Пандемічні мандри Нідерланди – Україна: Туди і Звідти

Уже четвертий місяць через коронавірус небо відкрите лише для спецрейсів. Перший відлетів в Україну з Нідерландів ще у березні. Через аеропорт «Схіпхол» повертаються українці не лише з Нідерландів, а й з інших країн, потрібно лише придбати квиток і дістатися аеропорту поблизу Амстердама. Перед реєстрацією пасажирам роздають інформативні матеріали щодо запроваджених в Україні карантинних обмежень та пояснюють про обов’язкову самоізоляцію після повернення, допомагають встановити мобільний додаток «Дій вдома», який має контролювати й виявляти порушників обов’язкового карантину після повернення з-за кордону.

Кореспондентка Укрінформу здійснила мандрівку «Туди і Звідти», аби на власному досвіді відчути, як дотримуються правил карантину під час перельоту та на землі.

СПЕЦРЕЙС ДОДОМУ ТА КОРДОН МІЖ НІДЕРЛАНДАМИ ТА БЕЛЬГІЄЮ

Спецрейс до Києва з аеропорту «Схіпхол» біля Амстердама відлітав 19 травня, але я не встигла придбати на нього квиток, тож довелося летіти 21 травня спецрейсом з Брюсселя. І тут питання: як потрапити з нідерландської Гааги, де люди цілком вільно пересувалися від початку пандемії, адже в Нідерландах під час карантину не було заборонено виходити на вулицю, головне – дотримуватися дистанції 1,5 метра, – до сусідньої Бельгії, де, як відомо, було запроваджено жорсткі обмежувальні заходи. У країні було зафіксовано найвищий рівень смертності в Європейському Союзі. Тож без нагальної потреби виходити з дому було заборонено. А за спробу помандрувати, наприклад, до сусідніх Нідерландів можна отримати штраф.

На центральному вокзалі Гааги повідомили: дістатися можна потягом з купою пересадок, але ризиковано, адже чіткого графіка, як у «докоронні» часи не було. Регулярно курсувати потяги почали з 1 червня. Тож лишалася автівка. Мої сусіди люб’язно погодилися відвезти мене в аеропорт у Брюссель. Вони були в захваті, адже це ціла подорож, ще й за кордон. Та згодом можливий штраф у кілька тисяч євро змінив радісні емоції на тривожні. Як виявилося, у Бельгії до 8 червня діяла заборона на неістотні переміщення в межах країни. До 15 червня заборонено поїздки за кордон. Також приїхати до Бельгії з іншої країни без вагомої причини не можна. Кожен, хто порушить заборону, ризикує отримати штраф до 4000 євро або 3 місяці позбавлення волі.

Кругленька сума, чи не так? І сидіти три місяці теж не дуже привабливо. Але завжди є «але». На урядовому порталі Нідерландів зазначено, що влада Бельгії дозволяє перетинати кордон у випадках, коли, зокрема, ідеться про людей життєво важливих професій. Наприклад, лікар може жити в Нідерландах, а працювати у Бельгії. Також перетинати кордон дозволено, коли є спільне батьківство громадян Нідерландів та Бельгії, на похорон, у професійні подорожі, забрати когось із близьких з аеропорту…

Тож якщо написано, що можна забрати з аеропорту, то за логікою має бути дозволено й відвезти. У посольстві Бельгії в Нідерландах підтвердили, що мене можуть доправити в аеропорт Брюсселя, але виходити з машини можна тільки мені й лише в аеропорту. Навіть зупинитися в туалет чи заправити машину на території Бельгії недозволено. Маски та рукавички обов’язкові. Також, щоб мої сусіди могли повернутися і не потрапити в халепу, у них має бути копія мого паспорта та квитка як доказ, що вони не нідерландські туристи, а справді їздили в аеропорт у справах, бо інакше є ризик отримати штраф.

Зробивши копії, вирушаємо до Бельгії. Побачивши попереду чергу, розуміємо: ось вона перевірка документів.

«Як у минулі часи», –  кажуть сусіди й готують паспорти. Прикордонники та поліція ретельно перевіряють кожну машину. Тих, чию причину в’їзду на територію Бельгії вважають невагомою, завертають. Квиток на літак дав зелене світло. Згодом, як виявилося, копії моїх документів можна було й не робити. Сусідів дорогою назад у Нідерланди ніхто не перевіряв.

ЛЮДИ У БІЛОМУ, ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТА ІЗОЛЯЦІЯ

В аеропорту Брюсселя порожньо. Ніхто нікуди не поспішає, не наїжджає тобі на ногу валізою, не розливає каву й головне – у дамський туалет немає черги. Одне слово, подорожувати саме задоволення. Проте, на відміну від нідерландського аеропорту, не працюють магазини й кафе.

На реєстрації всіх просять встановити мобільний додаток «Дій вдома». З його допомогою після повернення в Україну перевірятимуть, чи перебуває людина на двотижневому карантині. Також пройти обсервацію можна в спеціально підготовлених приміщеннях.

