Польський ринок праці: Чи є там місце українцям у коронакризу та після?
Статистика останніх днів показує, що кількість українців, які їдуть на заробітки до Польщі, практично дорівнює кількості тих, хто повертається додому. Уряд Польщі, з одного боку, хоче, щоб трудові мігранти з України масово приїхали на сезонні роботи по збору врожаю до Польщі, а з іншого – там усе частіше звучать думки про те, що у період кризи українців мають замінити поляки. Якими ж на сьогодні виглядають перспективи українця на польському ринку праці?
УКРАЇНСЬКІ ТРУДОВІ МІГРАНТИ ПОКИ ЩО ЗАЛИШАЮТЬСЯ В ПОЛЬЩІ
Економіка Польщі впродовж кільканадцяти років стрімко розвивалася, потребуючи все нових рук до праці. Польща була чи не єдиною країною ЄС, яка пройшла економічну кризу 2008 року з плюсовим ВВП, а за останні п’ять років кількість трудових мігрантів з України в Польщі зросла приблизно вп’ятеро – до півтора мільйона. Польський ринок праці у минулі роки успішно поглинав українців, не завдаючи шкоди польським працівникам, адже рівень безробіття у країні паралельно також знизився до рекордного за багато років мінімуму – 5% у жовтні минулого року.
Коронакриза швидко змінила реальність. Утім, вона не примусила українців авральними темпами пакувати валізи й виїжджати додому. Більшість з них усе ж вирішили залишитися у Польщі й почекати розвитку ситуації. За даними дослідження польської компанії EWL, проведеного у середині квітня, 85% українських респондентів висловили бажання під час пандемії COVID-19 залишитися в Польщі. Більшість із них більше лякала перспектива втрати роботи (55%), ніж ймовірність підхопити коронавірус (18%). Масового відтоку українців додому не спричинили і погіршення чи зміна умов праці в умовах кризи. А відчули їх на власній шкірі чимало наших співгромадян. 61% українців стали працювати менше, а 27% були змушені змінити сферу працевлаштування.
Але, навіть незважаючи на “штормові” умови на ринку праці в Польщі, перспектива взагалі опинитися без роботи і грошей лякала ще більше. Отже, понад 63% українців, насамперед тих, у кого після запровадження стану епідемії в Польщі 15 березня завершувався термін дії дозвільних документів на перебування і роботу в Польщі, вирішили скористатися доволі сприятливим для мігрантів з-поза меж ЄС рішенням польського уряду з підтримки підприємців і працівників. А саме – автоматичним продовженням терміну дії робочих віз та перебуванням по безвізу на період пандемії та 30 днів після неї.
Масовий відтік українців із Польщі спостерігався лише наприкінці березня – на початку квітня. Тоді, за приблизними оцінками, польський ринок втратив трохи більше 150 тисяч українців. А далі цей процес стабілізувався. Зараз рух на кордоні в обидва боки перебуває майже на одному рівні. Про це свідчать, зокрема, статистичні дані Прикордонної служби Польщі щодо перетину кордону на пішому пункті пропуску “Шегині-Медика”, який відновив роботу з 16 травня. Через нього нашим трудовим мігрантам в умовах локдауну найпростіше потрапити до Польщі. Упродовж минулого тижня, з 18 по 24 травня, цей пункт пропуску в обидва боки перетнула приблизно однакова кількість людей: трохи більше, ніж по 5 тисяч. Напевно, це не найкраща звістка для польського бізнесу з тих сфер економіки, де зараз із нетерпінням очікують на трудових мігрантів з України.
ПРІОРИТЕТ – СЕЗОННІ ПРАЦІВНИКИ З УКРАЇНИ
Одразу після закриття кордонів у середині березня представники польського бізнесу, особливо в аграрному та переробному секторах, почали бити на сполох: замало стримати відтік українців із Польщі, потрібно також зробити все можливе для приїзду сезонних працівників. А їх із початком сезону збору полуниці та інших ранніх фруктів й овочів щороку приїжджає з України до Польщі, за приблизними оцінками, не менше 100 тисяч.
На заклики польських аграріїв рятувати ситуацію польський уряд відгукнувся наприкінці квітня. Зокрема, 29 квітня в електронному режимі прийом візових анкет розпочали польські консульства в Україні. Водночас у них одразу попередили: відкриватимуться лише робочі візи, а пріоритет надаватиметься тим українцям, хто прямуватиме на роботу до Польщі в аграрному секторі й садівництві.
