Brexit-вибори: результат стане відомим у п’ятницю 13-го…

Палата лордів британського парламенту пізно ввечері у середу проголосувала за законопроєкт про дострокові вибори, підтвердивши, що Велика Британія піде на вибори 12 грудня, повідомляє Sky News. Це четвер, традиційний день голосування в країні. Отже результати стануть відомі в п’ятницю, 13-го...

Лорди кажуть: вибори так вибори

"Проведення виборів дозволить нам представити плани перед громадськістю, надаючи їм можливість вирішити, як вони хочуть рухатися вперед, і гарантувати, щоб новий уряд мав час діяти перед 31 січня 2020 року (узгоджений з ЄС день виходу Британії. – Ред.)", - заявила лідер Палати лордів Наталі Еванс.

Лідер опозиції у Палаті лордів Анжела Сміт аргументувала вибір лейбористів так: «Недолугий задум Брекзиту розбив нашу націю, розділив друзів, сім'ї та нашу політику... Якщо депутати не змогли дійти висновку щодо трохи оновленої, але кепської угоди, я визнаю, що час запитати громадськість».

Представник ліберал-демократів Річард Ньюбі заявив, що його партія ясно бачить, що у складі Палати громад немає більшості для проведення другого референдуму, тому "час подивитися в обличчя цій реальності".

Врешті у Палаті лордів щодо законопроекту відбулося три читання, і не було жодних заперечень. Повідомлення про рішення обох палат парламенту і про передання документа на підпис королеві розміщено на Твіттер-сторінці Палати лордів.

Тепер закон про дострокові вибори має підписати королева. На це відводиться трохи менше тижня, оскільки для того, щоб вибори відбулися в обумовлений термін, парламент повинен бути розпущений для проведення виборчої кампанії не пізніше 6 листопада.

Чому опозиціонери змінили свою думку щодо пропозиції Джонсона

Нагадаємо, що законопроєкт у вівторок несподівано швидко пройшов через Палату громад. Переважною більшістю голосів - 428 проти 20 – нижня палата проголосувала за внесену урядом постанову про дострокові вибори 12 грудня. Хоча ще напередодні прем’єр-міністр Борис Джонсон не зміг отримати згоду на розпуск парламенту, зібравши лише 299 голосів. І ось лідери двох британських опозиційних сил - Шотландської національної партії (SNP) та партії ліберальних демократів (LD) підтримали план Джонсона щодо позачергових виборів парламенту за умови, якщо Brexit буде відкладено до 31 січня 2020 року.

"SNP готова підтримати законопроєкт, який передбачає позачергові загальні вибори… після того, як буде забезпечено продовження терміну Brexit до 31 січня 2020 року", - зазначили у партії. Іти на вибори на умовах Джонсона, який має на меті вивести Велику Британію з ЄС 31 жовтня, а вже потім почати виборчий процес, депутати SNP відмовилися.

"Для бажаючих залишитися в ЄС - грудневі вибори останній шанс, - пояснює логіку опозиції експерт із законодавства Девід Аллен Грін. - Вибори для них це ризик, однак менший за іншу небезпеку: рано чи пізно поточне скликання парламенту затвердило б угоду про вихід з ЄС".

Саме тому наполегливі заклики Джонсона до виборів підтримали в результаті шотландські націоналісти і ліберал-демократи. І ті, і інші хочуть залишитися в ЄС. І ті, і інші напевно посилять позиції в парламенті.

За таких умов і найбільша опозиційна сила парламенту – лейбористи, які в попередньому голосуванні взагалі не брали участі, - мусили приєднатися до визнання дострокових виборів як неминучих. Перед голосуванням лідер Лейбористської партії Джеремі Корбін сказав на засіданні тіньового кабінету, що партія підтримає пропозицію прем'єра про вибори, оскільки небезпека жорсткого Brexit 31 жовтня тепер повністю усунена.

"…ми почули від ЄС, що відстрочка виходу до 31 січня підтверджена, так що на наступні три місяці це наша умова - прибрати варіант виходу без угоди зі столу - дотримано", - сказав Корбін.

Чого хочуть Джонсон і консерватори

Борис Джонсон розраховує, що на нових виборах Консервативна партія здобуде більшість місць у Палаті громад і він тим самим отримає від виборців мандат на проведення своєї політики щодо Євросоюзу. Однак провістити, що вибори принесуть Джонсону бажаний результат, ніхто не береться.

Наразі, за опитуваннями, рейтинг Консервативної партії вищий, ніж у найбільшої опозиційної сили - лейбористів - на 10-15%. Але в британської виборчій системи, коли всі 650 депутатів Палати громад обираються за мажоритарною системою - в одномандатних округах в один тур, рейтинги не дорівнюють кількості мандатів у майбутньому парламенті. На виборах в 2015 році торі зібрали 36,9% голосів і здобули абсолютну більшість мандатів - 330. А в 2017-му - 42,4%, але при цьому втратили абсолютну більшість, провівши в Палату громад 317 депутатів.

Консерватори, як партія Брекзиту, поза сумнівом, втратять частину мандатів в регіонах, де вибороці переважно не хочуть залишати ЄС, перш за все в Шотландії та Лондоні. Однак торі можуть відвоювати місця у лейбористів в північних і центральних районах Англії, які дружно голосували за вихід з Євросоюзу.