Через гучномовці постійно нагадують про дотримання дистанції. У літак запускають невеличкими групами до 10 осіб. Стюардеси у білих захисних костюмах на вході міряють температуру. Однак із дотриманням дистанції в літаку пощастило не всім. Такого, як, наприклад, у залах очікування аеропорту, де кілька стільців заклеєно червоною стрічкою, щоб забезпечити між людьми дистанцію 1,5 метра, у салоні немає. На борту близько 180 чоловік. Тож багато хто сидів поруч одне з одним. Мені пощастило, між мною та сусідом було вільне крісло. У літаку постійно лунає інформація про коронавірус. Пасажирів просять правильно чхати в лікоть, якщо хтось погано почувається, одразу повідомити бортпровідника. У туалетах антисептики для рук. Придбати на борту літака косметику, прикраси чи ще якісь дрібнички неможливо. Також не продають їжу. Щоб пасажири не були голодні, стюардеси роздають чіпси та воду. Уже за кілька годин чуємо традиційне оголошення: займіть свої місця, пристебніть ремені безпеки, літак готується до посадки.

Після приземлення у Борисполі лунає ще одне повідомлення: усі мають залишатися на місцях, перевірятимуть температуру та документи. Вимірювання показало: загрози немає. Однак випускати з літака людей не поспішають. На борт піднімається чоловік у білому захисному костюмі й просить показати паспорти. Після перевірки документів усі пасажири направляються в будівлю аеропорту. Там перевіряють не лише документи, а й чи встановлено додаток «Дій вдома» та пояснюють, що активувати його треба за місцем проходження двотижневого карантину. Адресу самоізоляції також занотовують. Прибувши додому, активую додаток. Ідея полягає в тому, що «Дій вдома» запам’ятовує вказану геолокацію, а згодом протягом дня кілька разів просить зробити фото. Моє обличчя програма розпізнавала лише першого дня, потім надійшло повідомлення, що я порушую карантин і до мене їде поліція. Служба підтримки пояснила: через дуже велике навантаження, часом трапляється збій. Тож порадили подзвонити до поліції і попередити. Правоохоронці зафіксували мою заявку й сказали, що можуть приїхати з перевіркою. За кілька днів мені подзвонили з КМДА, аби перевірити отриману від прикордонників інформацію щодо мого прибуття з-за кордону, та запропонували кілька варіантів контролю за дотриманням карантину: якщо є домашній телефон, то протягом дня дзвонитимуть з перевіркою, долучитися в Телеграмі до COVID-19. Я обрала друге. Щодня кілька разів на день я мала поділитися своєю геолокацією. Усе працювало відмінно. Варто зазначити, що міцного здоров’я мені бажали не лише в Телеграмі. Я була здивована, навіть шокована, коли мені кілька разів дзвонили з КМДА й поліції та запитували, як я почуваюся і чи не потрібна мені якась допомога, адже протягом двох тижнів карантину я повинна перебувати на самоізоляції.

СПЕЦРЕЙС КИЇВ – АМСТЕРДАМ

Чесно відсидівши два тижні, купую квиток на спецрейс Київ – Амстердам. Згідно з правилами, що діють у Нідерландах, заборона на в’їзд не поширюється на громадян Нідерландів, резидентів, тих, хто має тимчасове право на проживання у ЄС. Також виняток стосується медичного персоналу, пацієнтів, людей, котрі подорожують до іншої країни через Нідерланди, але вони повинні мати з собою відповідні документи, підтвердження про продовження подорожі.

Тож, маючи дозвіл на проживання, я маю право повернутися в Нідерланди. В аеропорту Бориспіль зустрічаю студентку з Харкова, яка помітно хвилюється. Дівчина родом з Нігерії, каже, її батьки дуже занепокоєні через коронавірус. Тож вона в захисному білому костюмі, масці та рукавичках, захисні чохли намагається натягнути ще й на валізи, та виходить не дуже. Пропоную допомогу. Уже разом ми їх таки нап’яли. Прешез через Амстердам прямує до батьків. Каже, коронавірус, то не жарти, й усі повинні бути відповідальними й не наражати на небезпеку себе та інших. Аеропорт Бориспіль практично порожній. Якщо в аеропорту «Схіпхол» вирує життя, схоже, що, окрім працівників аеропорту під Києвом, пасажири мого літака – то єдині люди на території летовища. Усюди нагадування про антикоронні заходи безпеки. Але, що цікаво, усі, хто суворо дотримувався дистанції в аеропорту, щільно набиваються в автобус, що підвозить до літака. Хтось сміється, хтось обурюється, Прешез перелякано поправляє маску. Біля входу в літак усім міряють температуру. На борту близько 80 чоловік, тож загалом розмістилися з дистанцією та комфортом. Дехто навіть міг лягти й поспати. Після приземлення стюардеси знову міряють температуру. Яке ж було моє здивування, коли в аеропорту Амстердама ніхто нікого не перевіряв – усе як у «докоронавірусні» часи.

У Нідерландах антикоронні заходи застосовують до пасажирів, якщо вони прибули із зони підвищеного ризику, тобто країн, де велика кількість хворих. У такому разі карантин 14 днів – обов’язковий. Його, так само, як і в Україні, можна проходити дома. Також обов’язковою є довідка про стан здоров’я.

Очікується, що вже 15 червня небо знову відкриють для подорожей, та, попри це, у Нідерландах не радять планувати відпустку за межами ЄС.

Ірина Драбок, Гаага

Фото автора