найпоширенішим з усіх нелегальних наркотиків, у 2017 році німецькі поліцейські конфіскували понад 9 тонн цієї речовини.
Проте, фахівці та влада тримаються іншої точки зору. Так, категорично проти легалізації марихуани виступає уповноважена уряду ФРН з наркотиків Марлене Мортлер, яка каже, що це було би «капітуляцією».
Утім, Німеччина стала однією з перших європейських і найбільших країн в світі, що легалізувала медичний канабіс на федеральному рівні. У березні 2017 роки після багаторічних суперечок депутати німецького Бундестагу одностайно проголосували за закон про використання конопель у медичних цілях. Зараз препарати з вмістом канабісу – у вигляді екстракту або сухого збору – можна придбати в аптеках за рецептом. У принципі, це можна було зробити й раніше, але право на такі ліки було лише у близько 650 осіб на всю країну. За перший рік кількість тих, хто може купити препарати, зросла в 200 разів і продовжує збільшуватися в геометричній прогресії. На рецепт можуть розраховувати пацієнти з сильними хронічними болями, люди, які страждають на розсіяний склероз, ревматизм, онкологічні захворювання або на СНІД, але лише за умови, що їм не допомогли інші методи терапії.
Виробництво ліків зростає, при цьому, як і раніше, культивування, виробництво, торгівля, придбання і зберігання будь-яких частин конопляних рослин у ФРН заборонено. Зараз лікарські препарати виготовляються з імпортованого з Нідерландів і Канади канабісу, але з цього року планується використовувати коноплю власного збору. Німецьке агентство з контролю за канабісом з усією відповідальністю підійшло до вибору виробників для місцевого ринку, оголосивши конкурси та тендери.
Такого «скаженого успіху» у вигляді шаленого зростання кількості отримувачів наркологічної допомоги автори закону не очікували. Але справу зроблено, закон ніхто скасовувати не збирається, а ті, хто робить на цьому бізнес, задоволено потирають руки і підраховують прибуток.
АВСТРІЯ: ДЕРЖАВНА МОНОПОЛІЯ НА ВИРОБНИЦТВО
Канабіс в Австрії підпадає під дію положень закону про наркотичні речовини. Кримінальним злочином є придбання, володіння, вирощування, ввезення, вивезення або ж надання канабісу іншим особам. Поняття збереження мінімально допустимої кількості марихуани для власних потреб відсутнє.
Вирощування промислової (волоконної) коноплі, вміст у якій наркотично активної речовини тетрагідроканнабінолу (ТГК) не перевищує 0,3%, не підпадає під норму цього закону та регулюється відповідними положеннями ЄС та Австрії. Сорти коноплі з вмістом ТКГ менше 0,3% також можуть використовуватися при виробництві харчових продуктів.
Водночас, у країні дозволено вирощування рослин роду Cannabis з метою отримання наркотичних речовин для виготовлення лікарських препаратів та пов’язаних з цим наукових цілей. Займатися цим дозволено виключно Агентству з питань охорони здоров'я та безпеки харчових продуктів (AGES), яке належить Республіці Австрія і працює під наглядом та контролем Федерального міністерства праці, соціальних питань, охорони здоров'я та захисту прав споживачів.
Таким чином, в Австрії існує державна монополія на виробництво марихуани в медичних цілях. За повідомленнями ЗМІ, у 2017 році AGES виробила близько 250 кг такого канабісу.
На даний момент в країні затверджений медпрепарат з активними інгредієнтами канабісу, який містить комбінацію двох екстрактів – один виробляється з сорту, багатого на тетрагідроканнабінол (ТКГ), інший – з сорту, багатого на канабідіол. Цей препарат схвалений для лікування спазматичних симптомів у пацієнтів з розсіяним склерозом.
ТГК як чисту речовину (також відомий як дронабінол) можна купити за так званим "магістральним рецептом" безпосередньо в аптеці. Як правило, лікарі виписують його хворим, які страждають на параліч, у випадку симптомів розсіяного склерозу та інших невропатій, для полегшення хронічного болю або ж при втраті апетиту, нудоті, а також хворим на рак та СНІД.
ПОЛЬЩА: ДО ЛЕГАЛІЗАЦІЇ МАРИХУАНИ ЩЕ ДАЛЕКО
У Польщі вживання та розповсюдження марихуани заборонено законом. У відповідності до польського законодавства щодо “протидії наркоманії” від 2005 року, за володіння марихуаною загрожує ув’язнення терміном до трьох років, а за продаж стороннім особам, зокрема малолітнім, – навіть до 15-ти років.
У Польщі віддавна здійснюються спроби легалізації легких наркотиків, у першу чергу – марихуани. Зокрема, після виборів 2011 року новостворена у польському Сеймі фракція лівого спрямування “Рух Палікота” ініціювала законопроект про відміну покарання за володіння невеликою кількістю легких наркотиків. Зокрема, політики цього руху пропонували спочатку відмінити покарання за володіння при собі 50 гр. марихуани, а надалі – повністю легалізувати “траву”. Про серйозність намірів політиків цього руху свідчило те, що вони на лацканах піджаків замість партійного значка носили значок із листям коноплі. Однак, цей PR-хід не допоміг їм реалізувати задумане: законопроект так і залишився на папері, а згодом розпався і сам “Рух Палікота”. Станом на сьогодні у польському парламенті немає партій лівого спрямування, а серед політиків правлячої правоконсервативної більшості ця ідея, м’яко кажучи, не є популярною.
