ПАРЄ ухвалила новий санкційний механізм - Україна була проти
Відповідну резолюцію ПАРЄ проголосувала у середу, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Страсбурзі.
"Головною метою додаткової спільної процедури є залучення країн-членів через конструктивний діалог і співпрацю до дотримання своїх статутних зобов'язань і принципів організації та унеможливлення уникнення накладання санкцій", - зазначається у резолюції, автором якої є німецький соціал-демократ Франк Швабе.
Слід нагадати, що ініціативу ввести так званий додатковий санкційний механізм, який передбачає у процесі можливого накладання санкцій на країни-члени координацію дій і взаємне схвалення рішень між Парламентською асамблеєю (ПАРЄ), Комітетом міністрів (КМРЄ) і генеральним секретарем Ради Європи, було вигадано у 2019 році з метою унеможливлення покарання Росії в ПАРЄ за агресію проти України та безумовного повернення російської делегації до Асамблеї. Автором відповідної резолюції тоді став нідерландський сенатор, представник політичної групи лівих Тіні Кокс.
Як наголошується, процедура є саме "додатковою" до вже існуючих повноважень статутних органів у сфері накладання санкцій статутних органів РЄ.
"Ця процедура є виключною і додатковою до існуючих правил і регуляторних норм, а її імплементація не потребує жодних змін статуту (Ради Європи – ред.)", - зазначено у документі.
Голосуванню за резолюцію передували палкі дебати. Делегати від України та групи країн, які протистоять поверненню РФ до ПАРЄ, наголошували, що нова ініціатива опрацьована так, що її майже неможливо втілити у життя, реагуючи на порушення країнами-членами, зокрема, Росією, своїх статутних зобов'язань і принципів.
Натомість, представники проросійського лобі в Асамблеї заявляли, що механізм є збалансованим і передбачає кращу координацію і діалог в організації.
Процедура може бути ініційована кожним статутним органом організації: Комітетом міністрів і Парламентською асамблеєю, – а також генеральним секретарем. Але у процесі її реалізації братимуть участь усі три сторони.
Новий механізм включає три етапи: запровадження спільної тристоронньої місії до країни-члена, що серйозно порушує статутні зобов'язання, не дотримується стандартів, фундаментальних принципів і цінностей Ради Європи; затвердження спільної дорожньої карти із залученням країни до діалогу з метою усунення наявних порушень; можливе рішення про призупинення репрезентативних прав країни-члена у КМРЄ, а також/або у ПАРЄ, або виключення країни із організації загалом.
Як заявив у коментарі власному кореспонденту Укрінформу у Страсбурзі постійний представник України при Раді Європи Борис Тарасюк, українська сторона не підтримує зазначену процедуру.
