Наприкінці грудня, коли весь західний світ готувався до Різдва, світовий інформаційний простір сколихнули ряд заяв президента Росії Володимира Путіна та інших російських чиновників найвищого рівня, які заявили, що Другу світову війну спричинили не таємний протокол до пакту Ріббентропа-Молотова, яким гітлерівська Німеччина і СРСР поділили Польщу, а Мюнхенська угода 1938 року, якою Велика Британія, Франція і та ж Польща задобрили Гітлера, відкриваючи таким чином йому двері до початку війни.
Найбільше під інформаційно-пропагандистський “обстріл” з боку Росії потрапила Польща, якій Путін закинув довоєнну агресію проти Чехословаччини та антисемітизм чиновників Другої Речі Посполитої. Крім того, він заперечив, що введення радянських військ до Польщі 17 вересня 1939 року було окупацією територією незалежної країни.
В інтерв’ю Укрінформу польський експерт, Надзвичайний і Повноважний посол Польщі в Україні у 2016-2019 рр. Ян Пєкло поділився думками з приводу того, навіщо Путіну нова хвиля протистояння із Заходом, і зокрема – з Польщею.
ПУТІН НЕЩОДАВНО ЗАЗНАВ БАГАТЬОХ ПОРАЗОК, ЄДИНА ЙОГО ЗБРОЯ – ІСТОРИЧНА ПОЛІТИКА
- Пане Яне, чому саме зараз президент Росії Володимир Путін розпочав цю історично-політичну атаку на Польщу та інші країни Заходу? На кого вона більше спрямована – на західну аудиторію чи росіян?
- Ця історична політика, яку представляє і популяризує сьогодні Путін, майже на 100% збігається з історичною політикою Йосипа Сталіна. Здається, ніби він ожив, а його дух ходить по кабінетах Кремля і диктує кремлівським чиновникам, що потрібно робити.
Думаю, що це спрямовано, насамперед, на громадян Росії, адже останнім часом Путін зазнав кількох дошкульних поразок. Йдеться про вересневу резолюцію Європарламенту з приводу початку Другої світової війни, американські санкції за реалізацію Nord Stream 2, заборону на чотири роки для російських спортсменів брати участь у міжнародних змаганнях, угоду, яку змушений був підписати “Газпром” з “Нафтогазом” у справі транзиту газу. Ну що йому зараз залишається? Зброя, яка у нього залишилася – це історична політика, адже вона не підлягає прагматичній класифікації, як справи, що стосуються, наприклад, економіки.
У його висловлюваннях немає нічого дивного чи нового, оскільки до цього Путін та інші російські політики декілька разів висловлювалися схожим чином. Натомість, вражає активність…
- Та інтенсивність…
- Так, й інтенсивність його висловлювань. Думаю, що це пов’язано з двома справами. По-перше, у цих висловлюваннях з’явилася тема антисемітизму. Її Путін, ймовірно, намагатиметься використати під час свого візиту до Єрусалиму (23 січня 2020 р. – ред.), намагаючись використати “аргумент”, що поляки є антисемітами. Однак, якщо згадаємо історію, то власне Сталін був одним з найбільших антисемітів. А по-друге, наближається 75-та річниця перемоги над фашизмом і травневі урочистості з цієї нагоди у Москві, до яких Путін вже готується. Для того, щоб ця річниця була належно підготовлена, Путін вирішив використати “відповідні гармати”, ще раз доводячи світові, що cаме завдяки Червоній армії було подолано фашизм. Тут є кілька підтекстів, але головний наратив спрямований на громадян Росії і має на меті показати, що їхній лідер відважний і рішучий. Це частково покривається з останніми опитуваннями в Росії, які свідчать, що усе більше росіян починають позитивно ставитися до постаті Сталіна.
- Крім 75-ї річниці завершення Другої світової війни, у наступному році буде ще одна важлива дата в польсько-російських взаєминах – 100-річчя Варшавської битви 1920 року…
- Думаю, ця дата найбільше дратує Путіна, оскільки це чи не найбільша поразка, яку зазнала радянська Росія від польських військ та їхніх союзників – війська УНР, яке значно допомогло полякам у розгромі більшовиків під Варшавою.
- Наприкінці січня відзначатиметься також 75-річниця визволення одного з найбільших гітлерівських концтаборів в Освенцимі…
- І тоді також, напевно, варто сподіватися на заяви з боку представників російської влади, які звинувачуватимуть Польщу у тому, що Варшава не хоче мати добрих відносин з визволителями Польщі з-під фашистського ярма.
ПУТІН ХОЧЕ СТВОРИТИ В УКРАЇНІ ДВА НЕПРИМИРЕННИХ ТАБОРИ
Путіну хоче «збирати землі» і поширювати російський вплив
- Цю інформаційну атаку можна розцінювати як якийсь перший крок. Що на Вашу думку буде далі, яким будуть подальші дії Росії?
- Ми розуміємо, про що йдеться Путіну. Він хоче «збирати землі» і поширювати російський вплив. Варто пам’ятати його висловлювання, що найбільшою геополітичною катастрофою минулого століття був крах СРСР. Зараз ми бачимо спробу фактичного втягнення Білорусі до однієї держави з Росією, Мінськ захищається, але в нього дуже обмежені можливості для маневру. Путін також прагне дестабілізувати Україну, зокрема і за допомогою так званої формули Штайнмайєра і зустрічей Нормандської четвірки. Він хоче створити ситуацію, за якої можна було б посварити українців всередині країни, щоб там з’явилися два непримиренних табори, як зараз це трохи спостерігається в Польщі. У такому разі Путіну легше буде впливати на українську політику.
Зараз ми бачимо спробу фактичного втягнення Білорусі до однієї держави з Росією, Мінськ захищається, але в нього дуже обмежені можливості для маневру
- Чи ці заяви Путіна не впливають також на внутрішню політику Польщі, адже влада й опозиція також дуже активно сперечаються з цього приводу? Наприклад, зараз опозиція звинувачує владу у тому, що президент Анджей Дуда до цього часу жодним чином не відреагував на висловлювання Путіна…
- Реакція польської влади була адекватною. Політична система Росії - президентська, там керує президент. Натомість, у Польщі функціонує парламентська система, де більше повноважень і влади має прем’єрміністр. Тому, заява прем’єра Моравецького була абсолютно симетричною. Звинувачення на адресу Дуди, що він не відреагував, є безпідставними. Варто пам’ятати, що саме Дуда прийняв рішення не запрошувати Путіна на урочистості з нагоди 80-річчя початку Другої світової війни, що відбулися у вересні у Варшаві.
Путін хоче посварити українців всередині країни. У такому разі йому легше буде впливати на українську політику
- У польському уряді сьогодні зазначили, що в цьому інформаційному зіткненні Росії з Польщею, яке ініціювала Москва, перемогла Варшава з огляду на міжнародну підтримку і критику заяв Путіна. Ви погоджуєтеся з цим твердженням?
- Якщо подивитися на перші сторінки впливової світової преси, то Путін отримав сильну критику за ці висловлювання. Дуже важливою була заява посла Німеччини в Польщі, який недвозначно підкреслив, що саме пакт Молотова-Ріббентропа був однією з причин початку Другої світової війни. Зараз Путін, фактично, залишився наодинці, у питанні Другої світової війни і пакту Ріббентропа-Молотова проти його позиції, фактично, виступає увесь демократичний світ, який дуже критично реагує на дії Путіна. У світовій пресі прозвучало дуже багато на підтримку Польщі і заяви Моравецького з приводу висловлювань Путіна.
Юрій Банахевич, Варшава