Армія і коронавірус. Нове поле протистояння у світі
З огляду на новітні біозагрози для людства, біологічний чинник у вигляді зброї чи природних вірусних інфекцій починає все більше впливати на сфери міжнародних відносин, в тім числі – на військову сферу, через що виникають нові завдання для збройних сил усіх країн.
Теми потенційного використання біологічної зброї Укрінформ торкався нещодавно в матеріалі Валерія Рябих (Defense Express) «Не коронавірусом єдиним: російська біологічна зброя загрожує світові». Продовжуючи дану тему, пропонуємо до вашої уваги огляд доктора військових наук Віктора Гвоздя (Незалежний аналітичний центр геополітичних досліджень «Борисфен Інтел»).
З середини першого десятиліття 2000-х років однією з тем світової літератури, кіно та інших художніх творів стала нова хвиля моделювань різного роду ситуацій, пов’язаних з глобальними катастрофами на Земній кулі. На жаль, це не залишилося лише фантазіями письменників і сценаристів, а увійшло в життя як відображення реальних процесів, що відбуваються у світі.
Згідно з висновками експертів, суть таких процесів — виникнення нових ліній протистояння між провідними та рештою держав світу. При цьому вони охоплюють що раз ширший спектр різного роду галузей та сфер. Так, на додаток до традиційних напрямів конфронтації у політичній, економічній, військовій, інформаційній та спеціальній сферах, останніми роками розгорнулася боротьба у кібернетичному просторі. А зараз ще й на додаток – у біологічному середовищі, що робить протистояння у світі більш складним та непередбачуваним.
Ясна річ, біологічна зброя не є чимсь новим і до неї вдавалися ще за античних часів. Зокрема, при облозі замків чи фортець на їх внутрішню територію за допомогою катапульт перекидалися тіла померлих від різних інфекційних хвороб, що викликало епідемію у стані захисників. Згодом у більшості провідних держав розробку біологічної зброї поставили на наукову основу.
Відомо, як таку зброю розробляли, виготовляли та випробували у Японії напередодні та під час Другої світової війни. Менш відомим є факт реального застосування біологічної зброї Радянським Союзом проти німецької армії у критичний період літа-осені 1942 року на Сталінградському напрямку. За даними, які були розсекречені після розпаду СРСР, в місця дислокації та зосередження німецьких військ закидалися заражені туляремією звичайні миші, від яких цією інфекційною хворобою заражалися не лише німецькі військовослужбовці, але й, на превеликий жаль, місцеве населення, а потім і червоноармійці. Саме це і стримало Радянський Союз від подальшого застосування методів біологічної війни.
Разом з тим це аж ніяк не зупинило процесів розробки нових засобів біологічного ураження, а також способів захисту від них, у провідних та інших державах. Це навіть стало однією зі складових «холодної» війни між Західним та Східним блоками, елементом їх підготовки до можливої Третьої світової.
В основному така діяльність зосереджувалася в рамках збройних сил та спецслужб, що цілком зрозуміло, зважаючи на військове призначення біологічної зброї. З цією метою у складі збройних сил створювалися спеціальні дослідницькі центри, промислові підприємства та бойові підрозділи. Поряд із бойовими біологічними речовинами нового покоління розроблялися носії її доставки до місць призначення — від мікроконтейнерів до спеціальних боєголовок міжконтинентальних балістичних ракет.
Так ця біологічна зброя стала стратегічним засобом масового ураження. Причому вона, по суті, більш небезпечна, аніж ядерна, що пояснюється відносною простотою виробництва, транспортування та прихованого застосування у вигляді бойових біологічних речовин. Фактично це можуть робити не тільки країни з невисоким рівнем розвитку, але й окремі терористичні організації.
