Парламентські вибори у Молдові: знову між Сходом і Заходом
У неділю, 24 лютого, у Молдові оберуть новий парламент. Більшість молдавських і закордонних експертів сходяться на думці, що майбутнє голосування стане не тільки «іспитом на рівень демократії в країні», але й серйозно вплине на і без того складну ситуацію в регіоні. У тому числі позначиться і на молдовсько-українських відносинах, які досить успішно розвиваються протягом останніх трьох років.
ПОЛЯРНІ ФАВОРИТИ І ЗМІШАНА СИСТЕМА
Головною відмінною рисою цих виборів є те, що громадянам Молдови доведеться не просто віддати свій голос за ту чи іншу політичну силу, яка увійде в майбутній парламент, а зробити вибір між двома протилежними геополітичними напрямками майбутнього розвитку Молдови. Тобто, між продовженням зближення з Євросоюзом і «розворотом на 180 градусів на користь ставки на Росію з інтеграцією в інший союз – Євразійський.
Фаворитами і водночас опонентами виборчої гонки, згідно з останніми опитуваннями соціологів, як і раніше залишаються дві партії – відверто проросійська Партія соціалістів і Демократична партія, яка займає проєвропейські позиції. Головою першої де-юре виступає екс-прем'єр Зінаїда Гречаний, а де-факто керує президент країни Ігор Додон. Правлячу нині Демократичну партію очолює олігарх Влад Плахотнюк.
Шанси потрапити до парламенту мають ще дві політичні сили. Це – виборчий блок «ACUM» («Зараз»), який позиціонує себе як проєвропейський. До складу «ACUM» входять партії «Дія і солідарність» (керівник – екс-кандидат у президенти, колишній міністр освіти Майя Санду) і «Платформа «Гідність і правда» (лідер – Андрій Нестасе). І проросійська партія «Шор» (за ім'ям молдавського бізнесмена, мера міста Оргеєв Ілана Шора).
Примітно, що Шора більше року тому суд першої інстанції засудив до 7,5 років тюремного ув'язнення за фінансові махінації. Але молдавське законодавство дозволяє участь у виборах, якщо не винесено остаточного рішення у справі. Безліч раз засідання Апеляційної палати відкладалося з низки причин. Поки мер Оргеєва успішно займається облаштуванням міста, їздить до Брюсселя у справах і веде зовсім звичайний для «успішного бізнесмена» спосіб життя. Однак наступне засідання заплановане на 22 лютого, тобто, за два дні до голосування.
Іншим претендентам навряд чи вдасться подолати шестивідсотковий виборчий бар'єр. Принаймні, так стверджують соціологи.
Друга, не менш важлива особливість майбутніх виборів полягає у тому, що вони вперше пройдуть за змішаною системою: 50 депутатів (з 101) будуть обрані за партійними списками, а решта 51 – за одномандатними округами.
Громадяни при виборі депутатів будуть голосувати двічі, тобто – за двома бюлетенями: у перший будуть внесені списки політичних партій, які претендують на місця у парламенті, а в другий – кандидати за одномандатними округами.
За даними Центральної виборчої комісії Молдови, на 101 місце у парламенті претендує 321 кандидат у депутати за одномандатними округами і 14 партій і політичних рухів за національними округами, тобто за партійними списками.
За такої жорсткої конкуренції, як вважають багато експертів, навряд чи якійсь із партій вдасться набрати більшість мандатів, необхідних для формування уряду. Вибір у цьому випадку невеликий: або формування коаліції, або дострокові вибори. Втім, робити такі прогнози передчасно.
«ТИШІ» НЕ БУДЕ...
Слід зазначити, що цього ж дня, 24 лютого, в країні пройде і консультативний референдум, під час якого громадянам пропонують два питання. У першому бюлетені вони мають відповісти, чи згодні вони зі скороченням кількості депутатів з 101 до 61, а у другому буде потрібна їхня згода (або незгода) з процедурою відкликання депутатів парламенту в разі невиконання ними передвиборчих зобов'язань.
Процедура, згідно із затвердженим парламентом законом, непроста. Річ у тому, що відкликати будуть лише депутатів, обраних за одномандатними округами. А для цього потрібно провести у відповідному окрузі, від якого був обраний депутат, ще й місцевий референдум з питання про відкликання. І лише після затвердження парламентом результатів місцевого референдуму депутат буде змушений розпрощатися з місцем у парламенті. Процедура, отже, не тільки складна, але і не дешева.
Слід зазначити, що консультативний референдум відбудеться, незважаючи на неодноразові рекомендації Венеціанської комісії та попередження моніторингової місії ПАРЄ про недоцільність його проведення в один день з виборами до парламенту.
Згідно з новими правилами, у Молдові не буде традиційного «Дня тиші» напередодні виборів, а агітація дозволена навіть у день голосування. Іншими словами, запевнення у «світлому майбутньому» і обіцянки «щасливого життя», як, власне, і «фантастичних зарплат», будуть супроводжувати виборців аж до урн для голосування. Єдиним місцем, де кожному громадянину можна буде залишитися наодинці з самим собою, щоб ще раз поміркувати над майбутнім країни і про його особисту в цьому участь (кому віддати свій голос), буде тільки кабінка для голосування, так як у приміщенні виборчої дільниці передвиборна агітація вже суворо заборонена.
