Чи можна покарати Росію за випалення сибірської тайги? Ще й як можна
Правильна постановка питання – чи можна покарати Росію за випалення сибірської тайги – у статті Борейка.
Звісно, ліси горять і в Австралії, й у Каліфорнії, й на Балканах. Мовляв, наслідки глобального потепління. Але там їх гасять! А в Росії – ні! Так званий "економічний підхід" – гасити дорожче ніж не гасити – є не тільки антиекологічним, він є варварським як щодо лісів, так і по відношенню до лісової фауни та людей, що мешкають там.
Оскільки лісові пожежі, окрім природної причини, є ще й наслідком державної політики, то очевидно, що потрібно вводити відповідальність за такі дії (бездіяльність). Зрозуміло, що чинна міжнародно: правова система не містить прямої норми щодо цього. Але потрібен творчий підхід. Оскільки наслідки вийшли за межі території РФ, то це має розглядатися в глобальному контексті додаткової емісії СО₂ в атмосферу.
Так, вона не є такою масштабною, як, скажімо, виверження вулкану Ейяф'ядлайокудль в Ісландії 2010 року, але тим не менше – має місце. На підставі прецеденту цієї додаткової емісії антропогенного (точніше – путіногенного) походження варто розглянути можливість введення обмежувального квотування імпорту з Росії викопного палива (нафта, газ, вугілля). Скільки викинули додатково в атмосферу планети – на стільки менше планета у вас купить палива, яке не буде спалено й, відповідно, зменшить емісію СО₂.
Звісно, такі обмежувальні заходи ніхто завтра не прийме, але дискусії з цього приводу варто розпочати. Бо на війну проти України, інтервенції в Сирії, Лівії, Венесуелі, підривну діяльність в Європі та США – гроші є, а на гасіння тайги – нема.
І звісно, потрібно подумати про сприяння сибірякам у їхніх намірах створити Сибірську народну республіку. Надсилайте листи солідарності з "борющимися против империалистического гнета Москвы народами Сибири"! Закликайте Японію та Китай не лишатись осторонь глобальної проблеми!
П.С. Варто також подумати і над обмеженнями закупівлі ядерного палива в Росії. Рутенієва хмара над Європою два роки тому – ще одне підтвердження аналогічного "економічного підходу" путінського режиму тільки у надзвичайно небезпечній сфері ядерної промисловості.
Михайло Гончар
FB
реклама