Кілька днів тому міністр охорони здоров’я в уряді “Право і Справедливість” Лукаш Шумовський в інтерв’ю радіо RMF FM заявив, що немає жодних шансів на легалізацію марихуани в Польщі. Він аргументував це тим, що всі медичні дослідження однозначно свідчать: вживання легких наркотиків у перспективі призводить до залежності від більш небезпечних наркотиків. Він додав, що про це говорять дані досліджень у країнах, які легалізували легкі наркотики. Деякі польські ЗМІ ліберального спрямування відразу зауважили, що інформація міністра немає нічого спільного з правдою, оскільки навіть серед науковців, які займаються вивченням цього питання, немає згоди з цього приводу.
Утім, Польща має успіхи в легалізації легких наркотиків в медичних цілях. Зокрема, в жовтні 2017 року Польща легалізувала використання індійської коноплі в медичних цілях. Таку можливість може бути надано важкохворим пацієнтам, зокрема онкохворим, після спеціально наданого дозволу, отриманого у кожному конкретному випадку на п’ять років від управління лікарських продуктів та медпрепаратів. Легалізацію марихуани в медичних цілях можна вважати особистим успіхом колишнього депутата Сейму Томаша Каліти. Маючи складне онкозахворювання, він звертав увагу на потребу використання легких наркотиків у медицині, аби полегшити страждання важкохворих пацієнтів. Під час однієї з зустрічей із Калітою президент Польщі Анджей Дуда пообіцяв легалізувати легкі наркотики в медицині. Дуда виконав свою обіцянку. Щоправда, сам колишній польський політик не дожив до знаменного дня: він помер кілька місяців до цього.
РУМУНІЯ, МОЛДОВА: НА РІВНІ ДЕБАТІВ ТА ОКРЕМИХ ІНІЦІАТИВ
Згідно з офіційними даними за 2018 рік, кожен десятий румунський ліцеїст хоч раз у житті курив марихуану, проте ніхто з них завзятим наркоманом так і не став. У Румунії питання про легалізацію марихуани періодично обговорюється з 2005 року. З недавнього часу громадські організації Румунії проводять збір підписів під петицією про необхідність легалізації марихуани. За попередніми даними, під петицією підписалися десятки тисяч румунських громадян, проте сказати з упевненістю, що депутати парламенту Румунії візьмуть до уваги цю петицію, ніхто не береться.
На початку 2018 року одна спроба легалізації марихуани все ж була. Законодавчу ініціативу оприлюднив відомий в Румунії хірург, депутат парламенту від Націонал-ліберальної партії Леон Денеіле. Однак, ініціатива ця так і залишилася ніким не поміченою ініціативою, і не відомо, скільки часу вона буде припадати пилом в архівах законодавчого органу країни.
На сьогодні Румунія не може імпортувати лікарські препарати на основі марихуани, виготовлені в країнах, де її виробництво дозволено в медичних цілях. У міністерстві охорони здоров'я Румунії відсутня нормативна база для використання таких медичних препаратів.
У Молдові ж про легалізацію марихуани вперше заговорили лише в січні 2019 року. Автором ініціативи виступив незалежний кандидат у депутати парламенту, підприємець Думітру Чеботереску. Він розмістив на вулицях Кишинева передвиборчі плакати, звернувшись до виборців із проханням підтримати декриміналізацію марихуани для її подальшого використання в медичних цілях. Ініціатива Чеботереску неоднозначно була сприйнята громадянами: одні – засуджують, інші – підтримують, вважаючи, що це знизить рівень криміногенної обстановки в країні, а представники правоохоронних органів зможуть сконцентрувати свої зусилля на більш тяжких і жорстоких злочинах. У разі перемоги на виборах, Думітру Чеботереску обіцяє просувати ще одну свою ініціативу – домагатися відновлення вирощування промислової коноплі.
Згідно з чинним молдавським законодавством, за вирощування марихуани, покарання може бути від умовного тюремного терміну до реального ув'язнення, максимальний термін якого – 15 років в'язниці. Втім, у Молдові можна загриміти до в'язниці навіть за один-два грами марихуани.
ЛАТВІЯ, ЕСТОНІЯ, ЛИТВА: СУСПІЛЬСТВО ПОВІЛЬНО ДОЗРІВАЄ
Юридично споживання марихуани в Латвії не декриміналізовано. При цьому її популярність досить висока. Згідно з офіційними даними за 2017 рік, у віковій групі 15-24 роки «балуються травкою» 14,5% латвійців. У віці від 25 до 34 років марихуану палять 6,6% .У старших категоріях ця звичка поширена менше: 35-44 роки – 1,3%.