З іншого боку, консерваторам загрожують кандидати від поки не представленої в парламенті Партії Брекзиту Найджела Фараджа. Водночас лейбористам, прихильникам «м’якого Брекзиту», наступають на п'яти ліберал-демократи, які твердо виступають проти Брекзиту як такого.

Чого хочуть Джеремі Корбін і лейбористи

Вигравши вибори, лейбористи хочуть повернутися до переговорів з Євросоюзом про більш м’яку угоду щодо Brexit, ніж та на якій наполягали Джонсон та Тереза Мей. Для цього вони готові винести на референдум вибір між «новим, м’якшим Брекзитом» і відмовою від виходу взагалі.

У рамках свого варіанту Корбін повідомив, що веде переговори про те, щоб Великобританія залишилася в митному союзі ЄС та зберігла "тісні відносини єдиного ринку". Це дозволило б Великій Британії продовжувати торгувати з ЄС без митних перевірок, але водночас вона не зможе укладати власні торговельні угоди з іншими країнами.

Якщо референдум був проведений, пан Корбін пообіцяв "виконувати все, що вирішить народ".

Утім, так само, як і консерваторам, лейбористам доводилося стикатися з внутрішніми суперечками щодо Brexit. Високопоставлені діячі лейбористів, зокрема тіньовий канцлер Джон МакДоннелл та міністр закордонних справ Емілі Торнберрі, заявляють, що віддають перевагу варіанту залишитися в ЄС.

Джон МакТернан, колишній радник екс-прем'єр-міністра Тоні Блера, каже, що він очікує, що лейбористи зосередять свою кампанію не на Брекзиті, а на недовірі Борису Джонсону та на "проблемах хліба та масла", таких як житло та медична система. За його словами, ключовим фактором буде те, хто - Борис Джонсон чи Джеремі Корбін, - зможе краще "мобілізувати" недовіру, яку мають різні сектори електорату до опонента. А тут у обох, зазначає експерт, є "великі проблеми".

Чого хочуть інші партії

Ліберальні демократи зобов’язалися скасувати Brexit, якщо вони виграють владу на наступних загальних виборах. На тлі недовіри до «старих» партій вони можуть отримати результат високий, як ніколи – близько 20 відсотків.

Для Національної партії Шотландії (SNP), як заявила прем’єр-міністр Шотландії Нікола Стерджен, вибори - це можливість провести ще один референдум щодо незалежності. "Виграш для SNP стане однозначним і непереборним запитом на право Шотландії на вибір власного майбутнього", - сказала вона. Утім, шотландські консерватори стверджували, що голосування за їх партію збереже Шотландію у Великобританії.

Малі партії вже говорять про угоди одна з одною, щоб висунути спільних кандидатів у тих областях, де суперники мають більше шансів на перемогу.

Заступник лідера ліберальних демократів Ед Деві заявив, що партія веде дискусії з валійською партією (Plaid Cymru. – Ред.) та зеленими, "щоб побачити, чи зможемо ми з ними працювати".

Лідер партії Зеленої партії Джонатан Бартлі сказав, виступаючи по телебаченню, що ці переговори не є таємницею. За його словами, задум полягає в тому, щоб утворити "великий блок депутатів у парламенті, які хочуть залишатися в ЄС, тому що для Великобританії це краще".

Лідер Plaid Cymru Адам Прайс заявив, що його партія "відкрита до співпраці з іншими, щоб забезпечити наше європейське майбутнє". Партія підтримує перебування в ЄС, хоча референдум 2016 року пройшов в Уельсі з перевагою прибічників виходу.

Тож що буде з Брекзитом?

Якщо Консервативна партія поверне собі більшість - тоді Палата громад швидко затвердить розлучення з ЄС, і Брекзит відбудеться 31 січня - після закінчення наданої Євросоюзом відстрочки, або й раніше.

Якщо торі збережуть владу в коаліції з однією з менших партій, то парламент повернеться до докладного розбору умов прощання з ЄС, і Брекзит знову може затягтися.

А якщо більшість отримають нині опозиційні партії, то найбільш імовірно, що будь-яка угода з ЄС - колишня або нова - буде винесена на референдум.

Якщо враховувати рейтинги всіх основних партій, а не тільки торі і лейбористів, то виходить, що умовні "антиєвропейський" (ліва колонка) і "проєвропейський" табори приблизно рівні за силою, і багато залежатиме від того, наскільки їм вдасться консолідувати своїх виборців в кожному з округів. В умовах політичної кризи через Брекзит чимало виборців готові піти від двох головних партій: до ліберал-демократів, що виступають за скасування брекзиту, або до Партії брекзиту, яка обстоює рішучий розрив з ЄС.

Як би там не було, дочасні вибори, схоже, і стануть своєрідним «повторним референдумом», якого так добивалися противники Brexit, і кроком до рішення його проводити або ні.

Утім, на заваді майбутньому союзу нинішньої опозиції задля перемоги стоїть тяжке питання: хто в разі успіху очолить новий уряд? На запитання, чи об'єднає вона сили з лейбористами або консерваторами, лідер ліберальних демократів Джо Свінсон відповіла: "Скажу максимально зрозуміло - ні Борис Джонсон, ні Джеремі Корбін не підходять бути прем'єр-міністром".

Натомість Джон МакДоннелл від лейбористів заявив: "Ніяких угод, жодної коаліції не буде. Ми увійдемо як уряд більшості. Якщо ми не виграємо загальну більшість, у нас буде уряд меншості".

От і домовляйся після цього.

Олександр Волинський, Київ