Президентські вибори в Польщі: ставки ростуть
Цьогорічні президентські вибори в Польщі, без сумніву, заслуговують на екранізацію. Тут є все: різкі зміни сюжету, зради, злети й падіння головних героїв, і врешті – фінальна сцена, яка весь час відкладається через різні драматичні обставини.
УНІКАЛЬНІСТЬ КАМПАНІЇ
Сценарій цього політичного серіалу можна розділити на три сезони. Перший сезон – це спокійний і розмірений розвиток сюжету в стилі «ніхто не передбачав біди», і його умовно можна назвати докоронавірусним. Другий сезон починається з появою непередбачуваної обставини (пандемія COVID-19), яка повністю змінює правила гри й сюжетну лінію. Він завершується 10 травня, коли виборчі дільниці в Польщі, попри попередні плани, так і не відчиняються. Натомість нині розпочався третій сезон, який нібито має бути останнім. Утім, ніхто не знає, коли буде кінець і чи в сценарії знову не з’являться нові обставини ще на один сезон.
Про перший і частково другий сезони цього «виборчого серіалу» можна докладніше почитати тут.
Нинішня виборча кампанія в Польщі унікальна. В історії демократичної Польщі такого ще не було. Виборчі дільниці 10 травня в країні так і не відчинилися, хоча юридично вибори на той момент ніхто не скасував і не переніс на пізніший термін.
Правову колізію ввечері того ж дня взялася виправляти Державна виборча комісія Польщі, яка визнала вибори такими, що не відбулися, у зв’язку з «неможливістю голосування за кандидатів». У правовому полі польський виборчком прирівняв їх до ситуації, коли вибори не відбуваються у зв’язку з браком кандидатів. Хоча насправді охочих поборотися за президентське крісло в Польщі – більш ніж достатньо. Намагання правлячої Об’єднаної правиці (коаліція трьох партій – «Право і Справедливість» (PiS), «Солідарна Польща» та «Порозуміння») нашвидкуруч, у світлі пандемії COVID-19, змінити спосіб голосування і провести вибори не традиційним, а кореспонденційним (поштовим) шляхом, в умовах жорсткої протидії опозиції й обмежених часових рамок, виявилося невиконуваним завданням.
ДУДА І КАНДИДАТ ДРУГОГО ТУРУ
У Польщі виборча кампанія стартувала на початку лютого. Тоді ж визначилися головні претенденти на президентське крісло. Ішлося про чинного президента Анджея Дуду, який за підтримки правлячої Об’єднаної правиці намагається переобратися на другу каденцію, та віцемаршалка Сейму Малгожату Кідаву-Блонську, за спиною якої стояла «Громадянська коаліція» – найбільша опозиційна сила в парламенті. Серед фігур у виборчих перегонах ще виділяються незалежний кандидат Шимон Головня, лідер Польської селянської партії (PSL) Владислав Косіняк-Камиш, представник націоналістичної «Конфедерації» Кшиштоф Босак та кандидат від лівих сил Роберт Б’єдрон. Підтримка в польському суспільстві кількох інших кандидатів не перевищує рівня статистичної похибки.
Від самого початку упевнене лідерство захопив Дуда, який у всіх соціологічних замірах отримував понад 40%. До слова, ця ситуація не змінилася й досі: він і надалі лідирує доволі впевнено. Утім, уся інтрига крутиться навколо двох справ: чи зможе він перемогти вже в першому турі, а якщо ні, то з ким вийде до другого. А в другому турі може статися різне. Сам Дуда у 2015 році переміг на той момент чинного президента Броніслава Коморовського, який на початку виборчої дистанції вважався фаворитом. Така сама ситуація спостерігалася й у 2005 році: тоді переміг Лєх Качинський, хоча програвав у першому турі Дональду Туску.
Нині складно прогнозувати, хто зможе вийти разом із Дудою до другого туру.
ГЕНЕРАЛЬНА ЛІНІЯ КАЧИНСЬКОГО: ВИБОРИ ВІДКЛАДАТИ НЕ МОЖНА
Пандемія коронавірусу повністю змінила передвиборчу ситуацію в Польщі. В умовах прогресування COVID-19 і заборони на проведення масових заходів стало зрозуміло, що за нинішніх обставин традиційна форма голосування на дільницях є неможливою. Тому влада почала шукати альтернативні варіанти проведення президентських виборів, намагаючись не відхилятися від генеральної лінії: вибори за будь-яких обставин мають відбутися зараз, відкладати їх не можна.
Стратегія партії влади зрозуміла. У політсили Ярослава Качинського є побоювання, що економічна криза, спричинена епідемією коронавірусу, може різко зменшити шанси Дуди на переобрання в разі відкладення виборів навіть на кілька місяців. А ця перемога для провладної партії є життєво необхідною: у такому разі до наступних парламентських виборів 2023 року уряд Об’єднаної правиці міг б й далі реалізовувати свою політику, не побоюючись вето президента на важливі закони.