Але, на відміну від ядерної зброї, до останнього часу біологічна зброя практично не відігравала помітної ролі у розвитку світових геополітичних процесів. Так, жодна з країн чи терористичних організацій не застосовували біологічну зброю та не використовували її для шантажування своїх супротивників. Через практичну неможливість забезпечення вибіркової дії біологічної зброї, яка може викликати ефект бумерангу. І навіть більше, зважаючи на вищезгадані обставини, у 1972 році було ухвалено Конвенцію про заборону біологічної зброї. На сьогодні до Конвенції приєдналися (в т.ч. її ратифікували) близько 170 країн. Згідно з її умовами, вони зобов’язалися як відмовитись від виробництва біологічної зброї, так і ліквідувати її запаси.
Однак Конвенцією не вирішено у світі проблему біологічної зброї через відсутність відповідних контрольних механізмів. Адже низка країн, у т.ч. провідних держав, приєдналися до угоди з іміджевих міркувань, себто формально, одночасно не припиняючи розробки бойових біологічних речовин та зберігаючи можливості її застосування.
Крім того, з’явилася інша проблема — нові інфекційні хвороби внаслідок мутації вірусів, викликаної екологічними змінами. А швидкому та широкому поширенню епідемій у світі сприяють глобальні транспортні комунікації. Так фактично одночасно виникає «природна біологічна зброя» із засобами її доставки.
Сьогодні природні вірусні інфекції людство не може контролювати повністю, однак окремі держави використовують їх у своїх геополітичних цілях. Наприклад, Китай, ймовірно, під час процесу нейтралізації коронавірусу пробує вирішувати накопичені проблеми національної економіки, а також запобігти очевидним діянням керівництва США та Росії, що також прагнуть зміцнити владні позиції під виглядом боротьби з епідемією. Більш детально про це писав нещодавно у статті «Коронавірус і нафта. Геополітичні висновки для світу».
Разом з тим подібну практику поки що не можна назвати поширеною. Хоча, в міру того, як у подальшому погіршуватиметься стан світової економіки, та, відповідно, загострюватимуться суперечності між державами, така практика може стати більш масштабною, а її форми — урізноманітнитися.
Водночас ускладнення міжнародних відносин підвищуватиме загрозу виникнення у світі збройних конфліктів та війн. При цьому, в умовах поширення природних вірусних інфекцій, окремі країни та терористичні організації можуть застосувати і справжню біологічну зброю. Звичайно, така ймовірність досить низька, але її не можна виключати, особливо в той час, коли утворюються нові центри сили та світ охоплює хаос. Тому деякі країни проблеми, пов’язані з епідемією, починають, так би мовити, проектувати на військову сферу. Зокрема, через коронавірус США та НАТО вельми скоротили масштаби навчання Defender-Europe 20 («Захисник Європи 20», які планувалися як найбільші за останні тридцять років). А ось Росія, незважаючи на епідемію, активізувала свої військові навчання у Балтійському та Чорноморському регіонах, в т.ч. в окупованому Криму, навіть так намагаючись продемонструвати свою перевагу над Заходом ще й опосередковано його шантажувати біологічною небезпекою.
Лідери таких держав, як США і Франція, вже сприймають поширення епідемії на американській та французькій територіях як «входження країн у стан війни». При цьому вірусні загрози прирівнюються до загроз тероризму. Все це вельми підвищує роль збройних сил у відстоюванні інтересів своїх країн в рамках протистояння вже на новому полі бою — біологічному. Інші завдання вже постають перед іншими силовими структурами та спецслужбами. Зважаючи на загальне призначення відповідних складових військових та воєнізованих органів, до таких завдань відносяться:
● виконання наукових досліджень в галузі вдосконалення засобів протидії штучним та природним біологічним загрозам, а також розробка вітчизняних засобів біологічного нападу. Згідно з повідомленнями ЗМІ, такі роботи виконують у США, Китаї, Росії, Ірані та Північній Кореї. Вони повністю засекречені;
● дезінфекція із застосуванням спеціальної техніки місць масового скупчення людей. Наприклад, для цього у Приморському краї Росії залучалися підрозділи військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Східного військового округу ЗС РФ;
● розгортання спеціальних медичних і карантинних закладів (таборів), призначених для лікування та ізоляції хворих і потенційних носіїв інфекції. Так, у всіх медичних закладах міністерства оборони Росії відкриті спеціалізовані інфекційні відділення, де лікуватимуть хворих на коронавірус. Уряд Росії виділив своєму оборонному відомству 8,8 млрд рублів на будівництво 16 модульних інфекційних центрів;
● вжиття заходів надзвичайного стану (ситуації). У Китаї, США, Росії, Казахстані, Молдові, Ірані, Ізраїлі та інших країнах підрозділи збройних сил (в т.ч. з бронетехнікою) залучаються до виконання завдань: блокують в’їзди до великих міст та районів, охоплених епідемією; охороняють медичні заклади та стратегічно важливі об’єкти на випадок виникнення безладу; посилюють контроль на кордонах та контрольно-пропускних пунктах; патрулюють вулиці; евакуюють населення і транспортують хворих; постачають необхідні матеріально-технічні засоби тощо. Для цього часом мобілізують резервістів.
