Керівник Групи підтримки України в Єврокомісії Петер Вагнер є тим європейським чиновником, який, певно, найбільш долучений та обізнаний щодо питання реформ в Україні. На нещодавньому Salzburg Europe Summit він став одним із головних спікерів сесії, присвяченій мирному врегулюванню в Україні.

Петер Вагнер мало говорив про саму війну на Донбасі, більше концентрувався на підтримці України з боку Євросоюзу. Тим не менш, він чітко заявив, що Росія є агресором, врегулювання має досягатися лише шляхом переговорів, а ключовий підхід Європейського Союзу щодо України – експортувати стабільність, щоб не імпортувати нестабільність.

Власному кореспонденту Укрінформу вдалося поговорити в бліц-інтерв’ю з керівником Групи підтримки України в Єврокомісії про те, як він оцінює процес реформ в Україні та що зараз є найбільш нагальним для втілення.

ШВИДКІ ЗАКОНИ: І ПІД ВРАЖЕННЯМ, І З ЗАНЕПОКОЄННЯМ

- Як оцінюєте поточний процес реформ в Україні, які з них зараз – найбільш необхідні?

- Після виборів нічого не змінилося у плані найбільш необхідних реформ. Все, що потрібно, чітко зрозуміло: верховенство права, подальші економічні реформи, продовження процесу децентралізації.

З нового – те, що з формуванням нового уряду ми спостерігаємо у багатьох сферах більш динамічний процес, аніж до літньої перерви. Ми побачили, як у Раді приймається низка законів, про які міжнародне співтовариство просило іноді роками. І це дуже вражає.

Для прикладу: був прийнятий закон, який є важливим для покращення експортних можливостей України – закон про уповноваженого економічного оператора. Він має спростити експорт товарів.

Також ми із задоволенням сприйняли ухвалення ряду інших законів. Вважаємо, що зараз дійсно є нова динаміка, особливо в економічній частині, де відбувався прогрес із питання приватизації тощо.

Водночас, є одна річ, на яку Євросоюз та інші міжнародні партнери неодноразово звертали увагу: інколи ми бачимо величезну швидкість. Ми вважаємо, що іноді проблематично рухатися так швидко, як зараз це відбувається, і мати при цьому вищу ефективність, аніж у випадку традиційного демократичного та адміністративного процесу.

ПРІОРИТЕТИ РЕФОРМ: ВАРТО ПРОАНАЛІЗУВАТИ ВИБОРИ

- Все ж, яку одну чи дві реформи ви виокремили б, як найбільш нагальні в Україні?

- На мою думку, зараз ще не та ситуація, коли можна сказати, що бракує лише однієї-двох реформ чи якихось конкретних законів. Але якщо поглянути на те, що зіграло вирішальну роль у період виборів у 2019 році, то це, думаю, стає зрозумілим: люди хочуть бачити справедливість. Вони хочуть, щоб система правосуддя функціонувала, вони хочуть незалежного правосуддя, де не ухвалюється рішень, щодо яких виникають питання. І вони хочуть боротьби з корупцією, причому – на всіх рівнях, а не лише на нижчих.

По-друге, якщо дивитися ширше, то люди очікують робочих місць, зростання та поліпшення економічного становища.

Обидві ці проблеми є достатньо зрозумілими, і в обох сферах нинішній уряд уже запропонував ряд сильних пропозицій, а деякі закони вже ухвалені Радою.

Тепер, як завжди, виклик полягатиме в наступному: чи буде ухвалено все, чи будуть дотримані всі належні демократичні, прозорі процедури і чи зможуть різні інституції, які створено та частково перезапущено, виконувати свою роботу без політичного втручання.

БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ: ПОЛІТИЧНЕ ВТРУЧАННЯ МАЄ БУТИ ВИКЛЮЧЕНО

- Як ви оцінили б роботу нових антикорупційних інституцій в Україні?

- Занадто рано говорити, що зараз все гаразд, але нині ситуація, безумовно, краща, ніж у минулому. У сенсі, що тепер є всі інституції, включно із судом. І загалом, у разі відсутності неправомірного втручання з боку політиків та інших осіб, вони мають бути в змозі виконувати свою роботу.