За неповних два місяці правляча більшість уже втретє поспіль змінює правила голосування. Спершу соратники Качинського запропонували так звані змішані вибори, коли молодь і люди середнього віку мали йти голосувати на виборчі дільниці, а особи старшого віку (понад 65 років) – робити це кореспонденційно (поштою), заповнюючи виборчі бюлетені вдома і вкидаючи їх до спеціальної поштової скриньки. Потім було вирішено проводити повністю кореспонденційні вибори для всіх понад 30 мільйонів поляків, що мають право голосу. За цей закон швидко проголосував Сейм, але він застряг на місяць у опозиційному Сенаті. І хоча нижня палата парламенту на початку травня відкинула негативне рішення польських сенаторів, організувати вибори 10 травня поштою вже було запізно.
Але й на цьому не було поставлено крапку. Правляча більшість кілька днів тому ухвалила черговий закон про зміну способу голосування, повернувшись до ідеї змішаного волевиявлення. Запропоновано, аби виборці самостійно обирали, як їм голосувати: на виборчих дільницях чи поштовим шляхом. Закон уже потрапив до Сенату. Але станом на сьогодні ще не зрозуміло, ухвалять сенатори закон швидко чи розглядатимуть упродовж місяця, як і минулого разу.
На шляху законодавчих колізій щодо способу проведення виборів Качинському довелося також долати опір всередині своєї коаліції. Лідер коаліційної партії «Порозуміння» Ярослав Говін виступив проти проведення виборів у травні через пандемію. Після тривалих закулісних переговорів Качинському все ж вдалося переконати Говіна не бути таким принциповим, але й лідер PiS змушений був дещо поступитися позиціями. У «мировій» угоді Качинського–Говіна домовлено не проводити вибори у травні, а зробити це шляхом поштового голосування у «найближчий можливий термін».
ЗМІНА ВАРТИ: У ГРУ ВСТУПАЄ МЕР ВАРШАВИ
В опозиційному таборі стратегії кандидатів на посаду глави держави виявилися різними. Загалом погоджуючись із тезою, що вибори через коронавірус потрібно відкласти, запровадивши стан стихійного лиха, більшість кандидатів усе ж не погодилися із закликом Кідави-Блонської бойкотувати їх проведення у травні. Найбільш рейтингова опозиційна кандидатка, за яку в пік популярності готові були проголосувати в першому турі понад 20% виборців, в односторонньому порядку призупинила свою виборчу кампанію. У штабі Кідави-Блонської, очевидно, розраховували, що її шляхом підуть інші кандидати – і правляча більшість піде на поступки. Але так не сталося. Тож в умовах припинення виборчої активності кандидатки її виборці «розбіглися» по інших кандидатах. За останніми соцопитуваннями, на друге місце в рейтингу вийшов безпартійний Головня, за якого готові нині проголосувати 15-20% виборців. Йому в спину дихає лідер PSL Косіняк-Камиш, рейтинг якого також зріс до понад 10%. Натомість з Кідавою-Блонською доля зіграла злий жарт: її рейтинг упав до 4-5 %. В умовах жорсткої, безкомпромісної і, схоже, недовготривалої виборчої кампанії, їй нині було б складно відновити попередні позиції. Під тиском однопартійців Кідава-Блонська 15 травня поінформувала, що знімає свою кандидатуру з виборів. Обираючи її наступника між мером Варшави Рафалом Тшасковським і євродепутатом, ексглавою МЗС Польщі Радославом Сікорським, керівництво партії віддало перевагу першому. Можна припустити, що навіть як новачок виборчих перегонів – Тшасковський одразу матиме непогані шанси поборотися за вихід до другого туру. Внутрішня аналітика, яку нещодавно замовила Громадянська коаліція, показала, що мер Варшави як кандидат у президенти за рівнем підтримки поступається лише експрезиденту Євроради Дональду Туску. Однак Туск ще раніше задекларував, що не братиме участі у виборах.
Перевагами 48-річного Тшасковського є доволі позитивна оцінка варшав’янами його дій на посаді мера столиці, а також чималий політичний досвід: раніше він був депутатом Європарламенту, заступником міністра закордонних справ, міністром адміністрації і цифрових технологій.
Після того, як 10 травня президентські вибори не відбулися, виборча кампанія в Польщі фактично обнулилася. В умовах зміни найбільшою опозиційною партією свого кандидата всі виборчі штаби нашвидкуруч вибудовуватимуть свою виборчу тактику. На якусь тривалішу стратегію часу вже не буде, адже правляча більшість докладатиме всіх зусиль, аби вибори відбулися якомога швидше. Найближчою можливою датою першого туру, яку незабаром має оголосити маршалок Сейму Елжбєта Вітек, експерти та політики називають 28 червня, або ж якусь із наступних неділь липня.
Найближчі півтора-два місяці в Польщі будуть періодом запеклої політичної боротьби, результати якої важко спрогнозувати. Ставки занадто високі: або Об’єднана правиця Качинського цілковито правитиме країною до 2023 року, або ж утратить владну монополію.
Юрій Банахевич, Варшава
Переше фото PAP
