У Румунії відбувся антикорупційний референдум
На референдумі громадянам було запропоновано відповісти на два питання: чи згодні вони з забороною на амністію і помилування для осіб, які вчинили корупційні правопорушення і чи згодні громадяни з забороною на прийняття урядом екстрених постанов щодо внесення змін до системи правосуддя. Згідно з румунським законодавством, для подальшого затвердження результатів референдуму в парламенті необхідно, щоб не менше 25% з числа громадян, які проголосували на референдумі, дали позитивні відповіді на запропоновані в бюлетенях питання.
За попередніми даними Центрального виборчого бюро, більше 1,6 мільйона громадян (із загальної кількості тих, хто проголосував на референдумі - тобто понад 2,4 мільйона) дали позитивну відповідь на перше питання, і майже стільки ж виборців відповіли «Так» і на друге питання.
Остаточні результати референдуму будуть представлені Центральним виборчим бюро після підрахунку 100% протоколів виборчих комісій, після чого результати повинні бути затверджені Конституційним судом країни.
Ініціатором проведення референдуму виступив президент Румунії Клаус Йоганніс.
Як повідомляв Укрінформ, раніше уряд Румунії прийняв ряд екстрених постанов про внесення змін до системи правосуддя. Зокрема, мова йде про позбавлення президента права призначати суддів і прокурорів, включаючи генерального прокурора і керівника Управління по боротьбі з корупцією.
В останній екстреній постанові уряд прийняв рішення про перегляд ряду кримінальних справ, пов'язаних з корупцією у вищих ешелонах влади, остаточний вердикт за якими вже було винесено судовими інстанціями. Багато фігурантів цих кримінальних справ було засуджено до різних термінів тюремного ув'язнення. Проти внесених змін висловилися більшість румунських суддів та прокурорів.
Президент Румунії неодноразово виступав із заявами, в яких закликав правлячу в країні коаліцію на чолі з Соціал-демократичною партією відмовитися від практики внесення змін до системи правосуддя, адже ці зміни підривають основи правової держави.
Свою стурбованість прагненням румунських політиків з правлячої коаліції підпорядкувати собі органи правосуддя висловили як представники Євросоюзу, так і США.
