Криза у Молдові: президент Румунії просить ЄС про екстрене втручання
Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Молдові.
"Румунія як член Європейського Союзу стурбована подіями, що відбуваються в Республіці Молдова. На наш погляд, Республіка Молдова як асоційований партнера ЄС, яка підписала Угоду про асоціацію та про зону вільної і всеосяжної торгівлі, будучи членом Східного партнерства, зіткнулася з глибокою політичною і конституційною кризою, що становлять загрозу для стабільності держави і для всього регіону в цілому", - йдеться в листі.
Президент Румунії висловлює надію, що Європейський Союз, керуючись своїми зобов'язаннями перед Республікою Молдова, а також за допомогою європейської політики добросусідства та принципами глобальної Стратегії ЄС зробить конкретні кроки і приступить в екстреному порядку до пошуку шляхів урегулювання кризи в Молдові, а Румунія висловлює свою готовність підтримати зусилля всіх держав-членів ЄС.
Раніше було оприлюднено спільну заяву верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріки Могеріні та єврокомісара Йоганнеса Гана, в якій висловлено готовність співпрацювати з легально затвердженим новим урядом Молдови.
Як повідомляв Укрінформ, у суботу, 8 червня, в парламенті Молдови повідомили про створення тимчасової коаліції, до складу якої увійшли депутати з фракцій Партії соціалістів і політичного блоку "ACUM" (під угодою підписалися 60 депутатів). Усього в парламенті Молдови - 101 депутат.
На засіданні було обрано спікера парламенту - голову Партії соціалістів Зінаїду Гречаний, а також затверджено новий склад уряду на чолі з Майєю Санду.
Однак, Конституційний суд Молдови виніс вердикт про визнання неконституційними всіх ухвалених нинішнім складом парламенту 8 червня і в наступний період рішень, постанов і законодавчих актів. Інстанція вже винесла вердикти про неконституційність обрання Зінаїди Гречаний спікером, а Майї Санду прем'єр-міністром.
У вівторок, 11 червня, президент Молдови Ігор Додон анулював підписаний раніше заступником голови Демпартії Павлом Філіпом указ про розпуск парламенту, назвавши рішення Конституційного суду "посяганням на національну безпеку країни".
