Життя після коронавірусу: світ вже не буде таким, як раніше
У науковому середовищі продовжують точитися дискусії про походження коронавірусу – чи він спеціально сконструйований, чи ненавмисне потрапив у зовнішнє середовище з лабораторії, де вивчався, чи виник природним шляхом... Прийде час, і ми про це дізнаємося. Але поки що, спостерігаючи за потужними економічними та суспільними наслідками, які тягне за собою новий коронавірус, стає зрозуміло, що насправді є зброєю XXI століття: отакі от віруси в поєднанні з космосом інформаційних технологій. Навмисне чи ні, але цю «парочку» небувалої руйнівної сили, по суті, прямо зараз випробовують на нас, в режимі реального часу. Нині і надалі: щоб посіяти паніку, яка знищує у світі все, достатньо буде «викинути» щось назовні з лабораторії, а Мережа зробить свою справу, поширивши світом інформацію, переказану кожним з мільйонів панікерів у свій спосіб. Ця навала фактів перемішаних з фейками - та ще Бомба, порівняно з якою ядерна зброя стане просто неактуальною. Світом цілком можуть правити технології, використані заради агресії.
Ми бачимо, що після спалаху коронавірусу, світ уже почав змінюватися, як він змінювався після пандемій чуми XIV-XV століть, революцій XVIII-XIX століть, двох світових воєн XX століття тощо. Хороша новина у тому, що такі глобальні повороти, разом з негативними економічними, екологічними наслідками, несли за собою потужніший розвиток людства і пробудження свідомості людей.
Що принесуть нам оці, «коронавірусні», зміни? Медицина і наука, однозначно виграють, отримавши потужний досвід у реагуванні на подібні виклики та об’єднанні сил і мізків задля їхнього подолання. Остаточно будуть «узаконені» нові трудові відносини, постануть нові норми спілкування між людьми. Коли відсиджувати свої 8 годин в офісі стане не обов’язковим, а подеколи – небажаним, а концертні зали та стадіони почнуть поступатися віртуальним формам сприйняття мистецтва та спортивного вболівання. Утім, ніхто не каже, що всі нинішні тенденції отримають розвиток. Екологія? Після певного тимчасового покращення, ймовірно, вона повернеться до попереднього стану, якщо не гіршого. А от що точно буде, так це очевидне: інформаційні маніпулятори не залишаться без роботи.
Маніпуляція панічними настроями – легка як ніколи
Нинішній спалах коронавірусу навряд може суттєво змінити подальшу поведінку людей чи соціальний уклад, погоджується Володимир Савінов, соціальний психолог і науковий співробітник лабораторії соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології НАПН України. Але важливо те, що зараз ми побачили, як спрацьовують соціально-психологічні механізми, коли не лише інформація, а ще й емоція передається суспільству. “Інформація та емоції передаються набагато швидше, ніж фізично сам коронавірус. Тож ця епідемія навіть у самому її епіцентрі передусім інформаційно-емоційна, хоч би як негуманно це звучало. Тобто інформаційна віральність (заразність) для суспільства є потужнішою за саму медичну”, – пояснює пан Савінов.
Він додає, що панічний стан людей, який поширюється через інформаційний простір, здатний й фізично послаблювати людей з групи ризику. Серед них не лише люди зі слабким здоров'ям чи імунітетом, а й люди, схильні до навіювання. “У суспільстві є лише приблизно 15% негіпнабельних (що не піддаються навіюванню) людей! Тож решта 85% є умовною групою ризику. Але, якщо точніше, то найбільш схильні до навіювання люди з екзальтованими та демонстративними (вельми комунікабельні, грають ролі, такі собі актори по життю, яскраві та виразні) рисами характеру, а їх у суспільстві приблизно 30-35%”.
Тобто вже безвідносно до коронавірусу можна зробити висновок: “Де перемогли переконання, там можуть вільно заходити танки”, – додає соціальний психолог.
Втім, керівник Школи універсального журналіста, автор книг із професійної та особистої ефективності Віталій Голубєв знайшов і позитивні наслідки щодо паніки у зв’язку зі спалахом коронавірусу:
“Якщо панічні настрої допоможуть бодай частині співвітчизників позбутися байдужого ставлення до власного здоров'я і до здоров'я інших – це вже позитив. Хтось нарешті усвідомить, що, захворівши, краще залишитися вдома, а не за будь-яку ціну бігти на роботу і тим самим наражати на небезпеку себе та інших. Хтось перестане економити кілька гривень, намагаючись втиснутися за будь-яку ціну в переповнений тролейбус чи електричку. Хтось почне вимагати від роботодавця забезпечення елементарних засобів безпеки на робочому місці. А якщо той відмовиться – то зробить вибір на користь власного здоров'я і комфорту, а не ризику втратити робоче місце. А ще комусь зроблять зауваження інші. Приміром, за плювки й кашляння в громадських місцях, з порушенням особистого простору своїх співгромадян. Якщо саме нинішня епідемія допоможе комусь почати поводитись не як бидло, а як вихована людина – в цьому теж є позитив”.
Співпраця науковців світу може стати як ніколи потужною
Для наукового і медичного світу, схоже, нинішній досвід протистояння спалаху Covid-19 виявиться надзвичайно цінним. Стрімке поширення коронавірусу спонукало науковців і медиків з різних куточків світу об’єднати зусилля в режимі реального часу, тобто просто в онлайні.
Простими словами це описав Євген Найштетик, засновник біотехнологічної компанії Planexta inc: “Мені здається, що пандемія коронавірусу стане прекрасною підмогою у переході на новий уклад. Згадайте, як раніше учені шукали нові ліки та вакцини. Це були закриті дослідницькі центри, власниками яких були держави чи мультинаціональні корпорації. Дослідження рухалися згідно із заданим алгоритмом в умовах суворої звітності тощо.