Втім, відсутність «Дня тиші» навряд чи зможе у якийсь спосіб вплинути на думку виборців. Як кажуть у Молдові, «порося напередодні Різдва вже вагу не набирає».
ФАНТАСТИКА, ФЕЙКИ І РОСІЙСЬКЕ ВТРУЧАННЯ
А поки час стрімко наближає виборчу неділю, на голови громадян, немов зорепад із серпневого неба, розсипаються різного роду передвиборні «пряники», що іноді доходять до абсурду або прямо «з області фантастики». Наприклад, окремі кандидати у депутати обіцяють збільшити заробітну плату громадянам Молдови до 5 тисяч євро на місяць. До слова, найвищий тариф прозвучав з вуст лідера партії «Дія і солідарність» Майї Санду. Або «на білому коні» стрімко «в'їхати» в зону євро, тобто зону єдиної європейської валюти до 2022 року (таке нереальне і на сьогодні нездійсненне завдання ставить перед собою один з незалежних конкурентів).
Складно сказати, на кого розраховані такі передвиборчі «байки», адже в Молдові вже навчилися відокремлювати зерна від плевел. Усі ці, як і багато інших обіцянок кандидатів в депутати, одним лише «розчерком пера», як мовиться, спростував молдовський експерт у галузі конституційного права Ніколае Осмокеску.
Він підкреслив, що ті, хто так щедро обіцяє громадянам ці «захмарні далі», забувають про одну елементарну деталь: парламент не займається підвищенням зарплат, асфальтуванням доріг, ремонтом дитячих садів і шкіл, і, тим більше, вступом до єврозони. Усіма цими питаннями займаються інші органи державної влади, природно, за наявності необхідних для цього коштів у державному бюджеті.
Набирають обертів у Молдові також викиди одноденних компроматів, фейкових новин і обіцянки конкурентам «неба в клітинку». Однак, деякі корисні «зернятка» з цієї компроматної «комори» молдавани все ж беруть, так як стають свідками «свіжих» поглядів на багатьох кумирів, бо «диму без вогню не буває».
І чим ближче, тим «гарячіше». Минулого тижня соціальні мережі Facebook і Instagram видалили 168 акаунтів і більше 24 сторінок, за допомогою яких поширювалася недостовірна інформація про ситуацію у Молдові. При цьому, до відкриття лже-акаунтів, як стверджують представники соціальних мереж, причетні також і чиновники молдавського уряду. Офіційний Кишинів зі свого боку заявив, що уряд Молдови не може і не має права контролювати поведінку близько 200 тисяч чиновників державних структур, тим більше у соцмережах, вимагаючи додаткової інформації про згадані закриті вже акаунти.
Не обійшлося і без доволі гучних і дивовижних «вкидань». Одна з таких несподіваних новин прозвучала з вуст президента Ігоря Додона, який заявив, що він не буде зустрічатися з президентом України Петром Порошенком, який нібито має намір відвідати Молдову. А коли журналісти заходилися дізнатися деталі «анонсованого візиту», з'ясувалося, що це звичайний передвиборчий фейк.
Не обійшлося, звичайно, без Росії. Напередодні виборів з'явилася новина про несподіване звільнення Росією з афганського полону двох молдавських пілотів, які більше трьох років перебували в полоні у талібів. Про це на брифінгу повідомив президент Ігор Додон. Правда, у представників ЗМІ, експертів і політиків з правлячої Демократичної партії відразу ж з'явилася низка запитань. І головне з них: як сталося, що льотчики були звільнені акурат перед виборами, і саме за сприяння Росії і безпосередньо президента Ігоря Додона? Водночас, чому Москва відмовила представникам офіційної молдовської влади у доступі до пілотів, які нібито знаходяться на реабілітації, але не під заступництвом уряду Росії, а якоїсь неурядової організації.
Експерти розцінили «звільнення з афганського полону молдовських пілотів» як пряме втручання Росії у виборчі процеси і відкриту підтримку проросійської Партії соціалістів. Опоненти ж соціалістів з Демократичної партії в особі спікера парламенту Андріана Канду назвали цей вчинок «цинічним», а самих звільнених пілотів «заручниками недобросовісних політичних ігор». Ситуація «зависла» до закінчення реабілітації звільнених пілотів, які все ще залишаються у Москві. Сам Додон заявив, що скликає у зв'язку з цим засідання Вищої Ради Безпеки країни.
А поки політики і виборчі конкуренти «з'ясовують стосунки» у соцмережах і на теледебатах, Центральна виборча комісія вже почала друкувати бюлетені для голосування. Передвиборча гонка стрімко наближається до вирішального для Молдови недільного дня.
Зінаїда Гурська, Кишинів