Тобто, тепер справа за цими інституціями та, врешті-решт, за судом (судами), які повинні ухвалювати зрозумілі, прийнятні, а не політично вмотивовані рішення. Немає бути нічого такого, що могло б свідчити про політичне втручання, замість належного здійснення правосуддя.

БАНКІВСЬКА СФЕРА: ПРОДОВЖЕННЯ РЕФОРМИ І ЗМІЦНЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ НАЦБАНКУ

- А як щодо ситуації довкола "Приватбанку" та бажання пана Коломойського повернути його? Який вплив це може мати на ситуацію в Україні, на вашу думку?

- Думаю, що Міжнародний валютний фонд уже сказав усе необхідне з цього приводу. Дуже важливою частиною економічної стабілізації є те, щоб реформа, яка втілювалася у банківському секторі, була продовжена.

Значення у цій дискусії має й те, аби незалежність Національного банку України не ставилася під сумнів, а радше навпаки – зміцнювалася.

ДОПОМОГА УКРАЇНІ З БОКУ ЄС: ЧИ ОТРИМУЄ УКРАЇНА ВСЕ, ЧОГО ПОТРЕБУЄ?

- Упевнений, що ви чули про телефонну розмову між президентами США та України, зокрема висловлювання щодо недостатньої допомоги Україні з боку Євросоюзу. Могли б прокоментувати?

- Якщо поглянути на цифри допомоги, яку ЄС плюс країни-члени виділили з часу Євромайдану, то немає жодних сумнівів у тому, що саме Євросоюз і його країни-члени надають найбільшу підтримку Україні. Залежно від того, як дивитися, протягом цього періоду було надано від 15 до 18-19 млрд євро.

На мій погляд, ця дискусія певним чином відволікає увагу від іншого моменту, а саме: чи отримує Україна всю допомогу, якої вона потребує? І це те питання, яке нам треба знову обговорити з нашими міжнародними партнерами та, звичайно, передусім – з українським урядом. Що саме треба?

Загалом упродовж останніх кількох років ми надали багато підтримки, наприклад, у розвитку кращої антикорупційної архітектури, в судовій сфері чи в сфері децентралізації. Зараз ми отримуємо сигнали, що децентралізація має продовжуватися – і ми готові направляти кошти туди. Для нас важливо розуміти, куди треба спрямовувати ресурси, де ми можемо зробити більше.

З іншого боку, Україна завжди була дуже чітко вдячною за всю міжнародну підтримку, яку вона отримує. І це не та ситуація, коли говорять, що "А" дає більше ніж "Б". Ми розуміємо, що ми дуже потужні в цьому плані.

Водночас, ми визнаємо, що є також інші країни, які не були згадані в нинішньому дискурсі, як, наприклад, Канада, яка відіграє величезну роль та інвестує в Україну багато ресурсів на підтримку реформ.

Тому, думаю, важливіше дивитися на загальну картину: чи всі триваючі реформи отримують необхідну підтримку.

РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ: СПОВІЛЬНЯЄ ДИНАМІКУ, АЛЕ НЕ МОЖЕ БУТИ ВІДМОВКОЮ ДЛЯ РЕФОРМ

- Російська агресія впливає на прогрес впровадження реформ в Україні?

- На це питання немає простої відповіді. З одного боку, прийняття та впровадження багатьох реформ видається можливим і без врахування війни, що триває на Сході.

З іншого боку, для економічного становища країни, звичайно, не буде здоровою ситуація, коли потрібно витрачати з державного бюджету суми на внутрішньо переміщених осіб, на оборонний бюджет у розмірі 6-8% від ВВП, на реінтеграцію, на відбудову на Сході тощо. Тобто, багато ресурсів, які могли б піти на динаміку в економіці, на жаль, зараз відволікаються.

Але, у будь-якому випадку, це не повинно відволікати увагу від потреб та можливостей процесу реформ, як і не має бути відмовкою, щоб не здійснювати реформи.

Василь Короткий, Зальцбург–Відень

Фото Олени Худякової