А зараз? Десятки тисяч біоінженерів бачать на екранах комп’ютерів відкриті дані геномів усіх ідентифікованих модифікацій вірусу, викладені на сайті Національної медичної бібліотеки США. Прямо там у реальному часі «крутять» усі вироблені протеїни і співставляють з подібними біологічними агентами, які вже зустрічалися (іншими словами, коронавірус співставляється з іншими вірусами. – Ред). Деякі з них навіть не заморочуються ручною працею, а запускають штучний інтелект для пошуку зачіпок. Потім у чаті один іншому кидає: “Бачив, що у нього в мембранному протеїні BCA25677.1?” А той відповідає: "Ага, зараз спробую змоделювати до нього легкі ланцюги імуноглобуліну”... Це вже є і доступне усьому світові, який дуже змінюється, і де старі еліти не знають, як жити далі”.
Саме про такий унікальний досвід йдеться в журналі Science. “Цей досвід дуже відрізняється від будь-якого спалаху, в якому я брав участь”, - каже епідеміолог Гарвардської школи громадського здоров’я Т. Х. Чана (Бостон) Марк Ліпшич (Marc Lipsitch). Інтенсивне спілкування каталізувало небувалий рівень співпраці вчених, що в поєднанні з науковими досягненнями дозволило дослідженням рухатися швидше, ніж під час будь-яких попередніх спалахів. “За 6 тижнів було отримано безпрецедентний обсяг знань”, – зазначає керівник незалежного благодійного фонду Wellcome Trust Джеремі Фаррар.
А от з екологією все одно будуть проблеми
Сенсація: епідемія коронавірусу в Китаї, якщо можна так сказати, частково мала позитивний вплив на екологію. Учені з NASA зафіксували значне зниження вмісту діоксиду азоту (NO2) – отруйного газу, що виділяється автотранспортними засобами, електростанціями і промисловими об'єктами. У цілому йдеться про зниження рівня забруднення на 36%(!), порівняно з аналогічним періодом минулого року. Але чи означає це, що екологічні наслідки в цілому будуть благодатними?
Як пише науковий співробітник Канарського інституту астрофізики Мартін Лопес Корейра на Science 2.0, десятиліттями ішло протистояння між зростаючою економікою і відновлювальними силами екології. Але раптом, на подив економічним і політичним гуру, рішення виникло стихійно – вірус. І це стосується не лише безпосередньо екології, а й спроможності людства вживати крайні заходи безпеки. “Ні Грінпіс, ні Грета Тунберг, ані будь-яка інша індивідуальна чи колективна організація не досягла так багато на користь здоров’я планети за такий короткий час, – пише науковець. – Менш, ніж за два місяці світові організації показали нам, наскільки дійсно можливо закрити закрити цілі міста, включаючи такі провідні туристичні напрямки, як Венеція, зменшити кількість рейсів та скасувати багато найважливіших конференцій та самітів тощо. І це лише початок... Раптом ми розуміємо, що всі виправдання для уникнення зменшення забруднення були лише виправданням, і що ми можемо ідеально жити у світі без конференцій, у світі академіків та вчених без пиття пива з колегами та підживлення нарцисизму деяких дослідників – дорогої розкоші, яку нам не слід дозволяти собі в ці часи кліматичної кризи”. Але він підсумовує, що людство так зреагувало лише під страхом негайної загрози – коронавірусу. Водночас ми не сприймаємо таку довгострокову загрозу як глобальне потепління.
Науковець припускає, що людство невдовзі забуде цей урок і продовжить свій авантюрний шлях, як воно до того звикло.
Директор компанії “Кліар Енерджі” Андрій Гріненко у блозі “ЛІГА”, теж говорить лише про тимчасовий результат нинішнього екологічного покращення. У перспективі ж все навпаки. Оскільки виробництво в Китаї “стоїть”, то разом з ним призупинився і розвиток відновлювальної енергетики у світі. Усе через те, що Китай є найбільшим постачальником комплектуючих для відновлюваної енергетики. Через скорочення виробництва і проблеми з логістикою очікуються значні затримки у постачанні вже замовленого обладнання для проєктів у всьому світі, а ще – підвищення цін на комплектуючі, резюмує експерт.
У цілому ж експертне середовище зазначає, що коронавірус виніс назовні дуже багато проблем, без вирішення яких країни не зможуть рухатися далі. І головна – це безпека громадян у сфері охорони здоров’я. На цьому, зокрема, наголошує Олексій Буряченко, голова правління Всеукраїнської регіональної експертно-юридичної асоціації впливу. “Короновірус остаточно розділив світ на "до" і "після". У так званому "завтра" в країнах буде цінуватися не тільки високий рівень життя, соціальні гарантії, низьке безробіття, а найголовніше - сучасна та гнучка система охорони здоров'я! Країни, за великиму рахунком, поділяться на дві групи – ті, що потенційно зможуть протидіяти новим викликам у сфері медицини і ті, що на це не спроможні. Отже, досить прогнозовано, людський та фінансовий капітал буде концентруватися в країнах першого типу”, – резюмує пан Буряченко.
Подібну думку поділяє і Григорій Луговський, історик, культуролог і журналіст, який відмічає, що безпеку країни має забезпечувати не лише армія і поліція, а й медицина. Але найбільш важливо – інформаційний імунітет. І держава, яка не враховуватиме такі складові своєї безпеки, буде настільки ж безпорадною, як і держава, що втрачає свої території. Україна переконалася у цьому на прикладі Нових Санжар. Тепер головне зробити все для того, щоб цей приклад залишився першим і останнім.
Юлія Горбань, Київ