У такому контексті показовим стало рішення президента Франції Е. Макрона провести військову операцію Résilience («Стійкість»), щоб зупинити поширення коронавірусу в країні, надати підтримку населенню і державним органам у справі протидії епідемії. Військова операція проводиться в комплексі з антитерористичною операцією Sentinelle («Вартовий»). Залучаються вертольотоносці Dixmude та Mistral, що надають допомогу населенню французьких заморських територій у зоні Антильських островів і Гвіани та у південній частині Індійського океану.
В той же час засоби біологічного нападу та вірусні інфекції створюють загрози і завдають збитків самим збройним силам й іншим силовим структурам. За даними міністерства оборони США, серед американських військовослужбовців в Європі зафіксовано кілька десятків випадків захворювань на коронавірус. Тому Європейське командування США та НАТО готуються до найгіршого сценарію розвитку епідемії.
Через загрозу поширення коронавірусу в США планують зачинити низку підприємств оборонно-промислового комплексу. Це такі, як заводи компанії Boeing, де виготовляють авіаційну техніку для міністерства оборони США. Аналогічні проблеми виникають у Європі. У Франції та Італії зачинені всі підприємства провідного розробника та виробника ракетних систем в ЄС — концерну MBDA (Matra BAE Dynamics Alenia).
Зараз там намагаються зробити все можливе, щоб запобігти небажаним тенденціям.
Для цього у США розроблено і реалізують низку програм із захисту американських військовослужбовців від коронавірусної інфекції. Особливо намагаються забезпечити стійкість роботи Стратегічного командування (STRATCOM), якому підпорядкована американська ядерна тріада. Відповідні служби Стратегічного командування ізолюють особовий склад, який несе бойове чергування на ракетних установках та підводних човнах. Існують також плани з реагування на кризові ситуації, пов’язані з епідемією, у стратегічних ядерних силах США.
До схожих заходів вдаються у Росії. 12 березня 2020 року в збройних силах РФ створено оперативний штаб з запобігання поширення коронавірусу у військових підрозділах. Заходами з профілактики інфекції передбачаються регулярні перевірки у військових частинах, організаціях та навчальних закладах міністерства оборони. Все керівництво МО та ГШ ЗС РФ перевірене тестами на коронавірус. Змінено формати організації нарад і конференцій, які проходять у відеорежимах. Перенесено весняний призов до збройних сил Росії.
В багатьох країнах надається державна підтримка підприємствам оборонно-промислового комплексу. Так, уряд США оголосив оборонні компанії та їх постачальників частиною найбільш важливого сектора інфраструктури країни, що дозволяє їх співробітникам продовжувати роботу в умовах оголошеного карантину. Розглядається також питання про тимчасове звільнення компаній ОПК від податків. Крім того, США вже застосували положення закону «Про оборонне виробництво» (Defense Production Act) часів Корейської війни 1950-х років, який дозволяє збільшити обсяги виробництва продукції, необхідної для боротьби з епідемією.
Для України це все не менш актуальне, адже вона є невід’ємним суб’єктом міжнародних відносин та повною мірою інтегрована у світову економічну систему (включно з експортом робочої сили і туризмом) та транспортні комунікації. Крім того, Україна є об’єктом перетину інтересів провідних держав світу, що створює для неї низку додаткових загроз у сфері глобальних біологічних війн.