У 2012 році в країні почалася активна кампанія за декриміналізацію марихуани. Це привело до того, що наступного року відповідальність за дії, пов'язані з нею, була значно знижена. Якщо людина «засвітилася» при покупці або зберіганні марихуани в невеликих кількостях і без наміру її реалізації, все закінчиться попередженням, у гіршому випадку – штрафом у 280 євро. Але при цьому затриманий підписує папір, що його попередили: якщо він протягом року попадеться вдруге, йому може загрожувати кримінальна відповідальність. І відповідне покарання: більший штраф, примусові роботи або навіть позбавлення волі до трьох років. Щодо виготовлення, придбання, зберігання марихуани з метою реалізації, то це «потягне» на термін від 2 до 8 років в'язниці. А у разі вчинення такого злочину в групі – 3-10 років. Якщо ж йтиметься про торгівлю у великих розмірах і організовану злочинну групу, то отримати можна від 5 до 15 років із конфіскацією майна або без.
При цьому питання про можливість і необхідність декриміналізації марихуани, повної або часткової (для використання в медичних цілях) порушується в Латвії чи не щороку. Причому на найвищому рівні – обговорення йде вже у парламенті та уряді. Правда, поки консенсусною є думка, нібито країна до цього ще «не дозріла». Але з натяком – що може дозріти в недалекому майбутньому.
Схожа ситуація в Естонії. Теж досить висока популярність марихуани в молодих вікових категоріях; схожа система покарань, найпоширеніше з яких – штраф (від 12 до 1200 євро, середня сума штрафів – близько 80 євро) та теж бурхливі суперечки про можливість декриміналізації марихуани. І схожий висновок, мовляв, дані соцопитувань показують, що значна більшість населення не готова до цього. Отже влада не наважується йти наперекір вокс популі.
Дещо інша ситуація в Литві. Там у жовтні минулого були прийняті поправки до закону, якими узаконено медикаменти з вмістом канабісу. Важливо підкреслити: дозволили не марихуану, «травку», а лише лікарські засоби, зареєстровані в Євросоюзі, що містять коноплю. Їх можна буде виписувати хворим, що страждають на розсіяний склероз, рак, автоімунні захворювання тощо.
Схоже, однак, що це лише перший крок. Наприкінці минулого тижня один депутат литовського Сейму заварив у парламенті конопляний чай і випив його. Що, з одного боку, відповідно до закону, загрожує штрафом або позбавленням волі до двох років (оскільки експертиза знайшла в такому чаї заборонену речовину). Але, з іншого боку, чай був куплений офіційно, в універмазі. Таким чином, депутат показав усю нелогічність, ба, навіть абсурдність існуючої системи заборон. І закликав до упорядкування ситуації, в тому числі – і до більшої легалізації канабісу.
ТУРЕЧЧИНА: ЗА ФУТБОЛКУ З ЛИСТКОМ МАРИХУАНИ – 5 РОКІВ В'ЯЗНИЦІ
У Туреччині програма використання марихуани у медичних цілях існує, але вона не є поширеною. Аби отримати дозвіл на придбання препаратів на основі канабісу, пацієнт повинен відвідати лікаря, що уповноважений видавати так звані «червоні» рецепти – на ліки, що містять наркотичні речовини. Лікар оцінює стан пацієнта і лише у разі висновку, що медична марихуана є найкращим курсом лікування, призначає такі препарати. При чому таке призначення відбувається лише після того, як пацієнт проходив лікування іншими препаратами (без вмісту канабісу) і вони не мали ефекту.
Попри те, що у кількох регіонах дозволене вирощування «медичної марихуани» під строгим контролем та у регульованій кількості, придбання, зберігання та вживання канабісу для особистих цілей лишається поза законом і карається тюремним ув’язненням від 2 до 5 років.
Всередині країни нині йде жорстка боротьба із розповсюдженням та вживанням марихуани. Наразі найбільш уразливою верствою населення вважають молодь у віці 15-24 років. Час від часу турецька поліція проводить рейди на вулицях міст, відслідковує соціальні мережі, оголошення та інші джерела «реклами» наркоторговців.
Окрім населення, інформаційна робота проводиться і з туристами. Їх попереджають і застерігають не приставати на пропозиції в нічних клубах чи барах купити наркотичні речовини. Щороку в Туреччині за збут, зберігання чи використання наркотиків арештовують кілька сотень іноземців.
Під загрозу туриста також може поставити невинне на перший погляд і досить поширене в інших країнах світу зображення листа канабісу на одязі, взутті, аксесуарах чи то поширення таких фото у соцмережах. Так, лист марихуани на футболці може стати причиною для кримінального провадження та позбавлення волі до 5 років за пропагування вживання наркотиків.
Ярослав Довгопол, Максим Наливайко, Ірина Драбок, Дмитро Шкурко, Ольга Танасійчук, Василь Короткий, Юрій Банахевич, Зінаїда Гурська, Олег Кудрін, Ольга Будник. Вашингтон-Оттава-Гаага-Брюссель-Берлін-Відень-Варшава-Кишинів-Рига-Анкара