Візи почали видавати з 4 травня. А вже наступного дня у виданні “Дзеркало тижня” з’явилася знакова стаття глави польського уряду Матеуша Моравецького. Між рядками про стратегічне партнерство Польщі й України, польський прем’єр недвозначно підкреслив, що без українців економічне зростання в Польщі не було б таким динамічним. Переконуючи в тому, що українським мігрантам не потрібно боятися за легальність свого перебування в Польщі під час пандемії, він закликав українців робити візи і приїжджати працювати до Польщі.
Варто зауважити, що все це відбувалося в умовах, коли влада України закликала громадян залишитися вдома і пошукати роботу на батьківщині. Побоюючись за те, що в умовах локдауну український уряд ускладнить виїзд українців на роботу за кордон (побоювання були небезпідставними), до закликів прем’єра Моравецького долучилися інші польські політики найвищого рівня. Питання приїзду українських трудових мігрантів до Польщі у форматі відеоконференції наприкінці квітня обговорювали президенти Володимир Зеленський і Анджей Дуда, а ще за кілька днів це було й однією з основних тем переговорів глав МЗС обох країн Дмитра Кулеби і Яцека Чапутовича.
Утім самих закликів на найвищому рівні не перешкоджати виїзду працівників за кордон, очевидно, було недостатньо. Існував, та й досі існує, цілий ряд перепон для приїзду трудових мігрантів із України до Польщі. Однією з них є призупинення міжнародного автобусного і залізничного сполучення, що були основними для українських мігрантів, які прямували до Польщі. Нещодавно до РП з України прилетів літак із майже 200-ми українськими трудовими мігрантами. Такий спосіб перевезення заробітчан ще донедавна виглядав би абсурдним і невиправдано дорогим в умовах наявності спільного наземного кордону. Але локдаун абсолютно змінив ситуацію, майже прирівнявши можливість виїзду на заробітки за кордон між Польщею і, скажімо, Фінляндією чи Німеччиною.
Серед основних проблем для польських працедавців у нинішніх умовах – перевезення українців до місць праці, а також необхідність 14-денної обсервації після перетину кордону. У Польщі намагаються швидко розв’язати ці проблеми. Зокрема, на рівні уряду вирішено, що іноземців, які працюватимуть на сезонних роботах в аграрному секторі, звільнятимуть від обов’язкового двотижневого карантину. Після нетривалих дискусій вирішено за державний кошт проводити тестування іноземних працівників на коронавірус. Зокрема, вже найближчим часом міністерство оборони Польщі обладнає два мобільних пункти для тестування сезонних працівників з-за кордону.
Водночас значно складнішою є транспортна проблема. Якщо раніше мікроавтобуси перевозили з України по 7-10 працівників до конкретних місць сезонної праці в Польщі, то зараз це неможливо. В уряді Польщі, до речі, як і в Україні, поки що не дають однозначних прогнозів щодо відкриття кордонів і повного відновлення міжнародного сполучення. Утім не виключено, що це поступово відбуватиметься після 12 червня, коли в Польщі завершиться черговий етап обмеження руху через кордон, запровадженого в середині березня у зв’язку з пандемією COVID-19.
На переконання голови польської Асоціації переробників фруктів та овочів Анджея Гайовнічека, без масового приїзду сезонних працівників з України у Польщі вже найближчим часом може виникнути катастрофічна ситуація зі збором фруктів, зокрема полуниці й черешні. На полях і в садах може залишитися багато незібраного врожаю. В умовах відсутності українців, польська влада просить поляків попрацювати в полі. Наприклад, міністр сільського господарства Польщі Кшиштоф Ардановський закликав усіх поляків, які тимчасово опинилися без роботи, на кільканадцять днів працевлаштуватися у фермерів.
Утім, Гайовнічек, який є власником великого переробного підприємства, називає ілюзією те, що поляки замінять українців на сезонних роботах у Польщі. За його словами, поляків відлякують від роботи у полі важка фізична праця, відносно невисокі заробітки та очікування, що вони ближчим часом зможуть повернутися до своєї традиційної роботи у Польщі чи за кордоном. Як приклад він наводить те, що за оголошенням працевлаштування у його фірмі практично немає бажаючих серед поляків попрацювати на переробці фруктів.
Чинником, який здатний знизити цього року затребуваність у Польщі сезонних працівників з-за кордону, може бути несприятлива погода: невисока кількість опадів та відносно низькі, як на травень, температури. Найближчі тижні покажуть, чи загрози, про які говорили останнім часом польські аграрії, матимуть якісь серйозні наслідки для них, економіки країни і продовольчої безпеки Польщі загалом.
ПЕРСПЕКТИВИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ
Попри те, що уряд Польщі зараз активно заохочує українців приїжджати до РП на сезонні роботи в аграрній сфері, можна помітити й іншу тенденцію. Вона йде від польського уряду. Зокрема, у Раді міністрів РП намагаються підрахувати, чи в умовах можливої втрати українцями роботи в Польщі та їхнього повернення додому, пересічні поляки зможуть зайняти звільнені ніші праці. У цьому в Польщі вбачають один зі способів подолання проблеми зростаючого безробіття в умовах кризи.
Виразником такого погляду є віцепрем’єр-міністр, міністр розвитку Польщі Ядвіга Емілевич. Вона кілька разів у публічних виступах називала відтік українців із РП шансом для безробітних поляків знайти роботу. Під час одного з них вона навіть обмовилася, що з Польщі від початку кризи вже виїхало “близько мільйона українців”, тим самим звільнивши мільйон місць праці для поляків. У своїх розрахунках польська віцепрем’єрка помилилася принаймні у п’ять разів (на той момент українців виїхало до 200 тисяч), але очікування є доволі зрозумілими.
Утім практика показує, що реальність є дещо іншою. За даними кількох польських компаній з працевлаштування, навіть в умовах гальмування економіки і зростання безробіття, потреба в працівниках з України практично не спала. Як зауважує представник рекрутингової компанії EWL Анатолій Зимнін, як і раніше, крім сезонних робіт в аграрній сфері, працівники з України потрібні зараз у логістиці, споживчій сфері, на будівництві та у промисловому виробництві. Навіть у нинішніх ускладнених умовах ця польська компанія змогла останнім часом рекрутувати в Україні близько 700 осіб, які на даний момент після перетину кордону перебувають на карантині. Ще 800 українців скористалися пропозицією цієї компанії з безкоштовної допомоги у виробленні дозвільних документів на проживання і роботу в Польщі (карти тимчасового перебування до трьох років). Це свідчить про те, що навіть під час кризи ніша, яку на польському ринку зараз займають українці, масово не заповнюється польськими працівниками.
А якими є перспективи працевлаштування українців у Польщі в тривалішій перспективі? Можна спробувати поглянути на них на основі експертних прогнозів, які втім динамічно змінюються. За останніми оцінками польських економістів, ВВП країни в цьому році може впасти на 3-4%, а отже знизитися до нульової позначки, або й навіть економіка впаде в легку рецесію. За даними органу соціального страхування (ZUS) Польщі, вже після першого місяця кризи 165 тисяч осіб перестали сплачувати соціальні відрахування, а отже втратили роботу. Це вп’ятеро більше, ніж під час кризи 2008 року. До кінця року цей показник може зрости ще на кількасот тисяч, а рівень безробіття – з понад 5% до 10%. Рецесія спостерігається у ключових галузях, де працевлаштовані багато українців. Зокрема, у будівництві кількість публічних замовлень у порівнянні з квітнем минулого року знизилася на понад 30%. Це може вплинути на працевлаштування українців, яких у цьому сегменті працює приблизно 15%.
На переконання експертів, наслідки кризи відчуватимуться не лише цього року, а й наступного. За прогнозами головного економіста Польської федерації підприємців Лукаша Козловського, скорочення грошових переказів з Польщі в Україну через наслідки пандемії може сягнути 30%. В еквіваленті це приблизно дорівнюватиме сумі 4 млрд доларів. І це все через втрату постійної роботи, зміну місця чи умов праці, повернення українців додому в сукупності всіх цих факторів.
У лютому два експрезиденти Польщі Александер Кваснєвський і Броніслав Коморовський закликали уряд Польщі якнайшвидше затвердити довгострокову міграційну політику, що дасть змогу українцям комфортніше працювати і проживати в Польщі. У польському уряді мали представити нову міграційну політику в другій половині року. Якщо роботу над нею в умовах кризи не було призупинено, то ставка, ймовірно, робитиметься на залучення мігрантів з України на сезонні та циклічні роботи до Польщі.
Навряд чи польська влада наважиться на більшу відкритість у питанні надання дозволів на тимчасове чи постійне проживання у країні. Найближчим часом на перше місце може вийти протекціонізм і бажання захистити польського працівника коштом іноземного. А далі все залежатиме від того, наскільки розтягнеться період виходу з кризи.
Юрій Банахевич, Варшава