Так, поширення коронавірусу в світі вже позначається на ситуації довкола збройної агресії Росії проти України. Зокрема, Москва використовує епідемію як привід для відновлення співробітництва зі США і Європою, переконуючи їх у необхідності зняття санкцій з Росії. З цією метою росіяни розгорнули активну політико-інформаційну кампанію з просування ідей доцільності об’єднання зусиль Росії, Заходу та інших країн для спільної боротьби з вірусними загрозами.
Однією з форм такої кампанії є демонстративне надання допомоги іншим країнам у протидії епідемії. Для цього залучаються підрозділи збройних сил Росії, що повинно продемонструвати можливість їх застосування не тільки у війнах та збройних конфліктах, але й у мирних цілях. А отже, підтвердити «миролюбний характер» російської політики.
Зокрема, 22 березня ц.р. дев’ять військово-транспортних літаків Іл-76 Повітряно-космічних сил Росії доставили до Італії близько 100 російських спеціалістів у галузі вірусології та епідеміології, а також 8 лікарняних бригад. Крім того, Італії передані засоби захисту, медичне обладнання та мобільні комплекси на базі автомобілів КамАЗ для аерозольної дезінфекції транспорту і території. Так Москва намагається компенсувати провал своїх спроб покращити відносини із Заходом на підґрунті взаємодії у боротьбі з тероризмом у Сирії. Причому, на відміну від Близького Сходу, подібні дії Росії починають давати результати. Про це свідчать нові заклики представників різних політичних сил в країнах НАТО та ЄС зняти з Росії раніше запроваджені санкції внаслідок теперішньої глобальної епідемії коронавірусу в світі. 26 березня ц.р. Москва та її партнери і союзники, а саме — Китай, Сирія, Іран, Північна Корея, Венесуела, Нікарагуа та Куба — звернулися до генерального секретаря ООН з проханням посприяти зняттю санкцій з Росії, оскільки вони «перешкоджають глобальній боротьбі з коронавірусом».
Водночас фактичний «політичний параліч» у світі та в Україні внаслідок епідемії Росія використовує, щоб нав’язати нашій державі різного роду російські підходи до врегулювання конфлікту на Донбасі. Насамперед створити умови для федералізації України і повернути її до сфери російського впливу.
Крім того, під приводом епідемії Росія через проросійських бойовиків у «ДНР» та «ЛНР» блокує доступ спостерігачів Моніторингової місії ОБСЄ до окупованих територій і таким чином приховує свої порушення українсько-російських домовленостей щодо зниження напруженості в зоні конфлікту. В тому числі стосовно відведення військ та озброєнь від лінії фронту. Так, за даними української розвідки, підрозділи російських військ та збройні формування сепаратистів зберігають важке озброєння у забороненій зоні, зосереджують додаткові сили у ділянках розведення військ.
Серйозною проблемою є неможливість вжити карантині заходи як на непідконтрольних Україні територіях Донбасу, так і безпосередньо на лінії фронту. Тим більше, коли Росія продовжує збройні провокації на Донбасі, намагаючись тиснути на Україну. Тому зона конфлікту на Донбасі постає не тільки одним із основних витоків нестабільності в Європі, але й джерелом коронавірусної інфекції.
Таким чином, на даний час біологічна сфера постає новою ареною протистояння між провідними та іншими державами світу. А біологічні загрози людству, які раніше вважалися потенційними, стають цілком реальними. Тому біологічний чинник у вигляді зброї чи природних вірусних інфекцій починає все більше впливати на всі сфери міжнародних відносин, в тому числі військової сфери, через що виникають нові завдання для збройних сил усіх країн.
Для України все це створює низку додаткових проблем з суттєвими негативними наслідками. При цьому, поряд зі спільними для всіх країн кризовими явищами, пов’язаними з епідемією, перед Україною постають нові виклики за авторством Росії, яка поширення вірусної інфекції використовує у своїх цілях.
Віктор Гвоздь, доктор військових наук
Борисфен Інтел
